04 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4140/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення компенсації та зобов'язання вчинити дії.
29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії в сумі 17431,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4140/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
14 листопада 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 22-24/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що станом на сьогоднішній день нарахована сума до виплати позивачу у розмірі 12053,29 грн. виплачена. Оскільки пенсія виплачена у відповідності до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" підстави для нарахування компенсації по Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відсутні.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2010 року у справі №2-8609/10 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві щодо відмови здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2010 у розмірах, визначених ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.04.2010 по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та з виконанням приписів ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.04.2010 по другій групі інвалідності в розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та з виконанням приписів ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” /а.с. 14-15/.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2011 року у справі №22а-24246/2011р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві - відхилено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2010 року залишено без змін /а.с. 16/ .
На виконання вказаних судових рішень здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2010 по 02.11.2010 /а.с. 13/, та 28.11.2017 виплачено позивачу недоплачену суму пенсії в розмірі 12053,29 грн., що підтверджується випискою за картковим рахунком клієнта за період з 01.11.2017-30.11.2017 /а.с. 10/.
09 жовтня 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою /а.с. 11/, у якій просив провести розрахунок, нарахування компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно судового рішення за період з 01.04.2010 по 28.11.2017 по день фактичної виплати, та виплатити нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 24.10.2019 №5333/Х-02 /а.с. 12/ позивача повідомлено, що перерахунок пенсії проведено в порядку, встановленому судовим рішенням, в межах зобов'язань, покладених на управління Фонду. Виплата сум перерахованої на виконання судового рішення пенсії не здійснювалася через відсутність джерел фінансування цих видатків.
Не погодившись з відмовою в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до приписів статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення).
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, пенсії.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18.
Як встановлено судом, Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2010 року у справі №2-8609/10 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві щодо відмови здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2010 у розмірах, визначених ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.04.2010 по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та з виконанням приписів ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.04.2010 по другій групі інвалідності в розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та з виконанням приписів ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” /а.с. 14-15/.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2011 року у справі №22а-24246/2011р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві - відхилено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2010 року залишено без змін /а.с. 16/ .
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаних судових рішень здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2010 по 02.11.2010 /а.с. 13/, та 28.11.2017 виплачено позивачу недоплачену суму пенсії в розмірі 12053,29 грн., що підтверджується випискою за картковим рахунком клієнта за період з 01.11.2017-30.11.2017 /а.с. 10/.
З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що суму основної та додаткової пенсії, нарахованої на виконання судових рішень ОСОБА_1 вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, відповідачем у порушення вимог статті 19 Конституції України, Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та приписів Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2010 року у справі №2-8609/10 та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2011 року у справі №22а-24246/2011р., за період з 01.04.2010 по 02.11.2010, починаючи з 01.04.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 28.11.2017.
Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2010 року у справі №2-8609/10 та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2011 року у справі №22а-24246/2011р., за період з 01.04.2010 по 02.11.2010, починаючи з 01.04.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 28.11.2017 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2010 року у справі №2-8609/10 та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2011 року у справі №22а-24246/2011р., за період з 01.04.2010 по 02.11.2010, починаючи з 01.04.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 28.11.2017.
Водночас, позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 17431,33 грн. задоволенню не підлягає, оскільки компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати обчислюється та виплачується у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року, саме підприємствами, установами та організаціями, проте, на час розгляду даної справи компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії ОСОБА_1 не нарахована, а тому позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення компенсації у визначеній сумі є передчасною та необґрунтованою.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати протягом одного місяця з дня набрання рішення законної сили звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 243-245, 262, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про стягнення компенсації задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2010 року у справі №2-8609/10 та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2011 року у справі №22а-24246/2011р., за період з 01.04.2010 по 02.11.2010, починаючи з 01.04.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 28.11.2017.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2010 року у справі №2-8609/10 та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 28 вересня 2011 року у справі №22а-24246/2011р., за період з 01.04.2010 по 02.11.2010, починаючи з 01.04.2010 по день фактичної виплати пенсії, тобто по 28.11.2017.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя А.Б. Головко