про залишення позову без розгляду
10 грудня 2019 року Справа № 320/5795/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Баланс" до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Баланс" з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області;
- скасувати рішення комісії ДФС України №1173303/39399482 від 27.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 30.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №8 від30.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 28.11.2019 на 14 год. 30 хв.
У підготовче засідання, призначене на 28.11.2019 на 14 год. 30 хв. позивач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, своєчасно, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта».
Як вбачається з інформації з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» ухвала суду від 11.11.2019 та повістка про виклик до суду, які була направлені на адресу позивача за штрих-кодовим ідентифікатором №0113331217866, були отримані позивачем 15.11.2019.
Даний факт також підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 117).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 замінено відповідачів у справі: Головне управління ДФС у Київській області, на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області; Державну фіскальну службу України, на правонаступника - Державну податкову службу України.
Цією ж ухвалою оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 10.12.2019 до 17 год. 00 хв.
Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» ухвала суду від 28.11.2019 та повістка про виклик до суду, які була направлені на адресу позивача за штрих-кодовим ідентифікатором №0113331343977, були отримані позивачем 05.12.2019.
Проте, позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Суд зазначає, що причини неявки позивача у судові засідання 28.11.2019 та 10.12.2019 суду не відомі, жодних заяв чи клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Крім того, ухвалами від 11.11.2019 та від 28.11.2019 суд витребував у позивача докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, а саме:
- письмові пояснення щодо підстав зазначення в якості відповідача Головного управління ДФС у Київській області, враховуючи, що в прохальній частині позовної заяви позивачем не викладено жодної вимоги до цього органу;
- письмові пояснення щодо викладених в позовній заяві тверджень про зупинення реєстрації податкової накладної №8 від 30.04.2019 на підставі її відповідності пункту 6 Критеріїв, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 №567, приймаючи до уваги те, що в квитанції про зупинення реєстрації цієї ПН від 13.05.2019 вказана зовсім інша причина;
- письмові пояснення щодо обставин, з яких позивач дійшов висновку про те, що зупинення реєстрації податкової накладної №8 від 30.04.2019 було здійснено у зв'язку з невідповідністю обсягів постачання обсягам придбання4
- документально підтверджені детальні пояснення щодо робіт, за результатом виконання яких була складена податкова накладна №8 від 30.04.2019; порядку та місця (об'єкту) їх виконання; матеріалів, які при цьому були використання із зазначенням джерел їх отримання та транспортування; порядку здійснення оплати робіт тощо, з відповідними доказами;
- докази реєстрації в якості платника ПДВ (свідоцтво або витяг з Реєстру);
- копію податкової декларації з ПДВ за квітень 2019 року з додатком 2 до неї;
- копію договору про визнання електронних документів, укладеного з контролюючим органом;
- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо податкової накладної №8 від 30.04.2019;
- копії всіх документів, які подавались до контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної №8 від 30.04.2019 (окрім доданих до позовної заяви), разом з відповідними письмовими поясненнями;
- письмовий перелік документів, поданих до контролюючого органу разом із поясненнями після зупинення реєстрації податкової накладної №8 від 30.04.2019з доказами направлення (копії всіх повідомлень із квитанціями, зазначити через який сервіс подавалися документи);
- документи довільного формату, які підтверджують направлення відповідачу доданих до повідомлення документів;
- письмові пояснення щодо наявності або відсутності в Електронному кабінеті платника податків інформації про внесення/виключення ТОВ “Будівельна компанія «Баланс” до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Однак, витребувані докази позивач суду не надав, про причини їх ненадання суду не повідомив, клопотання про витребування доказів не заявляв. Водночас, наявність вищевказаних доказів є необхідною умовою для повного та всебічного розгляду справи та з'ясування і аналізу спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач не прибув у судові засідання по справі, які були проведені 28.11.2019 та 10.12.2019, без поважних причин, про дату, час і місце судового розгляду справи був сповіщений належним чином та завчасно, витребувані судом докази та заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача не надав, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що 10.12.2019 на адресу суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовною заявою.
Присутній у підготовчому засіданні 10.12.2019 представник Головного управління ДПС у Київській області підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та просив суд його задовольнити.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень” (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов'язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.
Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85033140) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 у справі №813/4921/17, в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України та незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.
Верховний Суд зазначив, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб'єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).
Верховний Суд у справі №640/20468/18 дійшов висновку, що з прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Предметом позову уданій справі є оскарження рішення комісії ДФС України №1173303/39399482 від 27.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 30.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 05.06.2019 ТОВ «Будівельна компанія «Баланс» було подано до Державної фіскальної служби України скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.05.2019 №1173303/39399482.
Рішенням комісії ДФС України за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.06.2019 №30180/39399482/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивач підтверджує факт отримання ним рішення комісії ДФС України про результати розгляду скарги від 10.06.2019 №30180/39399482/2, а тому суд вважає, що у даному випадку має бути застосований трьохмісячний строк для звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 22.10.2019, тобто з пропуском трьохмісячного строку, передбаченого для звернення до суду з позовною заявою.
До позовної заяви позивачем не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, враховуючи неявку позивача у судові засідання 28.11.2019 та 10.12.2019 та пропуск позивачем строку звернення до суду, суд вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Баланс" до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Також 10.12.2019 на адресу суду від представника відповідачів надійшло клопотання, у якому відповідачі просять суд залишити позовну заяву з без розгляду, оскільки позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом з тих же самих підстав та до тих самих відповідачів.
На думку відповідачів, повторне звернення позивача до суду свідчить про зловживання процесуальними правами, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Баланс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, у якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 27.05.2019 №1173303/39399482 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2019 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 30.04.2019 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Адміністративній справі присвоєний номер 320/3104/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі №320/3104/19 залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Баланс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд звертає увагу відповідачів на те, що в силу вимог частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
При цьому, суд зауважує, що під зловживанням процесуальним правом, про яке зазначено у частині другій статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, слід розуміти одночасне подання позивачем декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, що дозволяє здійснити маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями з метою обрання конкретного судді для розгляду справи. Подання ж позову після попереднього залишення позову без розгляду є правом позивача на доступ до суду та не може бути визнано зловживанням.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку звернення позивача з позовною заявою не є підставою для висновків про зловживання позивачем процесуальними правами та, відповідно, не є підставою для залишення позову без розгляду.
Водночас, позов підлягає залишенню без розгляду з підстав повторної неявки позивача до суду, яка перешкоджає розгляду справи, та з підстав пропущення ним строку звернення до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 240 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов залишити без розгляду.
2. Копію ухвали видати (надіслати) сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.