Справа № 569/15837/19
09 грудня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі - Корнійчук А.В.
з участю позивача - ОСОБА_3
представника позивача адвоката Ващишина О.П.
відповідача - Яковчука В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за позовом ОСОБА_3 до Поліцейського роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрала поліції Яковчука Віталія Григоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до поліцейської роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрала поліції Яковчука Віталія Григоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 544019 від 10.08.2019 року про притягнення ОСОБА_3 доадміністративної відповідальностіза вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що зазначені в постанові обставини не відповідають дійсності, оскільки у вказаний день та час він за кермом вказаного у постанові автомобіля перебував пристебнутим.
Позивач ОСОБА_3 та представник позивача адвокат Ващишин О.П. в судовому засіданні позов підтримали повністю та просили його задовольнити.
Поліцейський роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрал поліції Яковчук В.Г. в судовому засіданні вказав, на правомірність своїх дій по притягненню позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху, факт якого був ним встановлений, просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі. До відзиву долучив відеоматеріали із технічних засобів, якими зафіксовано факт розгляду справи про адміністративне правопорушення. Ухвалою суду від 10.09.2019р. відповідно до клопотання позивача ОСОБА_3 залучено співвідповідача - Департамент патрульної поліції. Представник відповідача Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явився повторно, по невідомій суду причині. Про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не подав. Суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутність представника відповідача ДПП . У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 відмовився від клопотання про допит свідка ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справі та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 10 серпня 2019 року поліцейським роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрал поліції Яковчуком В.Г. була винесена постанова серії ДП 18 № 544019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно позивача ОСОБА_3 .
Як зазначено у вказаній постанові, 10 серпня 2019 року о 18 год. 35 хв на 127 км+700 м автодороги Н 22 Устилуг-Луцьк-Рівне, ОСОБА_3 керував ТЗ обладнаними засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3в ПДР України.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, і на нього, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 гривню.
З висновком про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху та вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення суд погодитися не може, оскільки вважає його недоведеним та необґрунтованим.
Частиною п'ятою статті 121 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Пунктом 2.3.в Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вимог Правил дорожнього руху, про які зазначено у оскаржуваній ним постанові, він не порушував, оскільки в той день і час в автомобілі був пристебнутим.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як слідує з наданих відповідачем та оглянутих судом відеозаписів з нагрудного відеореєстратора інспектора, зроблених на місці події, вказаний відеозапис не відображає відомостей вчиненого правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови, тому не може вважатись належним та допустимим доказом порушення правил дорожнього руху, а саме керування автомобілем не будучи пристебнутим ременем безпеки.
Тому, жодного з доказів, перелічених у статті 251 КУпАП, які містять фактичні дані, на основі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідач суду не надав.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. (Правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2018 року по справі №263/15738/16- а)
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні(Правовий висновок Верховного Суду у Постанові від 30 травня 2018 року по справі №337/3389/16- а)
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутністю будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. (Правовий висновок Конституційного Суду України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року).
Оскільки відповідачами не надано суду жодних належних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності дій по притягненню його до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку, що в діях позивача ОСОБА_3 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення ним вимог Правил дорожнього руху належним чином не доведений і не встановлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 544019 від 10.08.2019 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 . Відповідач: Поліцейський роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрал поліції Яковчук Віталій Григорович, місце знаходження: 33028, м.Рівне, вул. Степана Бандери, 14-а. Відповідач: Департамент патрульної поліції , місце знаходження: 03048, м.Київ , вул. Федора Ернста, 3.
Повний текст рішення виготовлено 11.12.2019 року.
Суддя: О.В.Панас