Справа № 236/3843/19
10 грудня 2019 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Саржевської І.В.,
за участю секретаря - Олійник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лиман в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені малолітнього ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
25 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив визнати ОСОБА_2 та її малолітнього сина - ОСОБА_3 , 2008 року народження, такими, що втратили право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 2-3).
15 жовтня 2019 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені малолітнього ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням (а.с. 16-18).
Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача в судове засідання, про що суду надав відповідну заяву (а.с. 48).
Третю особу: орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом; третьою особою не направлено свого представника для участі в судовому засіданні, заперечень проти задоволення заяви представником органом опіки та піклування Лиманської міської ради висловлено не було.
Третя особа ОСОБА_4 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує, просить справу розглянути без її участі, про що суду надала відповідну заяву (а.с. 50)
Відповідач ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 42), в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи без її участі та відзиву на позовну заяву суду не надала.
Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності не нерухоме майно від 28 серпня 2007 року, виданого Виконкомом Дробишевської селищної ради на підставі рішення Виконкому Дробишевської селищної ради від 25 липня 2007 року № 38/1, є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28), що також підтверджується наданою позивачем копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Слов"янськ, № 15718965 від 28 серпня 2007 року (а.с. 29).
Згідно довідки № 1483 від 16 вересня 2019 року, виданої Дробишевським старостинським округом виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: позивач ОСОБА_1 , його дружина - ОСОБА_4 , а також відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 21).
Відповідач ОСОБА_2 є дочкою позивача, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого 11 листопада 1981 року (а.с. 31). Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04 квітня 2008 року Дробишевською селищною радою міста Красний Лиман Донецької області (а.с. 32), малолітній ОСОБА_3 , 2008 року народження, є сином відповідача ОСОБА_2 та відповідно онуком позивача.
Відповідач ОСОБА_2 та її малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак, за місцем реєстрації не проживають, не користуються житлом, не зберігають у будинку належне їм майно, їх особисті речі в будинку відсутні, про що був складений відповідний акт (а.с. 19). Факт непроживання відповідача з дитиною у будинку позивача також підтверджується довідкою № 1483 від 16 вересня 2019 року, виданою Дробишевським старостинським округом виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області (а.с. 21), в якій зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрована у зазначеному будинку з 1999 року разом з ОСОБА_3 , 2008 року народження, однак, фактично не проживають за зазначеною адресою з момента реєстрації. Вона разом з дитиною фактично змінили місце проживання, однак дотепер не припинили попередньої своєї реєстрації згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Ст. 41 Конституції України проголошує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
При цьому право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Непорушність права власності проголошена і в низці міжнародних документів (ст. 17 Загальної декларації прав людини (ООН,10.12.1948),ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Нормами ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (ст. 379 ЦК України).
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Поважними причинами відсутності члена сім'ї понад один рік може бути строкова служба в армії, навчання, лікування, тривалі відрядження тощо.
Вимогами ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Як зазначено в ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається із досліджених судом письмових доказів, з 28 серпня 2007 року у позивача виникло право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Відповідач з малолітньою дитиною тривалий час відсутні за адресою реєстрації у зазначеному будинку не проживають з моменту реєстрації. Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Що стосується прав малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід зазначити, що Органом опіки і піклування виконавчого комітету Лиманської міської ради було надано суду висновок № 28 від 09 жовтня 2019 року "Про можливість визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням", в якому зазначено, що 08 жовтня 2019 року службою у справах дітей Лиманської міської ради Донецької області проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , 2008 року народження, за вказаною адресою не проживає, особисті речі малолітнього ОСОБА_5 в будинку відсутні. Тому орган опіки та піклування виконавчого комітету Лиманської міської ради вважає за можливе визнати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування даним житловим приміщенням (а.с. 34, 35).
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача стосовно визнання ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, обґрунтованими і приходить до висновку про необхідність задоволення таких вимог.
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
Керуючись ст. 317, 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 4, 13, 18, 76-83, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені малолітнього ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право на користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 сім), який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності не нерухоме майно від 28 серпня 2007 року, виданого Виконкомом Дробишевської селищної ради на підставі рішення Виконкому Дробишевської селищної ради від 25 липня 2007 року № 38/1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення повинно бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 11 грудня 2019 року.
Суддя -