Справа № 646/7209/19 Головуючий суддя І інстанції Янцовська Т. М.
Провадження № 22-ц/818/5858/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах про відшкодування шкоди
11 грудня 2019 року м. Харків.
Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Піддубного Р.М., Хорошевського О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2019 року, постановлену у складі судді Янцовської Т.М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Харківської області,
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ДКСУ, третя особа - прокуратура Харківської області передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу суду скасувати та ухвалити рішення про повернення її позовної заяви.
В обґрунтування скарги зазначено, що 22.10.2019 нею до районного суду було подано заяву про відкликання позовної заяви, однак, на той час суддя вже постановила оскаржувану ухвалу про направлення справи до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Вважає, що оскаржена ухвала має бути скасована, оскільки нею було відкликано позов, а направлення справи до Печерського районного суду м. Києва зумовить безпідставні витрати для держави на процесуальний час суддів та працівників апаратів судів, поштову відправку матеріалів та копій процесуальних рішень, оформлення матеріалів справи.
Прокуратурою Харківської області суду було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просять останню залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Обґрунтовуючи відзив, зазначили, що судом було дотримано правил визначення територіальної підсудності справи за місцем реєстрації відповідача за адресою по АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної підсудності Печерського районного суду м. Києва.
Послались на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2 019 у справі № 761/9142/15-ц.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, з огляду на те, що позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду, оскарження якої передбачено п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, без повідомленням учасників справи.
Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Позов заявлений ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, яка згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Печерського району м. Києва; третя особа - прокуратура Харківської області знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, що відноситься до території Основ'янського району м. Харкова.
Відповідно до правового висновку Постанови Великої Палати Верховного суду від 09.10.2019 року у справі № 761/9142/15-ц за будь-яких обставин участь третіх осіб у справі, а також їхній правовий статус не може бути визначальним при визначенні юрисдикційності справи, оскільки суб'єктна юрисдикція визначається відповідно до правового статусу сторін спору, а предметна - за змістом правовідносин, які виникли між сторонами.
Вказані обставини були встановлені до відкриття провадження у справі.
Передаючи справу на розгляд іншого суду, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що зареєстрованим місцем перебування відповідача є адресапо АДРЕСА_1 , що відноситься до території Печерського району м. Києва, а тому вказана справа підсудна не Червонозаводському районному суду м. Харкова, а Печерському районному суду м. Києва.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками.
За правилами ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Законодавцем визначено та закріплено вичерпний перелік випадків, у яких позивач наділений правом звернутися до суду з позовом за місцем свого проживання або перебування.
Одним із таких випадків є пред'явлення позову, пов'язаного з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, який передбачений ч. 4 ст. 28 ЦПК України.
У позові не зазначені підстави для відступлення від загальних правил територіальної підсудності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що правила ч. 4 ст. 28 ЦПК України застосовуються, якщо позивач звернувся із позовом про відшкодування шкоди у порядку ст. 1176 ЦК України.
Положенням ч. 1 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не пов'язує своє право на відшкодування шкоди із її незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням до неї запобіжного заходу, незаконним затримання, незаконним накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, тобто із правилом ст. 1176 ЦК України.
Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує нормами ст.ст. 1173, 1174 ЦК України.
У статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вищевказане при постановленні оскаржуваної ухвали районним судом було правильно враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 761/9142/15-ц.
Встановивши, що у даному випадку не підлягають застосуванню правила альтернативної підсудності районний суд дійшов вірного та належним чином вмотивованого висновку про необхідність передачі справи на розгляд іншого суду - за місцезнаходженням відповідача.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що підставою для скасування ухвали районного суду є подана нею заява про повернення позову, оскільки, як безспірно встановлено судом апеляційної інстанції, така заява була подана вже після ухвалення Червонозаводським районним судом м. Харкова рішення про передачу справи за територіальною підсудністю до іншого суду, внаслідок чого він втратив повноваження вирішувати заяву ОСОБА_1 по суті. У даному випадку відповідні повноваження для розгляду заяви ОСОБА_1 про повернення позову по суті має лише Печерський районний суд м. Києва.
З огляду на те, що така заява не була предметом розгляду судом першої інстанції, то відповідно до правил ст. 367 ЦПК України вона знаходиться поза межами апеляційного розгляду.
Наведе свідчить, що судом першої інстанції постановлено ухвалу із дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 11 грудня 2019 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії Р.М. Піддубний.
О.М. Хорошевський.