09 грудня 2019 року Справа № 280/1205/19 ПР/280/28/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Дослідного господарства «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» (70417, Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Інститутська, буд. 1; код ЄДРПОУ 32405397)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
21.03.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Дослідного господарства «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» (далі - позивач або ДП «ДГ «НОВАТОР» ЮК НААН») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкова повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.11.2018 № 0111045906 про застосування штрафу у розмірі 39130,83 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (за затримку сплати).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення має посилання на акт перевірки від 08.11.2018 №796/08-01-59-06/32405397, на який позивачем до контролюючого органу направлялись заперечення. Крім того зазначає, що на рахунки підприємства накладено арешт виконавчою службою, а тому здійснити раніше сплату не було можливим. Оскільки існували факти, які не залежали від платника податку, вважає невірним нарахування штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач проти позовних вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№38163 від 13.09.2019). Зазначає, що
Відповідач проти позовних вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№38163 від 13.09.2019). Зазначає, що відповідно до камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за звітній період: жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, березень, квітень, серпень, жовтень, листопад 2015 року контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 185654 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2018 № 0111045906 щодо застосування штрафу у розмірі 20% погашеної суми узгодженого податкового боргу у сумі 39130,83 грн. З огляду на зазначене, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року позовну заяву залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 09.04.2019 позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 22.05.2019 апеляційну скаргу позивача залишено без руху.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» задовольнено; ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року в адміністративній справі № 280/1205/19 скасовано; справу № 280/1205/19 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 28.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/1205/19.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясував наступне.
На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, у порядку статті 76 Податкового кодексу України старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Вільнянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області Смірновою О.Ю., проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість ДП «ДГ «НОВАТОР» ЮК НААН» (податковий номер 32405397).
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних ЄРПН ДП «ДГ «НОВАТОР» ІОК НААН» за жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, березень, квітень, серпень, жовтень, листопад 2015 року від 08.11.2018 №796/08-01-59-06/32405397. Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання.
Вказаний акт було направлено позивачу 12.11.2018 та вручено 21.11.2018, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
29.11.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0111045906, відповідно до якого за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість до ДП «ДГ «НОВАТОР» ЮК НААН» застосовано штраф у сумі 39130,83 грн. (нарахованого за самостійно поданими позивачем податковими деклараціями за 2014-2015 роки, зазначеними у розрахунку до вищезазначеного податкового повідомлення-рішення та у таблиці акта перевірки).
Сума штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань становить 20% в сумі 39130,83 грн. (195654,15 грн. х 20% = 39130,83 грн.).
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення направлено відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв'язку 30.11.2018 та вручено 04.11.2018 р. під підпис.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.02.2019 №6881/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.11.2018 № 0111045906 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
За приписами норм п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В розумінні норми ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).
Підпунктом 49.18.3 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).
За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї етапі) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зважаючи на приписи зазначеної норми, ГУ ДФС у Запорізькій області сформоване податкове повідомлення-рішення від 29.11.2018 № 0111045906, яким позивачу нарахований штраф у сумі 39130,83 грн.
З приводу арешту рахунків позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 35.2 ст. 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно ч. З ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Позивачем, ДП «ДГ «Новатор» ІОК НААН», не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо неможливості виконання податкових зобов'язань у зв'язку з заблокованими або арештованими розрахунковими рахунками підприємства та не додано ніяких підтверджуючих документів (постанов відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, зведену інформацію по виконавчому провадженню, тощо).
Крім того, суд звертає увагу на те, що штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2018 № 0111045906 нараховані за порушення строку сплати податкового зобов'язання минулих років, а матеріали справи також не містять жодної інформації щодо арешту рахунків за той період.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем надано суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного податкового законодавства, а відтак позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимоги Державного підприємства «Дослідного господарства «Новатор» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» (70417, Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Інститутська, буд. 1; код ЄДРПОУ 32405397) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 09.12.2019.
Суддя М.С. Лазаренко