Справа № 754/8823/19 Головуючий в суді І інстанції - Лісовська О.В.
Провадження № 33/824/3556/2019 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
02 грудня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
секретар: Ганжа В.В.,
за участю:
особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених
ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 01.06.2019 о 21 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Бальзака у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпечності та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ), що призвело до отримання автомобілями механічних пошкоджень. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.9, 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Деснянського районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 та закрити провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що з ухваленою постановою він не погоджується в частині притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та вважає постанову в цій частині незаконною та такою, що була ухвалена без дослідження обставин справи з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 не визнає, оскільки у стані алкогольного сп'яніння він в цей день не перебував. Працівниками патрульної поліції не було запропоновано ОСОБА_1 проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, з огляду на що, положення ч.1 ст.130 КУпАП останній не порушував.
Апелянт вважає, що справа про адміністративне правопорушення в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Так, схема місця ДТП містить підтвердження виключно обставин самого ДТП та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та не містить підтверджень обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, пояснення ОСОБА_1 , пояснення потерпілого ОСОБА_2 водія автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_3 також не містять жодних відомостей щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а містять відомості лише щодо обставин зіткнення автомобілів при здійсненні автомобілем ОСОБА_1 руху заднім ходом на автостоянці та недотримання при цьому безпечної відстані.
Також апелянт зазначає, що йому не було запропоновано здійснити огляд на місці зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції. Натомість запропоновано одразу їхати до закладу охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 не погодився, оскільки він не міг залишити автомобіль, поки не оглянув би його на предмет пошкоджень. Співробітник поліції не інформував ОСОБА_1 про можливість проходження огляду на місці за допомогою спеціального технічного засобу і вказаного спеціального технічного засобу в співробітника патрульної поліції не було.
В матеріалах провадження відсутні паперові або цифрові носії, на яких були б зафіксовані будь-які цифрові показники щодо кількості проміле алкоголю у крові ОСОБА_1 , в тому числі, які б підтверджували наявність показнику - більше 0,2 проміле. Матеріали провадження не містять інших доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обставина щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння може бути підтверджена показаннями свідка ОСОБА_3 та показаннями потерпілого ОСОБА_2 , допитаного в якості свідка. Окрім того, огляд на стан сп'яніння не проводився, а пропозиція про проведення такого огляду була здійснена співробітниками патрульної поліції з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та положень «Інструкції».
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 , який підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити,
пояснення потерпілого ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, з огляду на положення ст.252 КУпАП про те, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, остаточне судове рішення в справі про адміністративне правопорушення повинно містити мотиви його прийняття з розкриттям змісту доказів, які доводять чи спростовують обставини, які мають значення по справі.
Крім того відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне, згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП, її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що інспектором патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вимог закону не дотримано.
Так, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно мотивувальної частини постанови, висновок судді місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення, поясненнях свідків та даних рапортів поліції.
Разом з тим, в постанові лише перелічено наявні у матеріалах справи докази, без надання їм оцінки та наведення аналізу.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Аналізуючи під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що висновки судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не підтверджуються зібраними по справі доказами.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суддя місцевого суду, не виконавши належним чином вимоги ст.268 КУпАП, розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у його відсутність, а приймаючи рішення про його винуватість у порушенні п. 2.5 ПДР України, дослідив виключно матеріали справи і, як на докази винуватості ОСОБА_1 , формально в постанові послався на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків, які між тим належним чином не перевірив.
Так, після відновлення прав ОСОБА_1 , гарантованих йому ст. 268 КУпАП, безпосередньо в судовому засіданні апеляційного суду він пояснив, що 02 червня 2019 року о 21 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 при паркуванні та стоянці допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_3 . Сторож стоянки викликав поліцію та потерпілого. Поліцейські приїхали лише через три з половиною години та почали оформляти протокол щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП. Після оформлення протоколу поліцейськими, останні запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, за допомогою технічних засобів на місці зупинки не пропонували. Враховуючи те, що поліцейські приїхали на місце пригоди лише через три з половиною години та оформлення дорожньо-транспортної пригоди закінчилось глибокої ночі, ОСОБА_1 відмовився їхати до закладу охорони здоров'я.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив в суді апеляційної інстанції, що він не перебував в автомобілі під час дорожньо-транспортної пригоди. Про те, що відбулося він дізнався від сторожа стоянки. Будь-яких претензій до водія ОСОБА_1 з приводу перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час оформлення ДТП, ОСОБА_4 не висловлював.
Свідок ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції пояснив, що він працює сторожем на стоянці. 02.06.2019 року на стоянку заїхав ОСОБА_1 та мав намір припаркуватися на своє місце за №2. Але його місце було зайнято і він почав їздити по стоянці шукати вільне місце і при паркування зачепив автомобіль «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_3 . Свідок викликав поліцію та зателефонував хазяїну пошкодженого автомобіля. Крім того, свідок зазначив, що він не був свідком відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки після приїзду поліцейських повернувся на своє робоче місце. Свідками були молодий чоловік та дівчина, яких запросили поліцейські з вулиці. При підписані протоколу та пояснень, які містяться в матеріалах провадження, свідок вважав, що він свідчить про дорожньо-транспортну пригоду, оскільки було темно, пізно і змісту документів він не бачив.
Враховуючи наведене, слід погодитися з доводами апелянта про те, що суддею місцевого суду не були дотримані вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, до того ж за результатами апеляційного розгляду висновки судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи положення ст.62 Конституції України, за змістом яких усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, аналізуючи указані докази, досліджені в судовому засіданні під час апеляційного розгляду, вважаю, що пояснення ОСОБА_1 щодо порушення порядку оформлення його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, як такі, що не спростовані наявними у справі доказами, заслуговують на увагу, а відтак слід визнати, що в даному випадку не була дотримана процедура оформлення відмови водія від проведення огляду на стан сп'яніння.
Доводи наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що впливають на правильність висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
За таких обставин, прихожу до висновку, що судове рішення місцевого суду стосовно ОСОБА_1 в частині притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП було постановлено з порушенням вимог, передбачених ст.ст.245, 251, 252, 268, 280 КУпАП, а тому воно підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нової постанови, якою, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що суддею місцевого суду на ОСОБА_1 накладено стягнення, з урахуванням вимог частин 1, 2 ст. 36 КУпАП, як за кожне правопорушення окремо, так і остаточне стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.1 ст. 130 КУпАП він підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, вважаю за необхідне змінити накладене адміністративне стягнення, наклавши на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, у відповідності до ст.33 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Керуючись ст.ст. 247,294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 25 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП - змінити.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко