Справа №266/3215/15-ц
Провадження№ 6/266/119/19
10.12.2019 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Курбанової Н.М., розглянувши в спрощеному провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приморський відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», в особі представника Дудника О.С., звернулося до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області з заявою про заміну сторону у виконавчому провадженні. Посилався на те, що Приморський районний суд м. Маріуполя 26.10.2015р. ухвалив рішення по справі № 266/3215/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» заборгованості за кредитним договором № КИПНФ/1007638.1 від 21.10.2012р. В ході слухання справи заявник уточнив заявлені вимоги, які в останній редакції зводяться до наступного: у Приморському ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області перебувають виконавчі провадження, відкриті на підставі виконавчого листа № 266/3215/15-ц, що видав Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області, про стягнення з боржників, якими є - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Український Бізнес Банк» заборгованості за кредитним договором № КИПНФ/1007638.1 від 21.10.2012р. Просив замінити ПАТ «Український Бізнес Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», оскільки 29.07.2019 року між ними та ПАТ «Український Бізнес Банк» укладено договір № UA-ЕА-2019-06-19-000095-b про відступлення прав вимоги, згідно з яким відступлено і право вимоги за кредитним договором № КИПНФ/1007638.1 від 21.10.2012.
Учасники судового розгляду, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, тому суд розглядає заяву на підставі наданих матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 26.10.2015, задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» заборгованість за кредитним договором № КИПНФ/1007638.1 від 21.10.2012 року у розмірі (а.с. 38-39).
На виконання вказаного рішення суду 25 квітня 2016 року стягувачу ПАТ «Український Бізнес Банк» судом були надіслані виконавчі листи.
Згідно з договором № UA-ЕА-2019-06-19-000095-b про відступлення прав вимоги від 29.07.2019, укладеним між ПАТ «Український Бізнес Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» також і право вимоги за кредитним договором № КИПНФ/1007638.1 від 21.10.2012 року.
Відповідно до інформації про виконавче провадження на виконанні у Приморському відділі державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження № 51672486 по стягненню з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “ Український Бізнес Банк” заборгованості, відносно ОСОБА_2 виконавче провадження завершено.
Стаття 512 Цивільного кодексу України, передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу.
Також, за змістом ст. 512 Цивільного кодексу України та ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття кредитора у зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ в постанові від 20 листопада 2013 року у справі N 6-122цс13, керуючись змістом статей 512, 514 ЦК, ст. 378 ЦПК, ст. 8 Закону N 606-XIV, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Таким чином, в зв'язку з вибуттям стягувача по справі ПАТ «Український Бізнес Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», сторона стягувача у виконавчому провадженні № 51672486, де боржником є ОСОБА_1 , підлягає заміні.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 у справі №6-122цс13.
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).
Враховуючи наведене, оскільки у правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору, відбулась заміна стягувача з ПАТ «Український Бізнес Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до відкриття виконавчого провадження, де боржником є ОСОБА_2 , за рішенням суду від 26.10.2015, яке набрало законної сили, тому зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, тому суд вважає за необхідне заяву задовольнити.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні - задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) у виконавчому провадженні № 57672486, боржник ОСОБА_1 , що відкрито на підставі виконавчого листа № 266/3215/15-ц, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області.
Замінити сторону виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, виданого на виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області № 266/3215/15-ц від 26.10.2015, боржник ОСОБА_2 .
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Курбанова Н. М.