Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №818/132/16
адміністративне провадження №К/9901/27017/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року (суддя Соколов В.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року (судді: Рєзнікова С.С. (головуючий), Бегунц А.О., Старостін В.В.) у справі № 818/132/16 за позовом Кролевецького дочірнього агролісгосподарського підприємства «Кролевецький агролісгосп» до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Короткий зміст позовних вимог
1. Кролевецьке дочірнє агролісгосподарське підприємство «Кролевецький агролісгосп» (далі - позивач, Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп») звернулось до суду з позовом до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Глухівська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012200 від 20.01.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в розмірі 186 125,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 93 062,50 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки було прийнято відповідачем на підставі акту перевірки, в якому контролюючий орган дійшов безпідставних висновків, які ґрунтуються на припущеннях відповідача, щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства по господарським взаємовідносинам позивача з Компанією «ZORTEX BUSINESS LLP».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області № 0000012200 від 20.01.2016.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не доведено та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між Кролевецьким ДАП «Кролевецький агролісгосп» та контрагентом - Компанією «ZORTEX BUSINESS LLP».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Глухівська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Кролевецькому ДАП «Кролевецький агролісгосп» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведена була документальна позапланова виїзна перевірка Кролевецького ДАП «Кролевецький агролісгосп» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» за період з 01.01.2014 по 01.04.2015, за результатами якої складено акт № 7/18-07-22/23825683 від 11.01.2016.
Перевіркою встановлені порушення: п. 187.1 ст. 187, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 183 125,00 грн, в тому числі: за серпень 2014 року-76 605,00 грн, за вересень 2014 року - 33 611,00 грн, за жовтень 2014 року - 22 449,00 грн, за листопад 2014 року - 22 516,00 грн, за січень 2015 року - 27 944,00 грн.
Позивач, не погодившись з такими висновками перевіряючих, подав 14 січня 2016 року до Глухівської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечення була надана відповідь № 129/10/18-07-22-014 від 19.01.2016, згідно якої було встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 185 125,00 грн, зокрема, збільшена сума заниження ПДВ за листопад 2014року- 25 516,00 грн.
На підставі акту перевірки Глухівською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 20.01.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем в розмірі 186 125,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 93 062,50 грн.
Судами попередніх інстанцій з вказаного акта перевірки встановлено, що підставою для проведення донарахувань податку на додану вартість слугувала інформація, викладена у листі Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 за № 630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», у якому вказано про те, що зазначену компанію ліквідовано 15.07.2014 державним реєстром, оскільки компанія не була діюча.
Крім того судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп» та ZORTEX BUSINESS LLP, UNITED KINGDOM уклали контракт № 28/2014 KC від 30.12.2013 про поставку товару - пиловочник сосновий в кількості 2000 куб. м, на умовах поставки СРТ - Іллічівськ для подальшої відправки морським транспортом до Китаю. До даного Контракту було внесено зміни, які оформлено відповідними доповненнями, а саме: доповнення до контракту № 1 від 16.01.2014, доповнення до контракту № 2 від 28.02.2014, доповнення до контракту № 3 від 19.05.2014, доповнення до контракту № 4 від 05.08.2014, доповнення до контракту № 5 від 11.08.2014, доповнення до контракту № 6 від 14.10.2014, доповнення до контракту № 7 від 24.10.2014, додаткова угода до контракту № 8 від 24.10.2014 додаткова угода до контракту № 9 від 02.01.2015.
Відповідно до п. 1.1 вказаного вище Контракту Кролевецьке ДАП «Кролевецький агролісгосп» реалізовує лісопродукцію Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» на умовах поставки СРТ - Іллічівськ для подальшої відправки морським транспортом до Китаю. Згідно з офіційними правилами Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів Інкотермс за умовами поставки СРТ (фрахт/перевезення оплачено до...) продавець здійснює постачання товару шляхом його передачі перевізнику, призначеному ним самим. Продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення (в даному випадку до порту Іллічівськ), здійснити митне очищення товару для експорту. Покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару. Цей термін застосовується незалежно від виду транспорту.
