вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4466/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Тоноян Артуш Вагановича, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості у розмірі 101 183,89грн., з яких: заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 29 966,22грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 66 174,47 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 5 043,20грн.
Представники: справу розглянуто без виклику представників сторін
Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Тоноян Артуш Вагановича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 101 183,89грн., з яких: заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 29 966,22грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 66 174,47 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 5 043,20грн.
Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.
08.08.2013 відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку.
Згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом з Заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 08.08.2013, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови зазначеного Договору.
Відповідно до вказаного Договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Позивач вказує, що виконав зобов'язання за договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 12800,00грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 у справі №904/3307/15, заборгованість за договором №б/н від 08.08.2013, було стягнуто з Фізичної особи-підприємця Тоноян Артуша Вагановича на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" 12 800,00 грн. - боргу за кредитом; 6 618,99 грн. - боргу з процентів за користування кредитом; 3 711,95 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 382,40 грн. - боргу з комісії за користуванням кредитом; 1 827,00 грн. - судового збору.
У зв'язку із невиконанням відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 у справі №904/3307/15, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача сум, які були нараховані згідно умов кредитного договору до теперішнього часу, але не були предметом по справі №904/3307/15.
Таким чином, розмір позовних вимог позивача становить заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 29 966,22грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 66 174,47 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 5 043,20грн.
Одночасно з позовною заявою, від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019, справу № 904/4466/19 передано судді Петренко Наталії Едуардівни.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Щодо повідомлення учасників справи.
Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується, рекомендованим повідомленням поштового відправлення №43001001962.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 05.12.2019 з відміткою пошти "повернення за закінченням терміну зберігання".
За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, шістдесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 06.12.2019.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
Фактичні обставини, встановлені судом.
08.08.2013 відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку.
Згідно заяви відповідач через систему інтернет-клієнт-банкінгу приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі по тексту -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://рrіvаtbank.uа., які разом складають Договір банківського обслуговування №б/н від 08.08.2013 (далі по тексту - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
У відповідності до умов договору відповідачу позивачем встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку (позивача) і клієнта (в даному випадку відповідача) (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до п. 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуга (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.18.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов).
Згідно з п. 3.18.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до п. 3.18.1.6 Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Виконуючи договірні зобов'язання, Позивач встановив Відповідачеві кредитний ліміт в розмірі 12 800,00 грн., що вбачається з виписки по рахунку та довідки Банку.
Відповідно до розділу 3.18.4 Умов, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).
При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.062015 у справі №904/3307/15 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Тоноян Артуша Вагановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд.50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) 12 800,00 грн. - боргу за кредитом; 6 618,99 грн. - боргу з процентів за користування кредитом; 3 711,95 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 382,40 грн. - боргу з комісії за користуванням кредитом; 1 827,00 грн. - судового збору.
У зв'язку із невиконанням відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 у справі №904/3307/15, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача сум, які були нараховані згідно умов кредитного договору до теперішнього часу, але не були предметом по справі №904/3307/15.
Таким чином, розмір позовних вимог позивача до відповідача становить:
- заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 29 966,22грн.,
- пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 66 174,47 грн.,
- заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 5 043,20грн.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Великої Палати Верховного Суду по справі №127/15672/16-ц від 08.11.2019 визначено наступне:
"Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
...
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
...
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах № 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.".
Одночасно, постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду по справі №723/304/16-ц від 23.10.2019 визначено:
"Згідно з частиною третьою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) та № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
...
Отже, висновки судів про стягнення з відповідача на користь позивачів процентів за користування грошима за період з листопада 2012 року по червень 2016 року, тобто і після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права.".
Постановою Великої Палати Верховного Суду по справі №175/4753/15-ц від 06.02.2019 встановлено наступне:
"... право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
...
Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені, однак таких вимог банк не заявляв, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів та пені, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є необґрунтованими, а тому судами безпідставно застосовано позовну давність й до цих вимог.
...
За таких обставин, оскільки у позивача було відсутнє право повторно стягувати заборгованість за тілом кредиту, проценти та пеню, нараховані в межах строку дії кредитного договору при наявності судового рішення про стягнення цих сум, а також проценти та неустойку після закінчення строку дії кредитного договору, а вимог про застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України, банк не заявляв, то у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі за його безпідставністю.".
Взявши до уваги зазначену судову практику, Господарський суд приходить до висновку, що наявність судового рішення по справі №904/3307/15 про задоволення вимог позивача щодо всієї суми заборгованості, яке відповідач не виконав, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а позивач в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені.
Крім того, слід зазначити, що заборгованість за кредитом становить 12 800,00грн., що підтверджується судовим рішенням по справі №904/3307/15, а предметом спору у цій справі №904/4466/19 є заборгованість у розмірі 101 183,89грн., тобто: заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 29 966,22грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 66 174,47 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 5 043,20грн.
Отже, стягнення з відповідача суми у розмірі 101 183,89грн. є несправедливим та неспіврозмірним у співвідношенні до суми основної заборгованості у розмірі 12 800,00грн.
Таким чином, Господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд прийшов до висновку про покладення судових витрат на позивача, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог останнього.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 124, 129, 233, 236-238, 240-241, 247-252, 254-259, п. 17.5 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до Фізичної особи-підприємця Тоноян Артуша Вагановича про стягнення заборгованості у розмірі 101 183,89грн., з яких: заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 29 966,22грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 66 174,47 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 5 043,20грн. - відмовити.
Судові витрати покласти на Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено - 11.12.2019.
Суддя Н.Е. Петренко