10 грудня 2019 року м. Чернівці
справа № 716/12/15ц
провадження 22-ц/822/1119/19
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О.
секретар Скрипка С.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 жовтня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , інтереси якого представляє ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 жовтня 2019 року застосовано до представника позивача ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави штраф в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 576грн. 30 коп.
Роз'яснено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 жовтня 2019 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права.
Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував наступного. Подаючи клопотання до суду про відкладення розгляду справи 04.06.2019 року у зв'язку з хворобою, представником позивача було надано відповідну довідку. 06.08.2019 року представник позивача перебувала у відпустці за кордоном, про що повідомила суд та надала відповідні докази. 21.10.2019 року просила суд про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі в Сторожинецькому районному суді Чернівецької області, дата проведення якого була погоджена сторонами та судом раніше, про що надала як доказ судову повістку. Суд за її клопотаннями про відкладення розгляду справи визнавав поважними причинами неявки та відкладав засідання. Разом з тим, визнаючи поважними причини неявки представника позивача, суд сприймає це як недобросовісне використання представником процесуальних прав, з чим апелянт не погоджується.
Притягуючи до відповідальності та накладаючи стягнення у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами, суд першої інстанції не вказав в чому полягає зловживання, а також не зазначив яким чином неявка представника перешкоджала проведенню судового засідання.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
В провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності.
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18.09.2018р. скасовано заочне рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 03.09.2015р. у даній справі, призначено справу до розгляду в загальному порядку та призначено підготовче судове засідання на 15.10.2018р.
За клопотанням представника позивача ОСОБА_1 ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16.10.2018р. провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №716/1212/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадщину за заповітом.
Зазначене провадження ухвалою суду від 18.04.2019р. було поновлено та призначено справу до підготовчого засідання на 21.05.2019р.
Підготовче засідання 21.05.2019р. не відбулось у зв'язку із неявкою позивача та його представника та було відкладено на 04.06.2019р.
У судове засідання 04.06.2019р. представник позивача не з'явилася, через канцелярію суду від неї надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою. Проведення підготовчого засідання відкладено на 20.06.2019р.
20.06.2019р. проведення підготовчого засідання відкладалося у зв'язку із неявкою позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 та відсутністю відомостей про належне повідомлення представника позивача про дату і місце судового засідання. Підготовче засідання призначене на 06.08.2019р.
24.07.2019р. від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи, яке призначено на 06.08.2019р. у зв'язку із її перебуванням у відпустці за кордоном. Засідання відкладено на 29.08.2019р.
29.08.2019р. представник позивача ОСОБА_1 подала клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у цивільній справі №716/1212/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на спадщину за заповітом. У задоволенні клопотання було відмовлено.
21.10.2019р. від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із її зайнятістю в Сторожинецькому районному суді Чернівецької області. Вирішуючи питання про відкладення підготовчого засідання за даним клопотанням представника позивача, суд взяв до уваги факт значної віддаленості розташування Сторожинецького районного суду Чернівецької області від Заставнівського районного суду Чернівецької області та необхідності певного часу для переміщення із Заставнівського в Сторожинецький район. Цю обставину суд вважає поважною причиною для відкладення підготовчого засідання.
Проте, регулярне звернення до суду з клопотаннями про відкладення засідань та надання переваги представником позивача участі в судовому засіданні, яке призначено на 14:00 годину в Сторожинецькому районному суді, а не в Заставнівському районному суді на 11:00 годину суд сприймає як недобросовісне використання своїх процесуальних прав та підставою для застосування до представника позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що дії представника позивача мають характер зловживання процесуальними правами, які призводять до затягування строків розгляду справи та перешкоджання ухваленню рішення у справі, а тому суд на підставі ч. 4 ст. 44 ЦПК України та п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України застосовує до представника позивача ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576,30грн.
Однак, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком суду, оскільки він не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч.1 cт. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст. 223 ЦПК України.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь- якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Задовольняючи клопотання представника, суд першої інстанції відкладав судові засідання, фактично визнавши поважними причини неявки, зазначені в клопотаннях.
Зі змісту п. 3 ч. 2. ч.3 ст. 43 ЦПК України вбачається, що учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Матеріали справи не містять даних про визнання судом явки представника позивача ОСОБА_1 в судове засідання обов'язковою.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст, 43 ЦПК України участь особи, яка є стороною у цивільному процесі, в судових засіданнях особисто або через свого представника є процесуальним правом, а не обов'язком, цієї особи.
Притягуючи представника позивача до відповідальності та накладаючи стягнення у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами, суд першої інстанції не звернув уваги на ці норми, не зазначив яким чином неявка представника позивача перешкоджала проведенню судового засідання.
Згідно із ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановления ухвали. Види заходів процесуального примусу передбачені ст. 144 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 cт. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.
На підставі ч.1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій. покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Верховний Суд роз'яснив питання зловживання процесуальними правами за Цивільним процесуальним кодексом України та навів чіткий перелік «зловживань процесуальними правами». Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на рішення, яке не підлягає оскарженню, не чинним або дія якого закінчилася; подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено, за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на затягування чи перешкоджання розгляду справи; подання кількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання кількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав; вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або- у спорі, який мас очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд повинен обґрунтовано мотивувати в своїй ухвалі, які саме дії особи, щодо якої застосовується захід процесуального примусу ( з вищезазначеного переліку ) свідчать про зловживання процесуальними правами та створюють протиправні перешкоди у здійсненні судочинства.
Задовольняючи клопотання представника та відкладаючи судові засідання, фактично визнавши поважними причини неявки, зазначені в клопотаннях, суд першої інстанції у своїй ухвалі лише зазначив, що дії представника позивача мають характер зловживання процесуальними правами які перешкоджають ухваленню рішення у справі. Однак, суд не навів обґрунтованих мотивів застосування заходу процесуального примусу (штрафу) до представника позивача ОСОБА_1 які б явно свідчили про її зловживання процесуальними правами чи створення перешкод у вирішенні заявленого спору по суті.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України - скасувати.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, п.4 ч.1 ст.376, ст.381, ст.382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 жовтня 2019 року скасувати.
Повернути ОСОБА_1 384грн.20коп. судових витрат, пов'язаних з подачею апеляційної скарги, за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повернути ОСОБА_1 оригінал квитанції №05-184276/1 від 05 листопада 2019 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає. Дата складання повного тексту постанови 11 грудня 2019 року.
Головуючий (підпис) І.Б. Перепелюк
Судді (підпис) Н.Ю. Половінкіна
(підпис) О.О. Одинак
Згідно з оригіналом :