ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" грудня 2019 р. Справа № 906/387/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бучинська Г.Б.
судді Філіпова Т.Л.
судді Василишин А.Р.
секретар судового засідання Пацьола О.О.
зу участю представників сторін:
позивача: Панасюк В.М., Капелюх В.О.
відповідача: Мозговий В.В.
прокурора: Конончук В.В.
за апеляційною скаргою Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 02.09.19р. суддею Вельмакіною Т.М., повний текст складено 12.09.09р. у справі № 906/387/19
за позовом Першого заступника військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир
до Державне підприємство "Зарічанське лісове господарство"
про заборону ведення лісового господарства, використання лісового фонду на землях Міністерства оборони України
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 р. розгляд апеляційної скарги ДП "Зарічанське лісове господарство" на рішення господарського суду Житомирської області від 02.09.19р. у справі № 906/387/19 призначено на 11.12.19 р. об 11:00.
Під час розгляду апеляційної скарги, апеляційним господарським судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019р. справу № 912/2385/18 разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Верховним Судом в ухвалі від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18 зазначено, що існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.
На думку колегії суддів, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.
Верховним Судом в ухвалі від 16.10.2019 у справі № 912/2385/18 зазначено, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Так, відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Наслідки, визначені статтею 174 цього Кодексу, настають, якщо суд встановить відсутність підстави для звернення до відкриття провадження судом. Разом з тим, у Кодексі чітко не врегульовано, чи має суд право (обов'язок) перевіряти наявність (відсутність) таких підстав після відкриття і відповідно, які ж правові наслідки, якщо відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави встановлені судом після відкриття провадження у справі. Існування такої прогалини не сприяє забезпеченню єдності судової практики, тому її усунення матиме істотне значення для формування судової практики.
Аналіз судової практики щодо цього питання свідчить, що вона не є однаковою.
Таким чином, Верховним Судом зазначено, що у справі № 912/2385/18 є також інші питання, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду. По-перше: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності. По-друге: які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, заступник військового прокурора Житомирського гарнізону звернувся в господарський суд в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир з позовом до Державне підприємство "Зарічанське лісове господарство" про заборону ведення лісового господарства, використання лісового фонду на землях Міністерства оборони України.
З огляду на вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», заступник прокуратури вважає наявними підстави для пред'явлення до суду позову в інтересах держави про заборону ведення лісового господарства, використання лісового фонду.
У даному випадку, справа № 906/387/19 та справа № 912/2385/18 мають подібні правовідносини, які обумовлені застосуванням положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а відтак, правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 можуть суттєво вплинути на вирішення даної справи по суті, оскільки такі позиції Верховного Суду є обов'язковими для суду апеляційної інстанції.
Згідно пункт 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи, що за результатами розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 буде надано висновок щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", колегія суддів, з метою дотримання єдності судової практики, дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання прокуратури Рівненської області та зупинення провадження у справі № 906/387/19 в порядку, передбаченому п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 02.09.19р. суддею Вельмакіною Т.М., повний текст складено 12.09.09р. у справі № 906/387/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Зобов'язати учасників справи повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про результати вирішення справи № 912/2385/18.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.