Єдиний унікальний номер 756128328/19 Головуючий в суді I інстанції Пономаренко Н.В.
Апеляційне провадженя № 33/824/4124/2019 Суддя-доповідач Гриненко О.І.
05 грудня 2019 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою суді, ОСОБА_1 , 05 липня 2019 року, приблизно о 12 годині 15 хвилин в м. Києві по вул. Стеценко, 1 керував транспортним засобом марки «Сеат Толедо», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння в установленому порядку проводився у лікаря нарколога, за адресою м. Київ, пров. Визволителів 6.
Зазначеними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова судді прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, винесена за неповного з'ясування судом всіх фактичних обставин справи, а в основу звинувачення судом покладено незаконний, на його думку, складений з порушеннями вимог КУпАП протокол про адміністративне правопорушення від 05 липня 2019 року . Так в протоколі не зазначено, що він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а лише вказано, що в нього були наявні ознаки такого сп'яніння. Також, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі звертає увагу на те, що справа розглянута у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим ОСОБА_3 був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право надати пояснення та докази на підтвердження своєї невинуватості. Крім того,апелянт зазначає, що було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у лікаря нарколога, а саме посуд для здачі біологічної речовини для дослідження був не стерильний. Крім того, як зазначає ОСОБА_1 лікарем йому було запропоновано за винагороду щодо забезпечення необхідного результату аналізів. Також, апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що працівники поліції не виконали вимоги ст.266 КУпАП та не відсторонили його від керування транспортним засобом, що свідчить про те, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Києва від 30 вересня 2019 року, в якому просить поновити строк апеляційного оскарження постанови судді, посилаючись на поважність причин його пропуску, а саме перебування його в день розгляду справи на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Києва від 30 вересня 2019 року, вважаю, що останнє підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений місцевим судом про день та час розгляду його справи про адміністративне правопорушення, однак присутнім в судовому засіданні при розгляді справи не був, у зв'язку з хворобою, що підтверджується копією листка непрацездатності. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, а тому має бути поновлений.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №323494 від 05 липня 2019 року (а.с.1), у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за результатами огляду ОСОБА_1 (а.с.2).
Так, згідно вказаного висновку, оглянутий 05 липня 2019 року о 13 годині 20 хвилин лікарем Київської наркологічної лікарні «Соціотерапія» ОСОБА_1 знаходився у стані наркотичного сп'яніння (канабіоїди).
Будь-яких доказів про порушення встановленого порядку при огляді ОСОБА_1 , як про те зазначає у своїй апеляційній скарзі апелянт, матеріали справи не містять не надав таких доказів ОСОБА_1 і під час апеляційного перегляду справи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього вимогам ст.256 КУпАП є неспроможними, так як в протоколі серії ДПР18 №323494 від 05 липня 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, що знайшли своє підтвердження при огляді у лікаря нарколога, чим допустив порушення п.2.9а) Правил дорожнього руху України. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 фактично містить у собі об'єктивну сторону вчиненого ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАп, а саме керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , висновки суду першої інстанції про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Що стосується посилання апелянта на порушення суддею місцевого суду його права на особисту участь в розгляді справи, передбаченого ст.268 КУпАП, то слід зазначити, що в ході апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення вказане право ОСОБА_1 було поновлено, шляхом забезпечення його участі в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Твердження апелянта про вимагання неправомірної вигоди лікарем- наркологом за позитивний для нього результат огляду на стан сп'яніння не заслуговує на увагу, так як нічим не підтверджується та розцінюється апеляційним судом, як намагання уникнути покарання за вчинене адміністративне правопорушення
З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Гриненко