вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
11.12.2019м. ДніпроСправа № 904/5854/19
Суддя Бондарєв Е.М., розглянувши матеріали
за позовом Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 04054079)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" (49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 22, км. 556, код ЄДРПОУ 33275862)
про стягнення грошової заборгованості у сумі 6 649 795,41 грн.
Департамент капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Моноліт" про стягнення заборгованості в розмірі 6 649 795,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти №23/04-68 від 25.04.2018, а саме в частинні надання позивачу відповідних документів щодо використання відповідачем авансу за призначенням.
Разом з позовною заявою позивач надає клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначає, що позивач є органом виконавчої влади та утримується за рахунок державного бюджету, а тому в кошторисі на 2019 рік сума судового збору яка підлягає сплаті за подання даного позову відсутня.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують в тому числі сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.
З урахуванням ціни позову 6 649 795,47 грн., сума судового збору повинна складати 99 746,94 грн. (6 649 795,47 * 1,5% = 99 746,94).
Згідно з ч. 1. 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
г) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, до позивача не можуть бути застосовані підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпними при вирішенні питання про звільнення сплати судового збору, оскільки, зазначених позивачем підстав для відстрочки сплати судового збору вказана норма Закону України "Про судовий збір" не містить.
Крім того, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" суд зазначив, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю правовою природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.
Таким чином, клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору у справі не підлягає задоволенню.
Виявлені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду відповідних документів, які підтверджують сплату судового збору, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Положеннями частин третьої та четвертої ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Позивачу протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду:
- докази сплати судового збору у сумі 99 746,94 грн.
4. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.12.2019 й оскарженню не підлягає.
Суддя Е.М. Бондарєв