10 грудня 2019 року
Київ
справа № 400/646/19
адміністративне провадження № К/9901/33276/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 400/646/19 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, стягнення коштів ,
02.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову суду апеляційної інстанції у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, позивачем визначена митна вартість товару (автомобіль) у розмірі 1500 євро за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту)). Митна вартість відкоригована митницею за резервним методом на рівні 3999 євро. Отже, різниця митної вартості товарів між задекларованою позивачем і відкоригованою митницею за спірним рішенням складає 2499 євро, що становить у гривневому еквіваленті 24 490 гривень.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд першої інстанції врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є скасування рішень контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (24 490 грн < 192 100 грн).
Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, для визначення справи незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі міститься посилання, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, зазначена справа має виняткове значення для позивача і становить значний суспільний інтерес, про що свідчить статистика оскарження неправомірних дій митниці щодо коригування митної вартості товарів.
Оцінивши такі доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що посилання позивача на наявність обставин, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а отже, не можуть сприйматись судом як виключний випадок. Наявність в судах великої кількості справ цієї категорії (про скасування рішень щодо визначення митної вартості товарів (автомобілів ввезених на територію України)) не свідчить про наявність суспільного інтересу саме до цієї справи, а тому посилання скаржника в цій частині не містять достатніх обґрунтувань.
Щодо наведених у касаційній скарзі судових рішень судів різних інстанцій як на доведення існування різної практики, колегія суддів зазначає, що цей перелік судових рішень не свідчить, що судами по-різному застосовуються норми Митного кодексу України щодо підстав для витребування у декларантів додаткових документів або порядку застосування органом доходів і зборів методів визначення митної вартості.
У цій справі судом апеляційної інстанції застосовано норми матеріального права відповідно до правових позицій, викладених Верховним Судом, в тому числі і у тих постановах, які наведені скаржником у касаційній скарзі. Разом з тим, застосування норм права відбувалось у відповідності із тими обставинами, які встановлені судами у цій справі.
Тому є підстави вважати, що доводи касаційної скарги зводяться не стільки до неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права, скільки до переоцінки доказів, на підставі яких судами встановлювалися обставини, що виходить за межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.
Отже, оцінивши посилання позивача на існування обставин передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що такі посилання скаржника є необґрунтованими, а ухвалене у цій справі судове рішення апеляційної інстанції на поточний день не впливає на кінцеве формування судової практики та не змінює її.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 400/646/19 .
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду