Справа № 266/5828/19
Провадженя№ 3/266/2040/19
11.12.2019 року м.Маріуполь
Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Курбанова Н.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянина України, тимчасово не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 130 ч. 1 КУпАП,
19 вересня 2019 року о 01 год. 19 хв. в м. Маріуполі на пр. Нахімова, буд.82, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Продув технічний засіб «Drager Alcotest» № 6820 на місці, проба позитивна 1,54 проміле, від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.9а Правил Дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим судом про дату та час слухання справи, зокрема про це свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з'явився, після чого викликався до суду, причин поважності своєї неявки суду не надав, тому суд, вважаючи його причини неявки не поважними, розглядає справу за його відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.
Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначено, що свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судами за адресою, зазначеною самим відповідачем в клопотаннях та апеляційній скарзі, тоді як ця адреса співпадає з адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві та наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та, в подальшому, посилання відповідача на те, що судами не було повідомлено відповідача про дату, час та місце судових засідань і це є порушенням норм процесуального права, може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від провадження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення зазначеного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно до п.6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, та п.7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такій огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції до суду надані протокол серії БД №292556 від 19.09.2019 року, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, результати медичного огляду за допомогою приладу «Драгер», яким також визначений стан сп'яніння ОСОБА_1 , результат огляду 1,54 % проміле, постанова серії ЕАК № 1534130, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, диск із відеозаписом фіксації зазначених подій.
Із переглянутого судом відеозапису події, яка відбувалася 19 вересня 2019 року о 01 год. 16 хв. в м. Маріуполі, встановлено, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , коли його зупинили працівники патрульної поліції. ОСОБА_1 зупинив автомобіль, вийшов з нього, співробітники поліції представилися ОСОБА_1 , останній погодився та пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager», в присутності двох свідків, проба позитивна 1,54 проміле, з висновком погодився, від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, за яке підлягає адміністративній відповідальності, тому суд приймає рішення про застосування до нього адміністративного стягнення, у виді та межах, передбачених законом за його вчинення.
Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 130 ч.1 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень (код класифікації доходів бюджету 21081300, рахунок отримувача № UA 258999980000031112149005001, банк отримувача казначейство України (ел.адм.податків), ЄДРПОУ 37967785, отримувач коштів Донецьке ГУК/м. Донецьк), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя.
Суддя Курбанова Н. М.