Провадження № 22-ц/803/8235/19 Справа № 185/2540/19 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
10 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро в апеляційну скаргу виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року по справі за позовом Органу опіки та піклування Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області в інтересах дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 , треті особи - Служба у справах дітей Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Межиріцької сільської ради, про позбавлення батьківських прав, -
У березні 2019 року Орган опіки та піклування Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області, діючи в інтересах дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказували на те, що ОСОБА_4 своїми дітьми не опікується, покинула їх, внаслідок чого їх було поміщено до спеціалізованої установи інтернатного типу.
Зазначали, що вона жодним чином не приймає участі у вихованні та утриманні дітей, не відвідує їх.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 грубим чином нехтує своїми батьківськими правами, що є неприпустим, просили суд ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; передати дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - органу опіки та піклування Межиріцькій сільській раді Павлоградського району; стягнуто з ОСОБА_4 на користь установи, куди будуть розміщені діти, аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частки її заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року позовні вимоги Органу опіки та піклування Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області в інтересах дітей задоволені.
В апеляційній скарзі третя особа по справі - виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині передачі дітей Органу опіки та піклування Межиріцької сільської ради.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до рішення Межиріцької сільської ради №385-11/VII відбулась реорганізація комунального закладу "Навчально-виховний комплекс з інтернатним відділенням "Межиріцька загальносвітня школа I-III ступенів ім.І.С.Обдули - дошкільний навчальний заклад "Ромашка" шляхом перетворення на комунальний заклад "Межиріцький ліцей ім.І.С.Обдули" Межирицької сільської ради".
Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу сторони по справі не скористались.
Сторони до суду не прибули, були сповіщені належним чином (а.с.112-114,116), а тому колегія суддів визнала неявку сторін такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_4 є матір'ю дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5-9).
Шлюб відповідача ОСОБА_4 з батьком дітей ОСОБА_5 розірвано (а.с.13).
Згідно з висновком Органу опіки та піклування Павлоградської райдержадміністрації від 20 березня 2019 року, останній вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , у відношенні її дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29-30).
Актами про підкинуту чи знайдену дитину від 17 липня 2018 року (а.с.20-22), актами про факт передачі дітей до КЗ «Центр соціальної підтримки дітей «Довіра» від 24 липня 2018 року (а.с.23-25), листами Служби у справах дітей Чечелівської районної у місті Дніпрі ради (а.с.19,26) беззаперечно підтверджується факт невиконання матір'ю ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про дітей, не утримує їх матеріально, не приймає участь у їх розвитку та вихованню.
Вагомих та поважних причин щодо того, що у відповідача ОСОБА_4 існують перешкоди для здійснення своїх батьківських обов'язків - суду не наведено.
Задовольняючи позовні вимоги Органу опіки та піклування Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області суд першої інстанції взяв до уваги обставини справи, висновок стосовно доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав та зазначив, що обставини, викладені у позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів апеляційної скарги, у зв'язку з наступних підстав.
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.2,8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Так, відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Положеннями вказаної вище статті визначено основні положення з виховання дітей. Для здійснення цього завдання батьки наділяються батьківськими правами, тобто правом на особисте виховання своїх дітей.
Батьківські права є в той же час і обов'язками батьків з виховання дітей, тому що батьки не тільки володіють правом на виховання дитини, а й мають обов'язок її виховувати. Нездійснення ними своїх прав тягне за собою або повну їх втрату, або тимчасове позбавлення цих прав.
Статтею 164 СК України визначено, що батьки можуть бути позбавлені батьківських прав тільки у випадках: якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причин і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п.15,16 постанови „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до частин 4,5 ст.167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Оскільки цим рішенням батьківських прав позбавлена мати, відомості про батька дітей, з врахуванням їх народження на території Російської Федерації та громадянства Російської Федерації, у матеріалах справи відсутні, заяви інших осіб про передання їм дітей не міститься, колегія суддів приходить до висновку про передачу дітей саме позивачу - Органу опіки та піклування Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області, оскільки саме позивач звернувся з позовом в інтересах дітей за захистом їх порушених прав.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд рішенням в частині, що оскаржується, передав дітей третій особі по справі, що є необґрунтованим, оскільки права та обов'язки виникають саме у сторін по справі, а не у третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року в частині передачі дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Органу опіки та піклування Межиріцької сільської ради та ухвалення в цій частині нового рішення про передачу дітей до Органу опіки та піклування Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року в частині передачі дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Органу опіки та піклування Межиріцької сільської ради скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.
Передати дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Органу опіки та піклування Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області.
В решті рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.