Позивачем на виконання п. 1.3 вказаного контракту щодо поставки лісопродукції Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» було надано наступні вантажно-митні декларації: ВМД № 500040406/2014/000256 від 18.01.2014 на суму 4421,37 дол. США/екв. 35 340,01 грн; ВМД № 500040406/2014/000604 від 08.02.2014 на суму 12598,31 дол. США/екв. 109 706,08 грн; ВМД № 500040406/2014/000849 від 20.02.2014 на суму 9020,08 дол. США/екв. 79 243,21 грн; ВМД № 500040406/2014/001506 від 29.03.2014 на суму 2484,92 дол. США/екв. 26 981,88 грн; ВМД № 500040406/2014/001737 від 09.04.2014 на суму 6078,12 дол. США/екв. 71 285,21 грн; ВМД № 500040406/2014/001822 від 11.04.2014 на суму 2184,41 дол. США/екв. 27 562,66 грн; ВМД № 500040406/2014/004176 від 08.08.2014 на суму 10033,05 дол. США/екв. 124 997,21 грн; ВМД № 500040406/2014/004304 від 15.08.2014 на суму 4558,11 дол. США/екв. 59 673,34 грн; ВМД № 500040406/2014/004661 від 30.08.2014 на суму 14490,50 дол. США/екв. 197 154,51 грн; ВМД № 500060702/2014/006515 від 04.09.2014 на суму 3372,83 дол. США/екв. 42 265,04 грн; ВМД № 500040406/2014/004969 від 12.09.2014 на суму 4388,87 дол. США/екв. 56 952,60 грн; ВМД № 500040406/2014/004994 від 13.09.2014 на суму 248,64 дол. США/екв. 3 219,91 грн; ВМД № 500060702/2014/006930 від 18.09.2014 на суму 4188,60 дол. США/екв. 54 796,58 грн; ВМД № 500060702/2014/007210 від 25.09.2014 на суму 4200,04 дол. США/екв. 54 366,27 грн; ВМД № 500040406/2014/005592 від 11.10.2014 на суму 6054,42 дол. США/екв. 78 404,88 грн; ВМД № 500040406/2014/006254 від 04.11.2014 на суму 2197,47дол. США/екв. 28 458,88 грн; ВМД № 500040406/2014/006557 від 14.11.2014 на суму 6550,57 дол. США/екв. 101 926,87 грн; ВМД № 500040406/2014/006565 від 14.11.2014 на суму 110,98 дол. США/екв. 1 726,85 грн; ВМД № 500040406/2014/006800 від 22.11.2014 на суму 4057,59 дол. США/екв. 61 254,35 грн; ВМД № 500040406/2014/007209 від 06.12.2014 на суму 4246,70 дол. США/екв. 65 465,00 грн; ВМД № 500040406/2014/000233 від 16.01.2015 на суму 2717,93 дол. США/екв. 42 878,32 грн; ВМД № 500040406/2014/000584 від 30.01.2015 на суму 1518,96 дол. США/екв. 24 234,00 грн; ВМД № 500040406/2014/001230 від 25.02.2015 на суму 4590,89 дол. США/екв. 129 881,87 грн.
Загальна сума поставки лісопродукції по даному Контракту складає 114 313,36 дол. США, що еквівалентно 1 477 755,53 грн.
На виконання умов Контракту №28/2014 КС від 30 грудня 2013 року надійшли кошти: від «ZORTEX BUSINESS LLP»: з рахунка НОМЕР_1/Zortex Business LLP2/ 25 OLD BROAD STREET WORLD TRADE C2/ENTRE TOWER 42 3/GB/ LONDON: платіжне доручення від 15.01.2014 №40115PL0716973 на суму 22800,00 дол. США; платіжне доручення від 07.07.2014№40707РL1060958 на суму 475,07 дол. США; платіжне доручення від 15.07.2014 №40715PL1076090 на суму 5400,00 дол. США; платіжне доручення від 22.07.2014 №407221РL1091720 на суму 10700,00 дол. США; платіжне доручення від 13.08.2014 №40813РL1135064 на суму 19840,00 дол. США; платіжне доручення від 27.08.2014 №40827РL1163040 на суму 10600,00 дол. США; платіжне доручення від 09.09.2014 №40909РL1191247 на суму 10600,00 дол. США; платіжне доручення від 27.10.2014 №41027РL1292111 на суму 10164,00 дол. США;
Від INTERLINE MANAGEMENT L.P.: з рахунка НОМЕР_1/INTERLINE MANAGEMENT L. P.2/SUITE 1, MONTGOMEY 78 3/GB/ EDINBURGH, SCOTLAND (згідно доповнення №7 до контракту №28/2014KC від 30.12.2013): платіжне доручення від 14.11.2014 №41114РL1335542 на суму 9240,00 дол. США.
Згідно вантажно-митних декларацій у графі 8 «Одержувач» значиться Компанія «Zortex Business LLP» WORLD TRADE CENTRE POWER 42, 25 OLD BROARD STREET, LONDON, EC2N 1 НQ, UNITED KINGDOM, у графі 17 «Країна призначення» - Китай.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт реального постачання товару відповідно до контракту від 30.12.2013 за № 28/2014 КС, що підтверджується первинними документами встановленої форми. Крім того, встановлено, що у вказаному акті перевірки не міститься жодних зауважень до первинних документів (фінансово-господарських документів) по взаємовідносинах Кролевецького ДАП «Кролевецький агролісгосп» з вказаним контрагентом. Також згідно вказаних вантажно-митних декларацій у графі 8 «Одержувач» значиться Компанія «Zortex Business LLP» WORLD TRADE CENTRE POWER 42, 25 OLD BROARD STREET, LONDON, EC2N 1 НQ, UNITED KINGDOM, у графі 17 «Країна призначення» - Китай, на кожній із декларації міститься відмітка про те, що товари вивезені за межі митної території України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідно до п. 1.1 вказаного Контракту позивач реалізовує лісопродукцію Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» на умовах поставки СРТ- Іллічівськ для подальшої відправки морським транспортом до Китаю. У доповнення до контракту були зазначені (погоджені сторонами контракту) представники покупця на ст. Іллічівську та з моменту підписання доповнення № 4 на ст. Одеса-Застава 1, а саме в доповненні № 1 - ДП «ІМТП», в доповненні № 2 -ІФ «АППУ», в доповненнях за №3, №4, № 5,№6 - ТОВ «БЛС Груп». При цьому відповідно до цих доповнень п. 5.1 було викладено в такій редакції: «Транспортировка ж/д транспортом осуществляется по отгрузочным реквизитам Покупателя...». Таким чином, відвантаження лісопродукції залізничним транспортом відбувалось саме згідно зазначених в Контракті реквізитах, а при заповненні залізничних накладних зазначалось, що відвантажений товар є власністю фірми «ZORTEX BUSINESS LLP». На підставі підписаних сторонами Контракту № 28/2014 КС від 30.12.2013, доповнень, в подальшому і проводилось експедирування вантажу та його митне оформлення.
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем при оформленні первинних документів та не укладання позивачем договорів з перевізниками, не надання позивачем договорів з контрагентами, які надавали послуги з декларування, а також на неврахування судами першої та апеляційної інстанції того, що Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» згідно листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15.07.2014, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти 14.1.122 пункту 14.1 статті 14.
нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.
10.2. Пункти 103.4, 103.5 статті 103.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
10.3. Підпункт 195.1.1 пункту 195.1 статті 195.
За нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони.
Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
11. Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року № 2709-IV:
11.1. Частина перша статті 2.
Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
11.2. Частини перша та друга статті 25.
Особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.
Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
11.3. Частина перша статті 26.
Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.
12. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV:
12.1. Частина шоста статті 8.
Документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.
12.2. Частина сьома статті 24.
У разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.
13. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
13.1. Стаття 1.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
13.2. Частина друга статті 3.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
13.3. Частини перша та друга статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
14. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
18. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
19. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.
20. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
21. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
23. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
24. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 20.01.2016, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції було обґрунтовано відхилено доводи відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій позивача з відповідним контрагентом, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтувались на підставі листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» згідно якого Компанія ліквідована «ZORTEX BUSINESS LLP» 15.07.2014. Суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що посилання відповідача на вказаний лист Міністерства закордонних справ України, як на доведення безтоварності укладених, договорів між позивачем та його контрагентом, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, оскільки на реальний характер взаємовідносин позивача з Компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» вказує, зокрема, те, що після 15.07.2014 дану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України після виконання всіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі митної території України, що підтверджено долученими до матеріалів справи копіями митних декларацій.
У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, крім укладених договорів, підтверджується первинними документами (додатковими угодами, накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, банківськими виписками та розрахунками, МД на підтвердження митного оформлення вантажів та випуску їх за межі території України), оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та Компанією «ZORTEX BUSINESS LLP».
25. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року слід залишити без задоволення.
27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2016 року у справі № 818/132/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду