Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа №822/2690/17
адміністративне провадження №К/9901/21911/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя Шевчук О.П.) та
ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (колегія у складі головуючого судді Гонтарука В.М., суддів Граб Л.С., Білої Л.М.)
у справі № 822/2690/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви;
- зобов'язати відповідача надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги , у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, позов задоволено.
3. У поданій касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції у Головному управлінні ДФС в Хмельницькій області та 29.11.2016 звільнений зі служби за станом здоров'я.
5. Після звільнення позивач пройшов обстеження та МСЕК встановлено причинний зв'язок між захворюваннями позивача з його проходженням служби в органах внутрішніх справ та встановлено йому ІІ групу інвалідності.
6. 18.08.2017 позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності.
7. Листом від 05.09.2017 за №12325/10/22-01-04-73 Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області відмовило позивачу в задоволенні його заяви, оскільки згідно Закону України «Про національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», а дія Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 та Закону України «Про національну поліцію» не поширюється на працівників податкової міліції.
8. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за позивачем, як колишнім працівником податкової поліції, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки на момент встановлення інвалідності позивачу, Закон України «Про міліцію» від 20.05.1990 № 565-XII втратив чинність відповідно до Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580 - VIII. Вважає, що Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850) не поширюється на позивача.
11. Від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Пункт 356.1 статті 356 Податкового кодексу України закріплює, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
14. Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» (Закон № 565-ХІІ) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
15. 07.11.2015 втратив чинність Закон № 565-ХІІ та набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIІI.
16. Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
17. Отже, передбачені в Законі № 565-ХІІ гарантії соціального та правового захисту для працівників міліції продовжують поширювати свою дію на працівників податкової міліції та реалізуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому, за колишніми працівниками податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-ХІІ, і в тому числі після повторного огляду коли, згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії встановлено вищу групу інвалідності.
18. На виконання ст. 23 Закону № 565-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (Порядок № 850).
19. Відповідно до п. 7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
20. Пункт 8 Порядку № 850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
21. Згідно з п. 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
22. З урахуванням викладеного, відповідач отримавши від позивача заяву про виплату грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності з відповідними доданими до неї документами, зобов'язаний скласти та подати до МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначених в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
23. При цьому, вирішувати питання щодо наявності чи відсутності підстав для виплати грошової допомоги уповноважено МВС, а тому надання відповідачем спірної відмови свідчить про вирішення останнім віднесеного до компетенції МВС питання про наявність чи відсутність підстав для проведення позивачу виплати одноразової грошової допомоги, тим самим порушивши права позивача та вимоги чинного законодавства.
24. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 .10.2019 по справі №822/911/17 (адміністративне провадження №К/9901/24307/18).
25. Посилання скаржника на те, що Закон України «Про міліцію» втратив чинність внаслідок прийняття Закону України «Про Національну поліцію» є безпідставними і висновків судів не спростовують, оскільки Законом України «Про Національну поліцію», право на отримання одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції не передбачено, а за правилами пункту 15 Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» зберігається право та порядок її виплати, які діяли до набрання чинності цим законом.
26. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
27. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
28. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 у справі № 822/2690/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб