11 грудня 2019 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
При секретарі ОСОБА_4
За участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2019 року, у кримінальному провадженні № 12019260160000247 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оселівка, Кельменецького району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
-15.06.2011 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на термін 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
-29.09.2011 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на термін 3 роки 6 місяців;
-08.12.2015 року Апеляційним судом Чернівецької області на підставі ст. 69, ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;
-09.11.2017 року Хотинським районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строком на 1 рік 6 місяців,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України , -
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2019 року
Провадження №11кп/822/534 /19 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8
Категорія ст. 289 ч.2 КК України Суддя - доповідач: ОСОБА_9
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і за його вчинення призначено йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. В іншій частині цивільного позову ОСОБА_10 відмовлено.
Запобіжний захід ОСОБА_7 залишено тримання під вартою, до набрання вироком законної сили. Строк відбуття покарання обчислено з 13 серпня 2019 року.
На вказаний вирок обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок районного суду в частині призначення йому покарання скасувати та застосувати щодо нього вимоги ст.69 КК України.
Посилається апелянт на те, що вину свою у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, а також є інвалідом дитинства 3-ї групи.
Тому вважає, що йому можливо призначити більш м'яке покарання із застосуванням ст.69 КК України.
Заслухавши доповідача, адвоката, який підтримав апеляційну скаргу свого підзахисного та просив її задовольнити, думку прокурора, яка вважає, що вирок суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого як необґрунтовану - без задоволення, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як встановлено вироком суду першої інстанції, що ОСОБА_7 в період часу з 23 год. 50 хв. 03.08.2019 року по 05 год. 00 хв. 04.08.2019 року з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, зайшов через металеву хвіртку на подвір'я господарства ОСОБА_10 , 1960 року народження, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де упевнившись, що його злочинних дій ніхто не бачить, підійшов до мопеда марки «Дельта» потужністю 49.9 куб.см. без реєстраційного номеру, червоного кольору належного останньому, скориставшись тим, що ключі знаходяться в замку запалювання, сів за кермо вказаного мопеда, запустив двигун та поїхав ним з території вказаного господарства, тим самим незаконно, повторно, заволодів транспортним засобом і отримав можливість керувати та розпоряджатися ним. Внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 5000 гривень.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Справу судом першої інстанції розглянуто в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, а тому відповідно до ст. ст. 394, 404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження судом першої інстанції з'ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також судом роз'яснено йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Районний суд, розглядаючи кримінальне провадження у відповідності до вимог ст. 349 КПК України, допитавши обвинуваченого, потерпілого та дослідивши документи, які характеризують особу обвинуваченого, дійшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, оскільки останній своїми умисними діями незаконно заволодів транспортним засобом, за кваліфікуючою ознакою вчинене повторно, що не оспорюється ні обвинуваченим в апеляційній скарзі, ні іншими учасниками судового провадження.
Що стосується апеляційної вимоги обвинуваченого в частині призначення йому менш суворого покарання із застосуванням ст.69 КК України, то колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 65 КК України та роз'яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Судова колегія вважає, що районний суд, обґрунтовано визначив ОСОБА_7 вид основного покарання у вигляді позбавлення волі, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, характер та спосіб вчинення злочину, обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченому.
Однак, на думку колегії суддів, районний суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_7 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується задовільно.
При цьому, судова колегія зазначає і те, що матеріальна шкода, яка завдана неправомірними діями обвинуваченого потерпілому є невеликою, ОСОБА_7 являється інвалідом третьої групи, висловлює жаль з приводу вчиненого і бажає виправити ситуацію, що склалася та нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Вказані обставини дають апеляційному суду достатні підстави визнати їх такими, що пом'якшують покарання та у сукупності з іншими викладеними вище обставинами істотно знижують ступінь тяжкості скоєного і дозволяють призначити ОСОБА_7 основне покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ч.1 ст.69 КК України - нижче від найнижчої межі цього покарання, передбаченої санкцією ч.2 ст.289 КК України.
Саме таке покарання,на думку колегії суддів, відповідатиме ступеню тяжкості скоєного та особі обвинуваченого.
Отже,судова колегія вважає, що вирок районного суду слід змінити в частині призначення ОСОБА_7 основного покарання з підстав, передбачених ст.407 ч.1 п.2,408 ч.1 п.1 КПК України та застосувати вимоги ст.69 КК України.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,408,418,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 жовтня 2019 щодо ОСОБА_7 змінити в частині призначення покарання.
ОСОБА_7 вважати засудженим за ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням вимог ч.1 ст.69 КК України у виді двох років шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
В іншій частині вирок районного суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий підпис ОСОБА_9
Судді підпис ОСОБА_2
підпис ОСОБА_3
Згідно з оригіналом: суддя ОСОБА_9