вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню
09.12.2019м. Дніпро№ 904/5683/18
Суддя Мельниченко І.Ф., розглянувши заяву: Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград
про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констрак-Україна", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград
про стягнення 570 383,57 грн. та визнання недійсним договору в частині
Представники:
від позивача (стягувача) Сагайдак А.В.;
від відповідача (заявника, боржника) не з'явився.
22.10.2019 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить визнати наказ від 01.08.2019 у справі № 904/5683/18 таким, що не підлягає виконанню частково.
Ухвалою від 29.11.2019 господарським судом прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, та призначено її до розгляду в засіданні на 09.12.2019.
13.11.2019 від ТОВ "Констрак-Україна" надійшли заперечення на заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково, в яких останнім вказано про те, що заява ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про припинення зобов'язання зарахуванням від 18.10.2019 як односторонній правочин є нікчемним, суперечить пункту 4 частини 1 статті 602 Цивільного кодексу України та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Крім того, ТОВ "Констрак-Україна" у поданих запереченнях зазначає про те, що ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не зверталось до суду про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору № 3817-ПУ-УМТС від 20.01.2017, а отже до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) сплинув строк спеціальної позовної давності. Таким чином, стягувач наголошує на тому, що не допускається зарахування зустрічних вимог щодо зобов'язання, за яким сплинув строк позовної давності.
Представник відповідача (заявника, боржника) в судове засідання не з'явився, надіславши електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подане клопотання, господарський суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
З огляду на викладене, суд не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками юридичних осіб у судовому засіданні.
До того ж, відповідно до частини 3 статті 328 ГПК України неявка боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню частково.
Розглянувши подану заяву, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача (стягувача), господарський суд, -
17.04.2019 господарським судо розглянуто спір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констрак-Україна" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 570 383,57 грн. та визнання недійсним договору в частині. За результатом розгляду вказаного спору ухвалено рішення у справі № 904/5683/18 про часткове задоволення позову та стягнення з Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлогравугілля” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констрак-Україна" 454 080 грн. основного боргу, 16 720,10 грн. річних, 16 518,48 грн. інфляції грошових коштів, 61 207,50 грн. пені, 8 167,99 грн. судового збору, 11 933,75 грн. витрат на послуги адвоката. З Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлогравугілля” також стягнуто в дохід Державного бюджету 56,88 грн. судового збору.
Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України в резолютивній частині вказаного вище рішення зазначено про нарахування 3 % річних на борг у сумі непогашеної основної заборгованості, який виник на підставі договору № 3817ПУ-УМТС від 20.01.2017, до моменту виконання рішення від 17.04.2019 у справі № 904/5683/18 за правилами, визначеними у мотивувальній частині даного рішення, в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2019 вказане вище рішення господарського суду залишити без змін
01.08.2019 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019, яке набрало законної сили 25.07.2019, видано накази.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2019 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 у справі № 904/5683/18 залишено без змін.
Звертаючись із даною заявою, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" посилається на те, що 18.10.2019 підприємством останнього надіслано на адресу позивача лист-заяву про припинення зобов'язання в частині присудженої до стягнення відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 у справі № 904/5683/18 суми пені в розмірі 61 207,50 грн. зарахуванням.
Так, на думку заявника, з огляду на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін у відповідності до положень частини 3 статті 203 Господарського кодексу України, наказ господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2019 у справі № 904/5683/18 не підлягає виконанню частково, а саме в частині присудженої до стягнення суми пені в розмірі 61 207,50 грн.
Подана заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Згідно з частиною 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частини 2 вказаної вище статті суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 Цивільного кодексу України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною; випадки, коли залік зустрічних однорідних вимог не допускається, визначені положеннями статті 602 Цивільного кодексу України. При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог, в момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні.
Таким чином, зарахування здійснюється за наявності наступних умов: 1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником; 2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду; 3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
Отже, зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони.
При цьому, основною умовою для можливості припинення зобов'язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2019 відповідачем було направлено на адресу позивача заяву, в якій ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» повідомило ТОВ «Констрак-Україна» про зарахування присудженої до стягнення рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 у справі № 904/5683/18 суми пені в розмірі 61 207,50 грн. у рахунок погашення штрафних санкцій за порушення умов договору № 3817-ПУ-УМТС від 20.01.2017, які відповідно до розрахунку відповідача склали суму 433 624,20 грн. (том 3 а.с. 4, 7-9).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Таким чином, слід зазначити, що зараховані, як зустрічні, в порядку статті 601 Цивільного кодексу України можуть бути саме основні зобов'язання.
У свою чергу, вимоги про сплату штрафних санкцій у зв'язку з порушенням зобов'язань за договором хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення основного зобов'язання, а відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.
Виняток із цього може мати місце у випадку, якщо у кожної із сторін наявне судове рішення, яке набрало законної сили, про стягнення штрафних санкцій та/або інших нарахувань, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки в такому випадку будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній за такими вимогами, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 та частини 1 статті 129-1 Конституції України такі судові рішення підлягатимуть обов'язковому виконанню.
Викладене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка викладена у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/7789/18 та у постанові від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16.
Отже, у спірних правовідносинах між сторонами могло мати місце зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності в зобов'язанні позивача зі сплати штрафних санкцій прозорості та безспірності.
Проте, нараховані позивачеві штрафні санкції у розмірі 433 624,20 грн. не є безспірними, їх розмір на момент вчинення заяви про припинення зобов'язання зарахуванням від 18.10.2019 не підтверджений рішенням суду, яке набрало законної сили, та заперечується позивачем.
До того ж, слід зазначити про те, що господарським судом Дніпропетровської області в рішенні від 17.04.2019 у справі № 904/5683/18 зазначено, що здійснений відповідачем розрахунок штрафних санкцій за порушення позивачем строків виконання робіт, встановлені в пункті 2.1.2. договору № 3817-ПУ-УМТС від 20.01.2017 (протягом 30 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт за відповідним актом), які склали суму 433 624,20 грн., не може бути прийнято до уваги з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.
Тобто, зобов'язання з оплати позивачем нарахованих відповідачем штрафних санкцій має спірний характер, що виключає можливість вчинення правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.
З огляду на вище викладене, у господарського суду відсутні підстави для задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині добровільно сплаченої суми.
Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2019 у справі № 904/5683/18 таким, що не підлягає виконанню частково, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 09.12.2019.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.Ф. Мельниченко