копія
12 грудня 2019 року Справа № 160/10414/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому просить:
визнати протиправними дії Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту Національної поліції України по проведенню перевірки та витребування копій документів і інформації з метою аналізу дотримання вимог антикорупційного законодавства щодо директора Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» Стасевського Станіслава Леонідовича.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.09.2019 року року на адресу ДП «УКРДНІПРОМЕТИЗ» надійшов письмовий запит Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту Національної поліції України, в якому відповідач, посилаючись на проведення перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства, просить надати копії документів та інформацію відносно ОСОБА_1 , як директора ДП «УКРДНІПРОМЕТИЗ». ОСОБА_1 вважає вказаний запит протиправним, оскільки Законом України "Про запобігання корупції" визначено виключні повноваження, якими наділено Національному агентству з питань запобігання корупції.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Позивач недоліки усунув.
Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року у відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
29.11.2019 року від Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Відповідач згідно статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень та припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Під час моніторингу офіційного сайту НАЗК встановлено, що позивачем не подано повідомлення про суттєві зміни після продажу нерухомого майна, чим порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачено саме адміністративну відповідальність. Статтею 255 КУпАП працівників відповідача уповноважено на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією за статтями 172-4-172-9 КУпАП. Реалізуючи повноваження уповноваженого суб'єкта у сфері протидії адміністративним правопорушенням, пов'язаним із корупцією, на співробітників відповідача покладено обов'язок збирати докази, зазначені у статті 251 КУпАП, які мають значення для вирішення питання про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та в подальшому для складання протоколу. Згідно офіційної відповіді голови НАЗК Корчак Н.М. від 30.05.2017 року № 95-17/173/5/17 на запит Департаменту захисту економіки Національної поліції України, остання має право складати протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП та збирати необхідні докази щодо підтвердження фактів їх вчинення. Також відповідач просив суд розглянути справу без його участі.
Ухвалою суду від 06.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; у відзиві на позовну заяву просив суд розглянути справу без його участі.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 працює директором Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів», що підтверджується довідкою ДП «УКРДНІПРОМЕТИЗ».
10.09.2019 року від Управляння захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України до ДП «УКРДНІПРОМЕЗ» надійшов запит від 19.08.2019 р. № 8988/39/103/01.204, відповідно до якого у зв'язку з проведенням перевірки просив надати копії документів:
- наказ про призначення на посаду, переведення, переміщення у період часу з 01.09.2017 по теперішній час;
- посадову інструкцію (функціональні обов'язки);
- статут Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів»;
- інформацію що знаходження на лікарняному, у відпустці, відрядження у період часу з 01.09.2017 року по теперішній час;
- табелі обліку робочого часу у період з 01.09.2017 року по теперішній час (довідку);
- документи, що підтверджують ознайомлення вищевказаної особи з положеннями Закону України «Про запобігання корупції» та ознайомлення з порядком електронного декларування і вимогами фінансового контролю;
- відомості щодо отримання посадовою особою електронного ключа доступу (електронного цифрового підпису);
- інформацію щодо особи, відповідальної за дотримання вимог антикорупційного законодавства працівниками Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» (рішення, розпорядження про визнання відповідальною особою та інше).
Також просить надати:
- наказ про встановлення надбавок, відомості нарахування заробітної платні, виплату премій, матеріальної допомоги в період з 01.09.2017 року по теперішній час;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги, позики, тощо;
- контактний номер телефонів;
- листів погоджень щодо встановлення надбавок, премій, грошових винагород;
- листів (повідомлення), які направлялись до вище стоячого керівництва, з внесенням пропозиції щодо врегулювання конфлікту інтересів з 01.09.2017 по теперішній час;
- інформацію щодо виплати заробітної плати (інших платежів) ОСОБА_1 з щомісячною та щорічною розбивкою за період з 01.09.2017 по теперішній час. У відповіді прошу зазначити дату нарахування заробітної плати (дату виплати заробітної плати - без суми податку), в який термін відбувається зарахування коштів (заробітної плати) назву банківської установи яка здійснює зарахування коштів та суму заробітної плати ( без додатку на дохід) - «одноразовий дохід, який полягає у можливості використання відповідного доходу для задоволення власних потреб суб'єктом декларування». Також прошу надати завірені належним чином копії розрахунково-платіжних відомостей щодо виплати заробітної плати у період з 01.09.2017 року по теперішній час.
Позивач вважає дії відповідача по проведенню перевірки та витребування копій документів і інформації з метою аналізу дотримання вимог антикорупційного законодавства щодо директора Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» Стасевського Станіслава Леонідовича протиправними, у зв'язку з чим подав позов до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає: Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі по тексту - Закон України № 1700-VII) визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Статтею 1 Закону № 1700-VII встановлено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи повязаних з ними можливостей.
Пунктами 1, 6, 8 частини 1 статті 11 Закону № 1700-VII встановлено, що Національному агентству з питань запобігання корупції належать повноваження щодо:
- проведення аналізу стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;
- здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії; здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань, зокрема, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб;
- здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 1, 9 ч. 1 ст. 12 Закону № 1700-VII, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права:
- одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, субєктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх обєднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
- отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Статтею 48 Закону 1700-VII встановлено, що Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих субєктами декларування, такі види контролю:
1) щодо своєчасності подання;
2) щодо правильності та повноти заповнення;
3) логічний та арифметичний контроль.
Нацональне агентство проводить певну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.
Порядок проведення передбачених цією статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилалися на ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», яким встановлено, що поліція вживає заходів з метою виявлення, зокрема, адміністративних правопорушень. Згідно п. 3 розділу II Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 07.11.2015 р. № 81 (далі - Положення) встановлено, що одним із основних завдань Департаменту захисту економіки Національної поліції України є протидія корупційним правопорушенням і правопорушенням, пов'язаним з корупцією. Згідно пп. 2 п. 2 розділу IV Положення, пpaцiвники Департаменту, у тому числі і його відокремлених територіальних підрозділів, мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до суду у встановленому порядку. Відповідно до пп. 2 п. 6 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. № 877, Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.
Крім того, відповідач у відзиві посилаються на ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, відповідно до якої, встановлено адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Частиною 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд вважає вказані вище доводи відповідача помилковими, оскільки згідно із ч.3 ст. 65 Закону України Закону України «Про запобігання корупції» з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Щодо доводів відповідача про виконання обов'язку, передбачено ст. 251 КУпАП щодо збирання доказів, то суд зазначає, що підставою для застосування вищевказаних норм є наявність факту вчинення адміністративного правопорушення конкретною особою, в той час як вказані положення законодавства не наділяють органи Національної поліції України повноваженнями щодо витребування будь-якої інформації чи документів з метою перевірки дотримання особами вимог законодавства та можливого виявлення (чи не виявлення) порушень, які можуть містити ознаки адміністративного правопорушення.
Відповідачем не надано суду доказів наявності розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, що свідчить про те, що у відповідача були відсутні повноваження щодо витребування в порядку КУпАП письмових пояснень та копій документів.
Суд зазначає, що повноваження стосовно здійснення контролю, в тому числі щодо своєчасності подання, та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від посади, яку займає така особа, віднесені до виключної компетенції НАЗК і повинно відбуватися у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції».
Вказане узгоджується з висновками щодо застосування норм прав Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 02.10.2018 у справі №800/433/17(П/9901/112/18).
Посилання відповідача на лист голови НАЗК Корчак Н.М. від 30.05.2017 року № 95-17/173/5/17 суд не бере до уваги, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., який підтверджується квитанцією від 15.10.2019 за № 0.0.1493628088.1, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ) до Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ( пр. П.Орлика, б.11, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40111723) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України по проведенню перевірки та витребування копій документів і інформації з метою аналізу дотримання позивачем вимог антикорупційного законодавства щодо директора Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» Стасевського Станіслава Леонідовича (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06.01.2005 року ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ІПН НОМЕР_1 ).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління захисту економіки в Дніпропетровській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Рішення не набрало законної сили станом на 12.12.2019 року
Помічник судді Лісна А.М.
Згідно з оригіналом
Помічник судді Лісна А.М.