Справа №949/1334/19
10 грудня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно для спадкоємців за заповітом. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно своєму сину, а її батьку ОСОБА_4 . Її батько ОСОБА_4 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, однак юридично свої права оформити не встиг, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Саме як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька, вона прийняла спадщину, вступивши у фактичне управління та володіння спадковим майном, але юридично своїх спадкових прав не оформляла і свідоцтво про право на спадщину не отримувала. Оформити спадщину на вказаний житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами через нотаріальну контору і отримати свідоцтво про право на спадщину, яке було б тим необхідним правовстановлюючим документом, немає можливості у зв'язку з неможливістю отримати та надати в нотаріальну контору витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно того, що спадкодавці є власниками вищевказаного житлового будинку. На даний час оформити первинну реєстрацію права власності на спадкодавців та внести дані про них, як власників до реєстру прав власності на нерухоме майно, уже неможливо у зв'язку з їх смертю.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає.
Суд проводить підготовче засідання у відсутності учасників справи та відповідно до частини 3 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачка визнала позов.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги позивача не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис за №15.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав, до складу якої у відповідності до статті 1218 Цивільного кодексу України входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв'язку з його смертю.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповіла своєму сину ОСОБА_4 (а.с.7). ОСОБА_4 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, однак юридично свої права оформити не встиг, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджуєтсья копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.5).
Згідно виписки з погосподарської книги №02-22/1682 від 25 червня 2018 року, виданої Берестівською сільською радою Дубровицького району Рівненської області вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 (1955 року забудови) рахується за ОСОБА_3 (а.с.10).
Згідно довідки №353/01-09 від 16 липня 2019 року, виданої приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Таборовцем М.І. вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.17).
Згідно довідки №357/01-09 від 16 липня 2019 року, виданої приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Таборовцем М.І. вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа №96/2018 від 25 червня 2018 року. Свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 не видавалось у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.22).
Факт родинних відносин позивачки ОСОБА_1 з померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується копіям свідоцтв про народження (а.с.8-9).
Згідно пункту 1.1 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах від 11 травня 2005 року за №487\10767, здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку іабо земельної ділянки.
Однак, процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.
Постановою Кабінету Міністрів від 05 серпня 1992 року №449 встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію об'єктів недержавного замовлення визначається Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Держбудом.
Тобто, до 05 серпня 1992 року не передбачалася процедура введення приватних будинків в експлуатацію з метою подальшого оформлення права власності.
У відповідності до частини 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що спірний житловий будинок і цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов'язкової реєстрації речових прав на житловий будинок.
В даний час реєстрація права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неможливою, оскільки їх цивільна правоздатність та право власності на майно припинились з часу смерті, як це передбачено статтями 25, 346 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За таких підстав, суд переконується в тому, що ОСОБА_1 згідно норм спадкового права, стала власником спадкового майна померлих і набула право власності на нього.
Керуючись статтями 328, 346, 392, 1216, 1296 Цивільного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 200, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на спадкове майно за законом після смерті її батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та який фактично вступив у володіння та розпорядження спадковим майном після смерті своєї матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор