Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №2-а-1797/10/1970
адміністративне провадження №К/9901/26511/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року (суддя Мікула О.І.) у справі № 2-а-1797/10/1970 за позовом Фермерського господарства «Садки-Сад» до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Короткий зміст позовних вимог
1. Фермерське господарство «Садки-Сад» (далі - позивач, ФГ «Садки-Сад») звернулось до суду з позовом до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Чортківська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 травня 2010 року № 0000142300/0, № 0000152300/0 та № 0000162300/0.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції від 6 травня 2010 року № 0000142300/0, № 0000152300/0, № 0000162300/0.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Чортківська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФГ «Садки-Сад» у повному обсязі.
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року Чортківській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області повернено апеляційну скаргу на підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).
5. Рішення апеляційного суду мотивоване невиконанням відповідачем вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку з несплатою контролюючим органом судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. У касаційній скарзі Чортківська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні рішення не було враховано, що контролюючим органом було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі № 2-а-1797/10/1970 у повному обсязі та відповідно до вимог встановлених підпунктом «б» пункту 1 статті 3 Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 (у редакції, що діяла на момент звернення ФГ «Садки-Сад» із позовною заявою до суду першої інстанції) та Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (у редакції Закону, що діяла на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), тоді як суд апеляційної інстанції в ухвалі від 4 липня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху помилково визначив розмір судового збору за подання апеляційної скарги - 934,28 грн, а тому суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції):
10.1. Частина третя статті 189.
До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
10.2. Пункт 1 частини третьої статті 108.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;
10.3. Частина 6 статті 187.
До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
11. Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 (у редакції, що діяла на момент звернення ПАТ «ЗАлК» із позовною заявою до суду першої інстанції):
11.1. Підпункти «а», «б» пункту 1 статті 3.
Із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів: із позовних заяв - 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян - 0,2 неоподатковуваного органів державного управління мінімуму доходів громадян і службових осіб, що ущемляють права громадян.
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
12. Приписи частини третьої статті 189 та пункту 1 частини третьої статті 108 Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо скаржником у зазначений строк не буде усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, повернути скаржнику таку апеляційну скаргу.
13. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року апеляційну скаргу Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційна скарга контролюючого органу була залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), а саме - відповідачем до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору у розмірі 934,28 грн, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, встановленого Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної істанції).
14. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем отримано 8 липня 2016 року, що ним не заперечується. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2016 року відповідачу було продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання вказаної ухвали.
15. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року, апеляційну скаргу Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області було повернено відповідачу.
16. Доводи відповідача щодо сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі та відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (у редакції, що діяла на момент звернення ФГ «Садки-Сад» із позовною заявою до суду першої інстанції), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у підпункті «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», на який посилається відповідач, визначено коло суб'єктів звернення до суду першої інстанції та предмет їх звернення на який встановлювався розмір державного мита - 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а саме - громадяни, із скаргами за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють їх права. Оскільки, у справі, що розглядається, позивачем є юридична особа, яка заявила позовну вимогу майнового характеру, то розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу за подання апеляційної скарги, вираховується з врахуванням положень Закону України «Про судовий збір» та саме підпункту «а» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (у редакції, що діяла на момент звернення ФГ «Садки-Сад» із позовною заявою до суду першої інстанції), яким визначено, що за подання позовної заяви встановлювалася ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine) від 14 жовтня 2010 року). За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Тобто, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
17. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для повернення відповідачу апеляційної скарги, оскільки контролюючим органом за період з 8 липня 2016 року по 2 вересня 2016 року не було здійснено доплату по судовому збору за подання апеляційної скарги у справі № 2-а-1797/10/1970 у сумі 930,54 грн, а також не було надіслано жодних заяв та документів на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року про залишення апеляційної скарги Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області без руху.
Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Тобто, надання особою доказу щодо сплати судового збору є її обов'язком згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 2 вересня 2016 року вимоги ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року відповідачем виконані не були.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
18. Таким чином, оскільки відповідачем вимоги ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2016 року виконані не були, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для повернення апеляційної скарги контролюючому органу відповідно до частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).
19. З огляду на зазначене, враховуючи частину третю статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2016 року у справі № 2-а-1797/10/1970 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду