Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/772/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 121 (101) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
09.12.2019 м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018125101006314, стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.12.2019,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
У провадженні Соснівського районного суду м. Черкас перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР 08.09.2018 за № 12018251010006314 стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні, яке відбулось 24.10.2019 прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 24.10.2019 вказане клопотання прокурора задоволено та стосовно ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.12.2019. Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченим, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ухилятись від суду, впливати на потерпілу та свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В апеляційній скарзі на вказане рішення суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , просить скасувати ухвалу суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на те, що без належної оцінки суду залишилось те, що прокурор у своєму клопотанні не навів жодного доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_6 має намір переховуватись від суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. ОСОБА_6 не має сенсу переховуватись від суду та не має такої можливості, оскільки у нього відсутній паспорт для виїзду за кордон та він не має жодних заощаджень для нелегального способу життя. Окрім цього, захисник звертає увагу, що у даному кримінальному провадженні допитані потерпіла та свідки, а тому ризик впливу на вказаних осіб з боку обвинуваченого на даний час вже відсутній. При цьому, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_6 має ряд небезпечних захворювань.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_8 , перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно положень ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, перевіркою доводів апеляційної скарги захисника, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 . Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Вказана обставина (тяжкість покарання, яке загрожує у разі доведення винуватості обвинуваченого) свідчить про наявність такого ризику, як можливість переховування обвинуваченого від суду. Окрім цього, необхідно зауважити, що обвинувачений ОСОБА_6 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_9 , яка є потерпілою у даному кримінальному провадженні. Вказаний факт свідчить про можливість впливу обвинуваченого на потерпілу, у разі застосування до нього запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту, про що просить в апеляційній скарзі захисник.
З урахуванням наведеного, а також існуванням і на цей час ризиків, які вказують на можливість обвинуваченим, у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник - адвокат, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Доводи апеляційної скарги захисника, з приводу того, що поза увагою суду залишились відомості про особу обвинуваченого, який має ряд тяжких захворювань, колегія суддів визнає непідтвердженими, адже жодних довідок з цього приводу суду апеляційної інстанції не надано.
Відсутність можливості в обвинуваченого переховуватись від суду та впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні, у зв'язку із її допитом судом, колегія суддів визнає безпідставними. Так, сам факт відсутності у ОСОБА_6 паспорту для виїзду за кордон не може свідчити про відсутність у нього наміру переховуватись від суду на території України. Що стосується можливості впливу на потерпілу, колегія суддів відзначає, що обвинувачений та потерпіла проживають в одній квартирі, при цьому розгляд кримінального провадження на даний час не закінчений, а тому у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, останній, з метою пом'якшення покарання, яке йому загрожує, зможе впливати на потерпілу, яка у свою чергу зможе змінити свої показання, надані раніше суду та змінити своє ставлення до вчиненого стосовно неї злочину.
З урахуванням обставин кримінального провадження та наявності ризиків, які на час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу не відпали та не зменшились, судом прийнято обґрунтоване рішення щодо необхідності задоволення вказаного клопотання прокурора. Вказані обставини, на які у своїй апеляційній скарзі посилається захисник, жодним чином не зменшують тих ризиків, які встановив суд першої інстанції та не можуть слугувати підставою для застосування судом до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 , а тому ухвалу суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 від 24.10.2019, залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкас від 24 жовтня 2019 року, якою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22.12.2019, залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4