11 грудня 2019 р. справа № 400/3765/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаУправління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Лягіна, 2 (3-й поверх), м. Миколаїв, 54001
прозобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд зобов'язати відповідача скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Дмитра Костянтиновича про закінчення виконавчого провадження від 22.10.2019 року ВП № 60168671 із примусового виконання виконавчого листа № 1440/2127/18, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 16.09.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головний державний виконавець Сазонов Д.К. при примусовому виконанні виконавчого листа № 1440/2127/18, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 16.09.2019 року, не взяв до уваги, що розрахунок з ним було проведено лише за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року, не отримав від боржника - ІНФОРМАЦІЯ_1 доказів здійснення перерахунку та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2014 року по 30.10.2015 рік та з 01.01.2016 року по 31.08.2018 рік із врахуванням базового місяця 19.03.2014 року, а тому постанова відповідача про закінчення виконавчого провадження від 22.10.2019 року ВП № 60168671 є незаконною та підлягає скасуванню, а виконавче провадження - відновленню.
Ухвалою від 14.11.2019 року відкрито провадження у справі з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 287 КАС України.
Керуючись ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений телефонограмою секретаря судового засідання 18.11.2019 року (а. с. 35).
Відзив на позов відповідачем не поданий.
Натомість 21.11.2019 року та повторно 22.11.2019 року відповідач подав клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Клопотання обґрунтоване тим, що боржником за виконавчим документом є ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому рішення у даній справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору.
Суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 з огляду на те, що рішення в даній справі не вплине на його права і обов'язки, адже його права вирішені в рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 1440/2127/18, права і обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника у виконавчому провадженні № 60168671, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, відсутні підстави для залучення ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі № 1440/2127/18 та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.03.2014 року по 30.10.2015 року та з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (а. с. 8-12).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 року рішення від 07.03.2019 року у справі № 1440/2127/18 залишено без змін (а. с. 13-18).
На виконання постанови Миколаївським окружним адміністративним судом 16.09.2019 року видано виконавчий лист у справі № 1440/2127/18 (а. с. 21).
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазоновим Д.К. відкрито виконавче провадження № 60168671 із примусового виконання виконавчого листа у справі № 1440/2127/18 (а. с. 27-28).
В ході проведення виконавчих дій старший державний виконавець Сазонов Д.К. зробив висновок, що рішення суду боржником виконано, так як до відділу надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2019 року № 10/6410, згідно якої виконавчий документ фактично виконано в повному обсязі.
Керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем Сазоновим Д.К. 22.10.2019 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 60168671 (а. с. 23).
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як визначено ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, дії відповідача мають бути спрямовані на примусове виконання рішення суду від 07.03.2019 року, тобто, на проведення Миколаївським обласним військовим комісаріатом перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за періоди, визначені рішенням суду.
Судом встановлено, що лист від 09.10.2019 року № 10/6410, який в оскаржуваній постанові вказано як доказ виконання рішення суду, надісланий ІНФОРМАЦІЯ_3 , в матеріалах справи відсутній.
Як вбачається з виконавчого листа від 16.09.2019 року, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом у справі № 1440/2127/18, боржник ІНФОРМАЦІЯ_2 мав перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за два періоди, а саме за період з 19.03.2014 року по 30.10.2015 року та з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року.
Згідно довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 31.08.2018 рік, Миколаївським обласним військовим комісаріатом було проведено розрахунок з позивачем лише за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 рік (а. с. 22).
Доказів виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.03.2014 року по 30.10.2015 рік, відповідач не надав.
Таким чином, старший державний виконавець Сазонов Д.К. помилково дійшов висновку про фактичне виконання в повному обсязі рішення суду від 07.03.2019 року згідно з виконавчим документом та протиправно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.10.2019 року.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 31.10.2019 року (а. с. 4), доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали. З урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 34889877) задовольнити.
2. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Дмитра Костянтиновича від 22.10.2019 року про закінчення виконавчого провадження № 60168671 з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 року у справі № 1440/2127/18.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 34889877) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз