вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" грудня 2019 р. Справа№ 910/5683/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
при секретарі Рибчич А В.
За участю представників:
від позивача: Севрук В.О. - адвокат
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА»
на рішення Господарського суду міста Києва, ухвалене 17.09.2019, повний текст якого складений 01.10.2019,
у справі № 910/5683/19 (судді Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка»
до Державного підприємства «Завод 410 ЦА»
про стягнення 450 608,90 грн.
Позов заявлено про стягнення основного боргу за поставлений за договором купівлі-продажу № УЗ-2015-271/3 від 04.12.2015 товар в сумі 217 894,98 грн., 3 % річних в сумі 40 105,73 грн. та інфляційних втрат в сумі 192 608,19 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 49 100,00 грн. (а.с. 29-32 т. 3).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2019, повний текст якого підписаний 01.10.2019, у справі № 910/5683/19 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено основний борг в 217 894,98 грн., 3% річних в сумі 16 975,94 грн., інфляційній втрати в сумі 73 805,54 грн. та 33 633,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині позову відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- факт наявності основної заборгованості за договором купівлі-продажу № УЗ-2015-271/3 від 04.12.2015 року в сумі 217 894,98 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги про стягнення вказаної суми, а таких нарахованих на цю суму інфляційних втрат в сумі 73 805,54 грн. та 3 % річних в сумі 16 975,94 грн. є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню;
- щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 23 129,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 118 802,65 грн., нарахованих за порушення строків оплати продукції по поставкам, за які було здійснено оплату із простроченням, суд першої інстанції зазначив про те, що до матеріалів справи не додано первинних документів, а саме видаткових накладних щодо вказаних поставок, у зв'язку з чим в суду відсутня можливість перевірити період прострочення та дійсні суми поставки, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 23 129,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 118 802,65 грн. у зв'язку із порушенням строків оплати продукції по поставкам є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням, 18.10.2019 Державне підприємство «Завод 410 Цивільної авіації» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/5683/19, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, незаконним та безпідставним.
У апеляційній скарзі відповідач послався на те, що:
- суд першої інстанції не розглянув клопотання відповідача про витребування доказів по справі, яке було подано відповідачем разом з відзивом на позовну заяву, та в якому відповідач просив витребувати у позивача заявки відповідача на поставку спірних товарів, оскільки для вирішення спору сторін по суті та, враховуючи відсутність як у позивача, так і у відповідача оригіналів договору, накладних та їх належним чином засвідчених копій, для можливості встановлення та доведення факту поставок товару необхідно було дослідити факт наявності заявок на поставку партій товарів у позивача;
- надані позивачем копії договору та накладних не можуть вважатися належними доказами поставки товару, оскільки вказані документи не завірені належним чином, в той час як копії експрес-накладних також не можуть бути доказами поставки товару, оскільки вони не завірені належним чином (відсутня відмітка з обов'язковими реквізитами), а з їх змісту неможливо визначити, який саме товар був поставлений.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 справа № 910/5683/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Алданова С.О., Мартюк А.І.
При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору, що підтверджується Актом № 09.1-26/447/19 від 22.10.2019, складеним Північним апеляційним господарським судом.
За таких обставин, ухвалою від 07.11.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали доказів про сплату судового збору в сумі 10 138,70 грн.
20.11.2019 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2019, до якої додано платіжне доручення № 3029 від 14.11.2019 про сплату судового збору в сумі 10 138,70 грн.
Розпорядженням № 09.1-08/4695/19 від 25.11.2019, у зв'язку перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5683/19.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 справа № 910/5683/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою від 25.11.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/5683/19;
- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 06.12.2019;
- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- призначено справу № 910/5683/19 до розгляду на 11.12.2019 о 14:20;
- сторони попереджено, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.
04.12.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач, з посиланням на відсутність адвоката в штаті працівників та відсутність можливості забезпечити участь належного представника (адвоката) в судовому засіданні, просить розглянути справу № 910/5683/19 без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.
04.12.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на те, що:
- належним чином засвідчені копії документів були надані до матеріалів справи на запит суду ГУ ДФС у Запорізькій області;
- строк виконання зобов'язання відповідача з оплати за поставлену продукцію не залежить від отримання/неотримання заявок на поставку продукції;
- за наявності в матеріалах справи доказів поставки і прийняття товарів - підписаних обома сторонами видаткових накладних, звітів про приймання продукції, відомостей з Журналу МТМ 32, експрес-накладних ТОВ «Нова пошта», достойменно можна прийти до висновку, що відповідач прийняв товар і не відмовився від його прийняття, а відтак, у нього виник обов'язок щодо оплати такого товару,
просить апеляційну скаргу відповідача відхилити.
Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу становить 5 600,00 грн. за складення цього відзиву та 4 000,00 грн. за кожне судове засідання.
04.12.2019 до суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9 600,00 грн., в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 600,00 грн. До вказаної заяви додані докази понесення витрат.
Станом на 11.12.2019 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Відповідач представників в судове засідання не направив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, подане відповідачем клопотання про розгляд справи без участі свого представника, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
04.12.2016 позивач як продавець та відповідач як покупець уклали договір купівлі-продажу № УЗ-2015-271/3 (далі Договір) (а.с. 65-68 т. 2), відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити відповідачу товари, зазначені в п. 1.3 Договору, а відповідач - прийняти їх і оплатити.
Номенклатурний перелік, асортимент, кількість товарів та ціна, які поставляються за цим договором, передбачені у специфікації, яка є невід'ємним додатком до даного договору, що є невід'ємною частиною договору (п.1.3 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума цього договору становить 38 400,00 грн.
Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору (п.3.4 Договору).
Згідно з п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року.
Сторонами було підписано Специфікацію № 1 до Договору на суму 38 400,00 грн.
З урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1 від 08.02.2016, № 2, № 3 від 30.12.2016 (а.с. 88-90, 98, 280 т. 2):
- номенклатурний перелік, асортимент, кількість товарів та ціна, які поставляються за цим договором, передбачені у Специфікаціях, що є невід'ємною частино договору. (п. 1.3);
- загальна сума договору становить 8 211 943,78 грн. (п. 3.1);
- розрахунки проводяться наступним шляхом:
1. відповідач направляє позивачу (факсимільним зв'язком або електронною поштою) заявку на поставку партії товару в рамках Специфікацій, які є невід'ємними частинами додатками до даного договору ;
2. позивач передає відповідачу рахунок для оплати замовленої продукції;
3. оплата товару здійснюється протягом 14 банківських днів після надходження товару на склад відповідача згідно рахунку в рамках специфікації (специфікацій) (п. 4.1);
- цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.06.2017 (п. 10.1).
Також сторонами були підписані відповідні Специфікації до Договору №№ 1-8 (а.с. 266-279, 281-283 т. 2), якими визначено номенклатурний перелік, асортимент, кількість товарів, які постачаються за Договором, а також їх ціну.
Строк поставки партії товару згідно Специфікації - до 30 календарних днів з моменту отримання заявки (п. 5.1 Договору).
Згідно з п.п. 5.4, 5.5 Договору позивач здійснює поставку кожної партії товару з додаванням необхідної документації на товар (податкова накладна, видаткова накладна, паспорт (сертифікат) якості виробника на товар). Право власності на товар, а також ризики випадкової втрати або пошкодження товару переходять від позивача до відповідача в момент передачі товару на склад відповідача з підписанням відповідних супровідних документів.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що він на виконання умов Договору поставляв відповідачу товар, з якого товар на загальну суму 217 894,98 грн. відповідач не оплатив.
Суд першої інстанції позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар задовольнив у повному обсязі, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
На підтвердження факту поставки товару на заявлену до стягнення суму позивачем до матеріалів справи долучені копії рахунків-фактур № СФ-0001007 від 12.04.2016 на суму 21 963,04 грн., № СФ- 0001639 від 07.06.2016 на суму 68 650,52 грн., № СФ-0001636 від 07.06.2016 року на суму 8 820,65 грн., № СФ-0001968 від 04.07.2016 року на суму 14 116,49 грн., № СФ- 0001981 від 05.07.2016 на суму 15 096,72 грн., № СФ-0002049 від 11.07.2016 на суму 17 280,00 грн., № СФ-0002492 від 19.08.2016 на суму 45 720,00 грн., № СФ-0003474 від 09.12.2016 на суму 2 073,00 грн., № СФ-0003475 від 09.12.2016 на суму 23 139,65 грн., № СФ-0003477 від 09.12.2016 на суму 1 486,02 грн., № СФ-0003478 від 09.12.2016 на суму 386,40 грн., № СФ-0003479 від 09.12.2016 на суму 4 178,50 грн.
Крім того, матеріли справи містять копії підписаних обома сторонами видаткових накладних на загальну суму 217 894,98 грн., експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта» (а.с. 63-137 т. 1, 91-122, 230-247 т. 2):
- № РН-000867 від 19.04.2016 на суму 15 682,40 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 5900177052587 від 19.04.2016;
- № РН-000947 від 26.04.2016 на суму 3 340,63 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000178581420 від 26.04.2016;
- № РН-001021 від 05.05.2016 на суму 936,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000180037954 від 05.05.2016;
- № РН-001022 від 05.05.2016 на суму 960,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000180037954 від 05.05.2016;
- № РН-001155 від 23.05.2016 на суму 936,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 5900183385956 від 23.05.2016;
- № РН-001235 від 27.05.2016 на суму 48,00 грн.;
- № РН-001237 від 27.05.2016 на суму 60,00 грн.;
- № РН-001508 від 22.06.2016 на суму 27 239,82 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000189299008 від 22.06.2016;
- № РН-001572 від 29.06.2016 на суму 16 603,10 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000190338973 від 29.06.2016;
- № РН-001681 від 04.07.2016 на суму 3 207,60 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000191244626 від 04.07.2016;
- № РН-001761 від 11.07.2016 на суму 21 600,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000192561655 від 11.07.2016;
- № РН-001472 від 15.06.2016 на суму 2 340,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000188079639 від 15.06.2016;
- № РН-001511 від 22.06.2016 на суму 368,56 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000189299008 від 22.06.2016;
- № РН-001570 від 29.06.2016 на суму 52,67 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000190338973 від 29.06.2016;
- № РН-001680 від 04.07.2016 на суму 5 358,62 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000191244626 від 04.07.2016;
- № РН-002156 від 04.08.2016 на суму 700,80 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000197096878 від 04.08.2016;
- № РН-001962 від 22.07.2016 на суму 1 036,49 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000194752068 від 22.07.2016;
- № РН-002077 від 29.07.2016 на суму 13 080,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000196053280 від 29.07.2016;
- № РН-001959 від 22.07.2016 на суму 10 266,40 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000194752068 від 22.07.2016;
- № РН-002079 від 29.07.2016 на суму 4 131,74 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000196053280 від 29.07.2016;
- № РН-003620 від 26.10.2016 на суму 698,58 грн.;
- № РН-001956 від 22.07.2016 на суму 17 280,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000194752069 від 22.07.2016;
- № РН-004309 від 16.12.2016 на суму 43 200,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000225242034 від 16.12.2016;
- № РН-004316 від 19.12.2016 на суму 238,02 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000225767578 від 19.12.2016;
- № РН-004326 від 19.12.2016 на суму 1 743,94 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000225767478 від 19.12.2016;
- №РН-0000147 від 25.01.2017 на суму 91,04 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000233339507 від 25.01.2017;
- № РН-004240 від 13.12.2016 на суму 15 000,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000224290491 від 13.12.2016;
- № РН-004243 від 13.12.2016 на суму 4 670,26 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000224290491 від 13.12.2016;
- № РН-0000054 від 11.01.2017 на суму 3 469,39 грн.;
- № РН-004317 від 19.12.2016 на суму 238,02 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000225767478 від 19.12.2016;
- № РН-004325 від 19.12.2016 на суму 672,00 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000225767478 від 19.12.2016;
- № РН-004422 від 29.12.2016 на суму 72,00 грн.;
- № РН-004244 від 13.12.2016 на суму 386,40 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000224290491 від 13.12.2016;
- № РН-004324 від 20.12.2016 на суму 2 186,50 грн. Товар відправлено за експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59000226091216 від 20.12.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами Договору (п. 5.3), поставка товарів здійснюється на умовах СРТ згідно з Інкотермс 2010.
Згідно з правилами Інкотермс 2010 CPT (Carriage Paid To (... named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення). Термін «фрахт/перевезення оплачено до» означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ, на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
Отже, позивач, передавши товар перевізнику (TOB «Нова пошта»), фактично виконав обов'язок по поставці товару.
При цьому, з огляду на спосіб доставки товару позивачем до відповідача, а саме направлення за допомогою ТОВ «Нова пошта», сама лише відсутність підписаних відповідачем заявок на поставку товару не може бути належним доказом на підтвердження неотримання товарів відповідачем.
Також, слід зазначити про таке.
У п. 5.6 Договору сторони встановили, що приймання товару по кількості та якості проводиться відповідачем відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.1965 «О порядке прийомки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству» та Інструкции № П-7 від 25.04.1966 «О порядке прийомки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затверджених Держарбітражем, з наступними змінами та доповненнями.
Отже, в силу приписів Договору, які є обов'язковими для сторін, приймання товару по якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції П-7.
Так, Інструкцією П-7 встановлено, що:
- при обнаружении несоответствия качества, комплектности, маркировки поступившей продукции, тары или упаковки требованиям стандартов, технических условий, чертежам, образцам (эталонам), договору либо данным, указанным в маркировке и сопроводительных документах, удостоверяющих качество продукции (п. 14 настоящей Инструкции), получатель приостанавливает дальнейшую приемку продукции и составляет акт, в котором указывает количество осмотренной продукции и характер выявленных при приемке дефектов.
Получатель обязан обеспечить хранение продукции ненадлежащего качества или некомплектной продукции в условиях, предотвращающих ухудшение ее качества и смешение с другой однородной продукцией. Получатель также обязан вызвать для участия в продолжении приемки продукции и составления двустороннего акта представителя иногороднего изготовителя (отправителя), если это предусмотрено в Основных и Особых условиях поставки, других обязательных правилах или договоре.
В договорах могут быть предусмотрены случаи, когда явка представителя иногороднего изготовителя (отправителя) для участия в приемке продукции по качеству и комплектности и составления акта является обязательной.
При одногородней поставке вызов представителя изготовителя (отправителя) и его явка для участия в проверке качества и комплектности продукции и составления акта являются обязательными (п. 16);
- в уведомлении о вызове, направленном изготовителю (отправителю), должно быть указано:
а) наименование продукции, дата и номер счета-фактуры или номер транспортного документа, если к моменту вызова счет не получен;
б) основные недостатки, обнаруженные в продукции;
в) время, на которое назначена приемка продукции по качеству или комплектности (в пределах установленного для приемки срока);
г) количество продукции ненадлежащего качества или некомплектной продукции (п. 17);
- уведомление о вызове представителя изготовителя (отправителя) должно быть направлено (передано) ему по телеграфу (телефону) не позднее 24 час., а в отношении скоропортящейся продукции немедленно после обнаружения несоответствия качества, комплектности, маркировки продукции, тары или упаковки установленным требованиям, если иные сроки не установлены Основными и Особыми условиями поставки, другими обязательными для сторон правилами или договором (п. 18);
- при неявке представителя изготовителя (отправителя) по вызову получателя (покупателя) в установленный срок и в случаях, когда вызов представителя иногороднего изготовителя (отправителя) не является обязательным, проверка качества продукции производится представителем соответствующей отраслевой инспекции по качеству продукции, а проверка качества товаров - экспертом бюро товарных экспертиз либо представителем соответствующей инспекции по качеству.
При отсутствии соответствующей инспекции по качеству или бюро товарных экспертиз в месте нахождения получателя (покупателя), при отказе их выделить представителя или неявке его по вызову получателя (покупателя) проверка производится:
а) с участием компетентного представителя другого предприятия (организации), выделенного руководителем или заместителем руководителя этого предприятия (организации), либо
б) с участием компетентного представителя общественности предприятия-получателя, назначенного руководителем предприятия из числа лиц, утвержденных решением фабричного, заводского или местного комитета профсоюза этого предприятия, либо
в) односторонне предприятием-получателем, если изготовитель (отправитель) дал согласие на одностороннюю приемку продукции (п. 20);
- по результатам приемки продукции по качеству и комплектности с участием представителей, указанных в пп. 19 и 20 настоящей Инструкции, составляется акт о фактическом качестве и комплектности полученной продукции. Акт должен быть составлен в день окончания приемки продукции по качеству и комплектности. (п. 29);
- акт должен быть подписан всеми лицами, участвовавшими в проверке качества и комплектности продукции. Лицо, не согласное с содержанием акта, обязано подписать его с оговоркой о своем несогласии и изложить свое мнение.
В акте перед подписью лиц, участвовавших в приемке, должно быть указано, что эти лица предупреждены о том, что они несут ответственность за подписание акта, содержащего данные, не соответствующие действительности.
Если между изготовителем (отправителем) и получателем возникнут разногласия о характере выявленных дефектов и причинах их возникновения, то для определения качества продукции получатель обязан пригласить эксперта бюро товарных экспертиз, представителя соответствующей инспекции по качеству или другой компетентной организации (п. 30).
Аналогічні за змістом положення містить й Інструкція № П-6 від 15.06.1965 «О порядке прийомки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству».
При цьому, в п. 2.5 Договору сторонами погоджено, що, у випадку виявлення невідповідності товарів при прийманні або в період гарантійного строку вимогам, передбаченим п. 2.1 Договору, або поставки не укомплектованих товарів, відповідач направляє повідомлення позивачу про направлення уповноваженого представника для складання акту рекламації. Позивач зобов'язаний направити свого уповноваженого представника протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення.
Отже, виходячи зі змісту Інструкцій П-6 та П-7, одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостроннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах чи договорі, а п. 2.5 Договору містить вказівку про обов'язковий виклик представника позивача для приймання товару у випадку виявлення невідповідності товарів при прийманні для складання акту рекламації.
Таким чином, умовами, погодженими сторонами у Договорі, а також положеннями Інструкцій П-6 та П-7, яка застосовується до правовідносин сторін з прийняття товарів за якістю, передбачений обов'язок відповідача, у випадку виявлення факту поставки позивачем неякісного товару або товару, який не відповідає по кількості замовленому, обов'язково письмово викликати представника позивача для участі в прийманні такого товару (повідомлення про виклик має містити певний перелік відомостей), а у випадку, якщо позивач не направить представника для участі у прийманні продукції за якістю, приймання продукції (Товару) слід проводити за участю представника відповідної галузевої інспекції по якості продукції, або експерта бюро товарних експертиз, або представника відповідної інспекції з якості, і лише у випадку відсутності відповідної інспекції з якості, або бюро товарних експертиз в місці знаходження покупця, або у випадку відмови таких осіб направити представника, або у випадку неявки такого представника на виклик перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач, приймаючи спірний товар, представників позивача письмово (із зазначенням визначених законодавством відомостей) не викликав, для участі у прийманні товару, враховуючи неявку представників позивача, ані представника відповідної галузевої інспекції по якості продукції, ані експерта бюро товарних експертиз, ані представника відповідної інспекції з якості, ані представника громадськості не викликав, а відтак, поставлений позивачем товар вважається таким, що прийнятий відповідачем по якості та кількості.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, відповідно до приписів чинного законодавства саме на відповідача покладений обов'язок належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, тобто у даному випадку саме відповідач повинен довести, що за спірними видатковми накладеними товар ним отримано не було, проте належних та допустимих доказів вказаного відповідач до матеріалів справи не надав.
З огляду на викладені вище обставини, а також враховуючи відсутність належними чином оформлених документів щодо наявності недоліків у товарах, поставлених за спірними видатковими накладними, колегія суддів вважає доведеними факт поставки позивачем відповідачу товарів за вказаними накладними.
Враховуючи обставини, які викладені вище, датою виконання позивачем обов'язку щодо поставки товару за спірними накладними і, відповідно, виникнення обов'язку відповідача вказаний товар оплатити згідно з умовами Договору є дата передачі товарів перевізнику.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пункт 4.1 Договору визначає, що оплата товару здійснюється протягом 14 банківських днів після надходження товару на склад відповідача згідно рахунку в рамках специфікації (специфікацій).
З огляду на досліджені документальні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт поставки відповідачу позивачем за Договором поставки товару на загальну суму 217 894,98 грн. та факт невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті такого товару, а відтак, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 217 894,98грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Щодо позовних вимог про стягнення нарахованих на суму основного боргу інфляційних втрат в сумі 73 805,54 грн. та 3 % річних в сумі 16 975,94 грн. слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати отриманого за Договором товару, позивач відповідно до приписів ст. 625 ЦК України має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов'язань інфляційні втрати та 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно, перевіривши виконаний позивачем розрахунок та встановивши, що він є арифметично вірним, задовольнив позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 73 805,54 грн. та 3 % річних в сумі 16 975,94 грн. за розрахунками позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 23 129,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 118 802,65 грн., нарахованих у зв'язку з порушенням строків оплати продукції по поставкам, за які було здійснено оплату, колегія суддів зазначає таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем до матеріалів справи не додано первинних документів, а саме видаткових накладних щодо вказаних поставок, у зв'язку з чим в суду відсутня можливість перевірити період прострочення та дійсні суми поставки, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 23 129,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 118 802,65 грн., нарахованих у зв'язку з порушенням строків оплати продукції по поставкам, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Державного підприємства «Завод 410 ЦА» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/5683/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються:
- судові витрати позивача за звернення з позовом - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;
- судові витрати відповідача за звернення з апеляційною скаргою - на відповідача.
Щодо витрат позивача на правову допомогу колегія суддів зазначає таке.
У позовній заяві позивачем визначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн. та зазначено про те, що детальний розрахунок і підтвердження понесення таких витрат будуть надані позивачем в подальшому.
У поданій до суду першої інстанції 05.08.2019 заяві про понесення витрат на правничу допомогу позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 49 100,00 грн.
На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до матеріалів справи копії договору-доручення на надання правової допомоги від 22.05.2017, укладеного з Адвокатським бюро «Сергія Жечева», рахунку-фактури № СФ-00000097 від 02.08.2019, акту № 94 приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.08.2019, розрахунку суми гонорару та платіжного доручення № 6515 від 02.08.2019 на суму 49 100,00 грн. (а.с. 38-40 т. 2, 33-38 т. 3).
З вказаних документів слідує, що надана правова допомога складається з: підготовки позовної заяви та додатків до неї, правового аналізу Договору та первинних, бухгалтерських документів, звірки наявності документів, підготовки відповіді на відзив та додатків до нього, підготовки клопотань, участі в судових засіданнях тощо.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції відповідачем не подавалося.
Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
З огляду на вказані обставини, витрати позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 33 633,50 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про те, що орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу становить 5 600,00 грн. за складення цього відзиву та 4 000,00 грн. за кожне судове засідання, а у заяві про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9 600,00 грн., яка надійшла до суду 04.12.2019, - просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 600,00 грн.
На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до заяви додані копії рахунку-фактури № СФ-00000132 від 02.12.2019, акту № 128 приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.12.2019, розрахунку суми гонорару та платіжного доручення № 6760 від 02.12 на суму 9 600,00 грн.
З вказаних документів слідує, що надана правова допомога складається з: підготовки відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні 11.12.2019.
Клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції відповідачем не подавалося.
Колегія суддів вважає що витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, є підтвердженими, співмірними з ціною позову, а надання послуг адвокатом підтверджується наданими позивачем документами, а відтак, витрати позивача на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі в сумі 9 600,00 грн.
Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 ЦА» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/5683/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі № 910/5683/19 залишити без змін.
3. Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (03151, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 94, ідентифікаційний код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 4А, ідентифікаційний код 24510970) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) грн.
4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5683/19.
Повний текст постанови складено: 12.12.2019
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець