Справа № 420/7435/19
11 грудня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 75 233,17 грн, зважаючи на те, що актом ревізії бюджету фінансово-господарської діяльності Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області за період 01.02.2015-31.12.2016 Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України від 24.04.2017 № 08-11/27 встановлено заподіяння головою Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області Литвинюком Ігорем Петровичем, який обіймав цю посаду з 27.08.2015 по 28.07.2016, збитків Державному бюджету України на суму в розмірі 75 233,17 грн, з яких 16 388,69 грн - збитки внаслідок безпідставного нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати, 58 844,48 грн - збитки внаслідок видання ним протиправних розпоряджень про звільнення працівників.
Позивачем на адресу відповідача направлялися листи від 30.05.2017 № 01/01-20/708, від 05.09.2017 № 01/01-20/1874, від 11.05.2018 № 01/01-20/1268, від 27.09.2018 № 2688/1-20/010/2707 з пропозиціями добровільно відшкодувати завдані збитки, проте відповіді отримано не було, що зумовило державну адміністрацію звернутись до адміністративного суду із даним позовом.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за адміністративним позовом Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Головне завдання адміністративної юстиції - утвердження верховенства права над адміністративним свавіллям, захист прав і законних інтересів громадян від неправомірних дій і рішень органів виконавчої влади і, врешті-решт, забезпечення законності у сфері публічного управління.
Публічно-правові відносини можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб'єктами владних повноважень. Публічне право є певним чином функціонально-структурною підсистемою права, яка виражає державні, міждержавні і суспільні відносини. До предмета правового регулювання публічним правом належать такі об'єкти: побудова і функціонування держави та її інститутів; інститути громадянського суспільства; механізм і рівні самоврядування; засади правової системи, правотворчості і правозастосування; принципи, норми та інститути міждержавних відносин і міжнародних організацій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
З огляду на матеріали справи, позивач заявив вимоги, пославшись на ст. 134 КЗпП України, як на правову підставу вимоги про відшкодування завданої колишнім працівником матеріальної шкоди, що розглядається судами за правилами ЦПК України, а отже ця справа не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції та не може ними розглядатися.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги, заявлені Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України, суд
Відмовити Овідіопольській районній державній адміністрації у відкритті провадження по справі за її позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що дані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк