Справа № 559/2558/19
Номер провадження 3/559/968/2019
10 грудня 2019 року місто Дубно Рівненська область
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Дубенського ГУНП України в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.11.2019, ОСОБА_1 , 04.11.2019 о 21 год. 00 хв. в м.Дубно по вул.. Мирогощанська, керував т/з марки HONDA DIO н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджуєтьсмя висновком на стан алкогольного сп'яніння №444 від 04.11.2019, результ огляду становить 0,24 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.
Під час складання протоколу йому роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та зміст ст. 63 Конституції України, зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення він не надавав, дії працівників поліції не оскаржував.
В судове засідання 27.11.2019 правопорушник не з'явився, про час, дату та місце повідомлявся судом вчасно, належним чином, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на адресу місця проживання, яка зазначена у протоколі: АДРЕСА_2 (а.с.12-13), однак конверт із вмістом повернувся без вручення, із зазначенням листоноші - «інші причини».
В судове засідання 10.12.2019 правопорушник не з'явився, про час, дату та місце повідомлений судом вчасно, належним чином, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на адресу місця проживання, яка зазначена у протоколі: АДРЕСА_2 та на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 (а.с.20,21). Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про її своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ч.17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомив, що місцем його проживання є АДРЕСА_2 , а тому, безперечно розумів, що за вказаною ним адресою судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Згідно з відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області Мартинюк В.В. з 24.02.1992 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
Таким чином, з метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 прав, судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи шляхом направлення судових повісток за місцем проживання та місцем реєстрації.
ОСОБА_1 було відомо, що судові повістки будуть йому направлятись за адресою, вказаною ним у протоколі, але своїми фактичними діями він ігнорує їх, що вказує на його небажання брати участь в розгляді справи та фактично таким чином він реалізує надане йому право не з'являтися в судове засідання для розгляду справи. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення його участі в судовому засіданні.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи, у тому числі з врахуванням положень ч.10, ч.17 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.1 КУпАП та дотримання строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, та і в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 складений на бланку відповідного зразка з серійним номером НОМЕР_2 №090799 від 04.11.2019 уповноваженою на те особою - інспектором СРПП2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції Приходько Олесею Миколаївною та містить підпис працівника поліції, а також підпис ОСОБА_1 . Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.11.2019 серії ДПР18 №090799, ОСОБА_1 04.11.2019 о 21 год. 00 хв. в м.Дубно по вул.. Мирогощанська, керував т/з марки HONDA DIO н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджуєтьсмя висновком на стан алкогольного сп'яніння №444 від 04.11.2019, результ огляду становить 0,24 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Факт керування транспортним засобом 04.11.2019 о 21 год. 00 хв. в м.Дубно по вул.. Мирогощанська ОСОБА_1 окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №090799 від 04.11.2019 (а.с.1) підтверджується наступним: копією постанови серії БАА №663399 від 04.11.2019(а.с.4).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015№ 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858(далі-Інструкція) пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 вказаної інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно дослідженого в судовому засіданні направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, ОСОБА_1 направлено до закладу охорони здоров'я КЗ «Дубенська ЦРЛ» (вул..Львівська, 73, м.Дубно) о 21 год. 10 хв. 04.11.2019, у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю із ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд проводився за допомогою газоаналізатора «Аlcotest Drager 6810», результат 0,27 та 0,24 проміле. Остапчука на огляд у заклад охорони здоров'я доставив поліцейський СРПП №2 Дубенського ВП старший лейтенант поліції Приходько О.М. (а.с.2).
Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд ОСОБА_1 проводився у закладі охорони здоров'я. Згідно висновку, КНП «Дубенська центральна районна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції №444 складеному о 21 год. 10 хв. 04.11.2019, ОСОБА_1 направлено на огляд, який проведено 04.11.2019 о 21:10 год., згідно огляду ОСОБА_1 о 21:10 год. перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат 0,27 проміле, а о 21:25 год. перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат 0,24 проміле (а.с.3).
Отже, факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №090799 від 04.11.2019 (а.с.1) підтверджується наступним: направленням (а.с.2), висновком (а.с.3).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_1 , а саме: керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджується постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18.06.2019 (справи №559/1152/19), згідно даної постанови ОСОБА_1 15.05.2019 о 23 год. 50 хв. в м.Дубно по вул. Забрама керував транспортним засобом скутер HONDA DIO НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився в КНП «Дубенська ЦРЛ», що підтверджується висновком №183, результат огляду 1,28 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил Дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.. Згідно висновку суду, да адміністративне правопорушення мало місце та скої його ОСОБА_1 , якого звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд трудового коллективу до Дубенського коледжу культури і мистецтв Рівненського Державного гуманітарного університету Міністерства освіти і науки України для застосування заходів громадського впливу (а.с.7). Суд відмічає, що звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі ст.21 КУпАП із застосуванням заходів громадського впливу, жодним чином не спростовує сам факт вчинення ним правопорушення 15.05.2019, тобто менш ніж за рік до складення протоколу у даній справі.
Враховуючи та оцінюючи вищенаведене, вважаю що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП.
При призначені виду адміністративного стягнення, суддя враховує особу порушника, характер вчиненого правопорушення, яке є тяжким, про що свідчить визначений законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, його особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень.
Враховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиттявважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки, керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння несе громадську небезпеку і може потягнути за собою більш тяжкі наслідки. Крім того, повторна протиправна поведінка ОСОБА_1 , після застосування до нього заходів громадського впливу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, небажання стати на шлях виправлення та повне нехтування ПДР, свідчить про неналежне його відношення до забезпечення безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом - джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 130, ст. 283, ст. 284, ст. 294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_4 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя: