Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/773/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
09.12.2019 м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.12.2019,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкас перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР 09.05.2019 за № 12019251010002314 стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні, яке відбулось 23.10.2019 прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкас від 23.10.2019 вказане клопотання прокурора задоволено та стосовно ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.12.2019. Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні корисливого тяжкого злочину. ОСОБА_6 вчинив новий злочин, маючи не зняту та непогашену судимість, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Окрім цього, суд зазначив про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків. Під час застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальшого продовження строку дії запобіжного заходу, встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існують і на даний час.
В апеляційній скарзі на вказане рішення суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , просить скасувати ухвалу суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на те, що без належної оцінки суду залишилось те, що ОСОБА_6 працює, хоча і неофіційно, приживає з цивільною дружиною, яка перебуває на його утриманні, підтримує відносини з матір'ю, що вказує на наявність сталих соціальних зв'язків. Окрім цього, захисник звертає увагу, що у даному кримінальному провадженні допитані потерпіла та свідки, а тому ризик впливу на вказаних осіб з боку обвинуваченого на даний час вже відсутній. Також, ОСОБА_6 не має сенсу переховуватись від суду, оскільки у нього відсутній паспорт для виїзду за кордон та він не має жодних заощаджень для нелегального способу життя.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_8 , перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно положень ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, перевіркою доводів апеляційної скарги захисника, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 . Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Також, судом враховано, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, має нестійкі соціальні зв'язки, законного джерела доходу не має, як наслідок систематично вчиняє корисливі злочини проти власності. З урахуванням наведеного, а також існуванням і на цей час ризиків, які вказують на можливість обвинуваченим, у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків, продовжити вчиняти нові злочини, та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник - адвокат, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Доводи апеляційної скарги захисника, з приводу того, що поза увагою суду залишились відомості про особу обвинуваченого, який працює неофіційно, проживає з цивільною дружиною, яка знаходиться на його утриманні, підтримує стосунки з матір'ю, тобто має сталі соціальні зв'язки, а також відсутність можливості переховуватись від суду, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки, з урахуванням обставин кримінального провадження та наявності ризиків, які на час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу не відпали та не зменшились, судом прийнято обґрунтоване рішення щодо необхідності задоволення вказаного клопотання прокурора. Вказані обставини, на які у своїй апеляційній скарзі посилається захисник, жодним чином не зменшують тих ризиків, які встановив суд першої інстанції та не можуть слугувати підставою для застосування судом до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 , а тому ухвалу суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 від 23.10.2019, залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкас від 23 жовтня 2019 року, якою стосовно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.12.2019 включно, залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4