Справа № 728/1416/19
Провадження № 1-кп/747/63/19
12.12.2019 Талалаївський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Талалаївка кримінальне провадження № 12019270070000319 від 25 квітня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за національністю ром, освіти не має, не працюючого, раніше судимого: 05.11.2019 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений відбування покарання з іспитовим строком 1 рік
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-
ОСОБА_7 , 24.04.2019 близько 17 години, перебуваючи у приміщенні вокзалу ОСОБА_8 , що розташований за адресою м. Бахмач, вул. Героїв Крут, 12а, Бахмацького району Чернігівської області, повторно, з метою заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном Sigma mobile X-treme 1068 Bobber в якому знаходилась карта пам'яті Transcend MicroSDHC 32GB Class 10, що належить ОСОБА_4 , попросив у останнього вказаний мобільний телефон, під приводом зателефонувати, взяв телефон та зник у невідомому для ОСОБА_4 напрямку. В подальшому ОСОБА_7 розпорядився телефоном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальних збитків суму 1016,77 грн.
Потерпілим ОСОБА_4 заявлено до ОСОБА_7 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди у розмірі 1016 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину по пред'явленому обвинуваченню за ч.2 ст.190 КК України визнав в повному обсязі. Пояснив, що 24.04.2019 року близько 17 год, знаходився на вокзалі у м. Бахмач. Побачивши телефон в руках у потерпілого, підійшов до нього та попросив зателефонувати. Після чого з телефоном вийшов із приміщення вокзалу та пішов на електричку. В подальшому здав телефон у ломбард у м. Києві, отримавши кошти у розмірі 700 гривень. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 1016 гривень та моральної шкоди у розмірі 3000 гривень він визнає повністю. У вчиненні злочину щиро розкаюється, попросив вибачення у потерпілого та просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 24.04.2019 їхав із лікування. На вокзалі у м. Бахмач був разом з дружиною та онукою. До нього підійшов обвинувачений та попросив дати мобільний телефон, щоб зателефонувати. Він дав йому свій мобільний телефон Sigma mobilе, а потім дивився за онукою. ОСОБА_7 пішов і більше не повернувся. Просить задовольнити його цивільний позов, а ОСОБА_7 суворо не карати.
Враховуючи зізнавальні свідчення обвинуваченого та з врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Суд встановив, що зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_7 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, а його дії, вчинені 24.04.2019 у приміщенні вокзалу ОСОБА_8 відносно ОСОБА_4 , вірно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.
Призначаючи покарання суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст.12 КК України злочин передбачений ч. 2 ст. 190 КК України є середньої тяжкості.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є його щире каяття у вчиненому.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлені.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога ОСОБА_7 не перебуває, не працює, не одружений, за місцем мешкання характеризується задовільно.
Враховуючи викладене суд доходить висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст 190 КК України . Так як злочин, за вчинення його засуджується ОСОБА_7 вчинений до постановлення вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.11.2019, остаточне покарання ОСОБА_7 слід призначити відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань. Враховуючи висновок органу пробації, думку потерпілого суд вважає, за можливе відповідно до ч.1 ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ч.1 ст.76 КК України обов'язки, так як на думку суду виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, а покарання має на меті не лише кару, а і виправлення засудженого.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення майнової шкоди у сумі 1016 грн. 00 коп. та моральної шкоди в сумі 3000 грн. 00 коп., підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідно до приписів ст.23, 1166 ЦК України, так як відповідач його визнав повністю, розмір майнової шкоди завданої ОСОБА_7 потерпілому встановлений досудовим розслідуванням, а розмір моральної шкоди, визначений позивачем, відповідає вимогам розумності та справедливості.
Згідно з ч.2 ст.124 КПК України витрати на проведення експертизи в сумі 785 гривень 05 копійок підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два ) роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання призначеного вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.11.2019, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язки, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди 1016 (одну тисячу шістнадцять ) гривень та 3000 (три тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в сумі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) гривень 05 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Талалаївський районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1