Справа № 500/2241/19
09 грудня 2019 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання,
Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (далі, також, позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідача, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 27592,02 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем у зв'язку з небажанням продовжувати навчання, достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". У зв'язку із достроковим розірванням контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України у ОСОБА_1 виник обов'язок відшкодування витрат на його утримання у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Відповідачем у добровільному порядку вказані витрати відшкодовано не було, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 29.10.2019 поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.
Позивач в судове засідання не прибув, подав на адресу суду 03.12.2019 клопотання про проведення судового засідання без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (аркуші справи 43-44).
Відповідач в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, 05.12.2019 подав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (аркуш справи 45).
Частиною першою статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Таким чином, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що наказом тимчасово виконуючого начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" №139 від 17.08.2018 (по навчальному процесу) ОСОБА_1 було зараховано на навчання на перший курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (аркуш справи 12).
Наказом начальника тимчасово виконуючого начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" №201 від 27.08.2018 (по стройовій частині) солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 з 27.08.2018 зараховано до списків особового складу інституту на всі види забезпечення, на продовольче забезпечення зі сніданку 28.08.2018 (аркуш справи 13).
Відповідно до наказу начальника тимчасово виконуючого начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" №298 від 12.12.2018 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 військової служби за контрактом ОСОБА_1 з 27.08.2018 зараховано до списків особового складу інституту на всі види забезпечення, на продовольче забезпечення зі сніданку 28.08.2018 (аркуш справи 13).
Надалі, 23.11.2018 курсантом ОСОБА_1 подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у зв'язку із небажанням продовжувати навчання (аркуш справи 17, зворот).
Також, позивач 13.12.2018 подав рапорт, в якому зазначив, що зобов'язується добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з його навчанням.
Наказом начальника інституту (по особовому складу) №27-К від 12.12.2018 солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів у зв'язку із розірванням контракту про навчання та зараховано в розпорядження начальника інституту, з 12.12.2018 переведено на норми забезпечення військовослужбовців строкової військової служби та утримання в батальйоні забезпечення навчального процесу, встановлено термін звільнення зі строкової військової служби 26.07.2019.
Відповідно до наказу №298 від 12.12.2018 (по стройовій частині) витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 під час проходження військової служби, що підлягають відшкодуванню складають 27592,02 грн (витяг, аркуш справи 14).
Згідно з довідками-розрахунками до витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 в Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" належать витрати за проживання в сумі 1873,11 грн та грошове забезпечення в сумі 25718,91 грн (аркуш справи 29).
На підставі наказу №161 від 26.07.2019 солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби з 26.07.2019 та виключено зі списків особового складу інституту та всіх видів забезпечення (витяг, аркуш справи 15).
Оскільки відповідачем не відшкодовані витрати на утримання особи у закладі вищої освіти у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Положеннями статті 13 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII «Про Збройні Сили України» визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Як визначено пунктами 1.5, 1.7 Положення про вищі військові навчальні заклади, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.05.2015 № 240, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2015 за № 706/27151, до вищих військових навчальних закладів належать: військові університети, військові академії, військові інститути, військові коледжі. Вищі військові навчальні заклади входять до структури Збройних Сил України, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України.
Згідно з частиною шостою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами (частина четверта статті 25 цього Закону).
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону (частина п'ята статті 25 Закону №2232-XII).
Таким чином, навчаючись у вищому військовому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, що в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою.
Частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII обумовлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964). Цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Пунктами 3, 4, 8 Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.
На виконання пункту 3 Порядку №964 спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за N863/14130), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.
Відповідно до п.5 Порядку №964, витрати відшкодовуються у повному розмірі курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад - за весь період навчання.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 1 контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу від 27.08.2018, курсант ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу (аркуші справи 10-11).
Про визнання такого обов'язку відповідачем свідчить укладений контракт та його рапорт про відрахування з числа курсантів Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у зв'язку із небажанням продовжувати навчання, в якому останній зобов'язувався всі витрати відшкодувати (аркуші справи 10-11, 18).
Згідно з довідками - розрахунками Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" витрати на утримання відповідача у формі грошового забезпечення становлять 27592,02 грн.
Отже, після розриву контракту з ініціативи відповідача, у нього виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів у судовому порядку.
Також, вирішуючи даний спір суд також звертає увагу, що курсанти, які навчаються у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" перебувають на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).
Згідно із пунктами 3.9-3.11 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України №490 від 24.12.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.1998 №89/2529 (далі - Інструкція №490):
Відрахування курсантів із вищих військових навчальних закладів у зв'язку із розірванням контракту зумовлюється недотриманням умов його виконання однією із сторін.
В даному випадку, недотриманням відповідачем умов його виконання визначених пунктом 1 контракту, в тому числі, - проходити військову службу (навчання) протягом строку контракту.
З метою запобігання необ'єктивності в розгляді питань, відрахуванню кожного курсанта (слухача) повинна передувати особиста бесіда керівників ВВНЗ та факультету. І тільки тоді, коли ця робота не дала позитивних результатів, приймається рішення про відрахування курсанта (слухача).
При вирішенні питання про відрахування курсантів (слухачів) кожен випадок відрахування (крім відрахування за станом здоров'я, сімейними обставинами, звинувачувальним вироком суду) обов'язково розглядається на вченій раді ВВНЗ. Готують всі необхідні документи і матеріали для розгляду на засіданні вченої ради начальники відповідних факультетів.
Як встановлено судом, 12.12.2018 із відповідачем проведено бесіду, в якій солдату ОСОБА_1 доведено порядок відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням, що засвідчено його особистим підписом (аркуш справи 17).
Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідно до того ж п.3.2 Інструкції №490 однією з підстав для відрахування курсанта будь якого курсу з вищого військового навчального закладу також є - розірвання контракту.
Відрахування курсантів із вищих військових навчальних закладів у зв'язку із розірванням контракту зумовлюється недотриманням умов його виконання однією із сторін. (п.3.9 Інструкції №490)
В даному випадку, ОСОБА_1 відмовився виконувати умови Контракту вказані у пункті 1 контракту, в тому числі, - проходити військову службу (навчання) протягом строку контракту.
Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, наказом начальника інституту (по особовому складу) №27-К від 12.12.2018 солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів у зв'язку із розірванням контракту про навчання та зараховано в розпорядження начальника інституту, на підставі наказу №161 від 26.07.2019 позивача звільнено з військової служби з 26.07.2019 та виключено зі списків особового складу інституту та всіх видів забезпечення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розірвання контракту з відповідачем та відрахування останнього з числа курсантів здійснено позивачем в порядку, в межах та у спосіб встановлений чинним законодавством.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідач, через небажання якого продовжувати навчання було достроково розірвано контракт, добровільно не відшкодував документально підтверджені витрати, пов'язані з його утриманням в навчальному закладі у сумі 27592,02 грн. Крім цього, будь яких зауважень щодо суми витрат які підлягають відшкодуванню відповідач не висловлював. Відзиву на позов суду не подав.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, позов належить задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 27592,02 грн.
Згідно із частиною другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням цих положень витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 у закладі вищої освіти - Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у розмірі 27592,02 грн (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні дві копійки).
Реквізити сторін:
Позивач: Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"; 61098, місто Харків, вулиця Полтавський Шлях, 192, ідентифікаційний код юридичної особи 07905262;
Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.