вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4404/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу
за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4, м. Дніпро в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Дідур Ігоря Геннадійовича, м. Дніпро
про стягнення 13 036,95 грн.
Без виклику представників сторін
Дніпропетровська місцева прокуратура № 4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернулась до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Дідур Ігоря Геннадійовича про стягнення 13 036,95 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Ухвалою суду від 01.10.2019 позовну заяву Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті № 77/1-2597вих19 від 26.09.2019 залишено без руху. Запропоновано Дніпропетровській місцевій прокуратурі № 4 усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк до 15.10.2019 включно.
15.10.2019 до господарського суду від прокуратури надійшов лист на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою прокурор подав до суду докази направлення на адресу відповідача позовної заяви.
Ухвалою суду від 15.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 15.10.2019, який направлявся на адресу відповідача з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
У ході здійснення рейдової перевірки 15.05.2019, а саме габаритно-вагового контролю на автомобільній ділянці 109 + 667 км автодороги Н 31, уповноваженою особою управління Укртрансбезпеки у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті зупинено автомобіль MAN TGM 18.240, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вищезазначений автомобіль, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_2 а.с. 39) належить Дідур Ігорю Геннадійовичу . Відповідно до товарно-транспортної накладної № 150519/2 від 15.05.2019 (а.с. 38) автомобільним перевізником визначено ПП Дідур І. Г . Згідно з ТТН та посвідчення водія зазначеним транспортним засобом керував ОСОБА_2 .
Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т, а навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
За результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю зафіксовано навантаження на осі: 4,900 тонн на передню ось (нормативно допустиме 11,0 тонн), 13, 200 тонн на задню ось (нормативно допустиме 11,0 тонн), повна маса транспортного засобу склала 18,100 тонн. Вказане підтверджується чеком про зважування транспортного засобу від 25.05.2018 (а.с. 42).
За результатами перевірки посадовими особами Управління 15.05.2019 складено акт № 0015277 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 37) та довідку № 0023659 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с. 38).
На підставі вказаних документів управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області 15.05.2019 здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0015277 (а.с. 37), відповідно до якого плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи, склала 443,88 євро.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено "Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" (далі - Порядок 879).
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку (п. 27 Порядку 879).
Прокурор зазначає, що станом на 15.05.2019 за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним банком України, плата становила 13 036,95 грн.
Відповідно до п. 30 Порядку 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:
П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,
де П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Таким чином, за розрахунком прокурора з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 13 036,95 грн., яка дорівнює 443,88 євро.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").
При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж (ч. 3 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг (п. 32 Порядку № 879).
Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету (п. 26 Порядку № 879).
Джерелами формування спеціального фонду Держаного бюджету України в частині доходів є плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (п. 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України).
З вказаних норм вбачається, що 13 036,95 грн. мають стягуватися на користь державного бюджету України.
Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:
до 10 відсотків - у подвійному розмірі;
на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;
більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
За таких обставин визначена плата за проїзд, несплачена перевізником-власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки набуває статусу заборгованість перед бюджетом України.
Прокурор зазначає, що Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області листом № 18552/33/24-19 від 17.06.2019 перевізнику Дідур Ігорю Геннадійовичу направлено копію розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування від 15.05.2019 № 0015277. Зазначеним листом перевізника ФОП Дідур Ігоря Геннадійовича повідомлено про необхідність сплати протягом 30 календарних днів коштів за проїзд великоваговим транспортним засобом з перевищенням нормативних параметрів без відповідного дозволу, про що повідомити управління Укртрансбезпеки в Полтавській області.
Однак, як зазначає прокурор, відповідач відповідь на лист не надав, заборгованість не сплатив.
Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (пп. 4 п. 2 Порядку 879).
Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (п. 16 Порядку 879).
Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (пп. 3 п. 2 Порядку 879).
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Під час проведення рейдової перевірки 15.05.2019 на автомобільній ділянці 109 + 667 км автодороги Н 31 державними інспекторами Управління було проведено зважування автомобіля MAN TGM 18.240, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю зафіксовано навантаження на осі: 4,900 тонн на передню ось (нормативно допустиме 11,0 тонн), 13, 200 тонн на задню ось (нормативно допустиме 11,0 тонн).
Отже, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача було встановлено перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу.
З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух").
Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги").
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.
Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Господарський суд зазначає, що докази отримання відповідачем дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого уповноваженим підрозділом Національної поліції в матеріалах справи відсутні.
Матеріалами справи підтверджено факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що підтверджено актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0015277від 15.05.2019 (а.с.37), довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0023659 від 15.05.2019 (а.с.38).
За результатами проведеної перевірки проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0015277 та нараховано плату за проїзд 443,88 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 15.05.2019 складає еквівалент у сумі 13 036,95 грн.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку 879).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку (абз. 2 п. 27 Порядку 879).
Доказів сплати 13 036,95 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, відповідач не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 13 036,95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).
Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій", у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів"
Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.
В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:
"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."
Незвернення уповноваженого органу до суду з позовною заявою, оформленою відповідно до вимог чинного законодавства, у визначений законом строк з моменту встановлення обставини, що є підставою для такого звернення, унеможливлює у подальшому вжиття цивільно-правових заходів для відновлення порушених інтересів держави у спірних правовідносинах та стягнення до бюджету плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.
Враховуючи те, що вказані інтереси залишилися не захищеними, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Так, будучи достеменно обізнаними про наявність порушень інтересів держави, маючи відповідні повноваження, Укртрансбезпека протягом тривалого часу не вжила належних та ефективних заходів щодо стягнення з відповідача розрахованої плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. У разі продовження бездіяльності органу щодо пред'явлення позову, в подальшому буде неможливо стягнути відповідну плату (за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) у зв'язку із пропущенням строків позовної давності. Враховуючи наведене, а також те, що інтереси держави тривалий час залишаються незахищеними, прокуратурою подано до суду даний позов.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Прокуратури Дніпропетровської області в розмірі 1 921,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дідур Ігоря Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Державного бюджету України (р/р 31215216016002, одержувач УК у м. Полтаві, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38019510; призначення платежу: 22160100) 13 036,95 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дідур Ігоря Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, ідентифікаційний код 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн., про що видати наказ.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.В. Мілєва