проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"05" грудня 2019 р. Справа № 922/1200/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалінвест" (вх.№3341 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.10.2019, постановлену суддею Яризьком В.О. у приміщенні господарського суду Харківської області 09.10.2019 об 11:48 годині (повний текст ухвали складено 11.10.2019) у справі № 922/1200/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалінвест", м. Харків,
до Державного підприємства "Дублянський спиртовий завод", с. Дублянка Краснокутського району Харківської області,
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2019 закрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дублянський спиртовий завод". Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2018 у справі №922/1200/18.
Суд першої інстанції зазначив, що до виключення підприємства з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, Закон про банкрутство надає можливість відновити платоспроможність Державного підприємства "Дублянський спиртовий завод" та задовольнити вимоги його кредиторів повністю або частково лише за допомогою положень судової процедури мирової угоди, при цьому її умови мають бути погоджені органом, уповноваженим управляти державним майном підприємства, Натомість, учасники провадження - засновник підприємства Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, Міністерство агропромислової політики України, до сфери управління якого відноситься боржник, не вжили відповідних заходів та кроків, направлених на відновлення платоспроможності боржника, не представили суду порядку проведення розрахунків з кредиторами боржника, враховуючи особливості провадження у справах про банкрутство таких підприємств; більше року ні розпорядником майна, ні кредиторами не надавались на розгляд суду чи органам управління майном боржника конкретні пропозиції щодо умов мирової угоди; підприємство боржника знаходиться в процедурі розпорядження майном з 21.05.2018, тобто один рік та чотири місяці, за цей час відновлення платоспроможності боржника за допомогою існуючого механізму банкрутства не відбулося, вимоги кредиторів не задоволені, щодо боржника не було укладено мирову угоду, яка була б затверджена господарським судом, так і не виключено боржника у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Отже, на думку господарського суду, подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства (санації), призведе лише до порушення прав як боржника, так і поточних кредиторів, та заподіяння їм додаткових збитків. Суд зазначив також, що у випадку тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство з неможливістю його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство, при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для закриття провадження у справі, суд не позбавлений можливості застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумні строки, розгляду справи та забезпечення балансу інтересів кредиторів і боржника в ході судового провадження; вказує на те, що аналогічна правова позиція висвітлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №910/3704/13, у постанові від 23.04.2019 у справі №19/30-06.
Ініціюючий кредитор, ТОВ "Глобалінвест", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 09.10.2019 і направити справу до розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що закриття провадження у справі унеможливлює ефективне відновлення роботи підприємства; вважає невірним висновок суду про те, що подальше знаходження в процедурі розпорядження майном зачіпає інтереси і поточних кредиторів, оскільки на підприємстві відсутня тривала поточна заборгованість, отже, розумність строків розгляду справи у даному випадку не порушено, оскільки процедура розпорядження майном має на меті саме відновлення платоспроможності боржника та утворення умов для повного погашення кредиторської заборгованості, а відсутність належного реагування відповідних державних органів не повинно негативно впливати на інтереси робітників підприємства та кредиторів; комітетом кредиторів 07.10.2019 було прийнято рішення про укладання мирової угоди та доручено розпоряднику майна розробити проект мирової угоди, який надати кредиторам для висловлення зауважень - тому обставини даної справи, на думку апелянта, відрізняються від обставин справи №910/3704/13, на постанову Верховного Суду в якій послався місцевий господарський суд, оскільки у вказаній справі про банкрутство №910/3704/13 провадження тривало 6 років, при цьому сторони не ухвалили мирової угоди.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 05.12.2019.
26.11.2019 до суду надійшло клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (вх.№11156, т.8, а.с.228), в якому заявник, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 №829 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" реорганізовано Міністерство аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, перейменовано Міністерство економічного розвитку і торгівлі на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - просить суд здійснити процесуальне правонаступництво, замінивши учасника провадження у справі №922/1200/18: Міністерство аграрної політики та продовольства на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; процесуальні документи направляти на адресу вказаного Міністерства.
До клопотання додано докази на підтвердження обставин, про які зазначає заявник: копія акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП "Дублянський спиртовий завод", копія Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 №829, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У судовому засіданні 05.12.2019 розпорядник майна ДП "Дублянський спиртовий завод" арбітражний керуючий Бережний О.І. зазначив про згоду з вимогами апелянта, оскільки, на його думку, скасування оскаржуваної ухвали та здійснення подальшого провадження в даній справі дозволить відновити повноцінну роботу підприємства, погасити заборгованість перед кредиторами - враховуючи також, що кредитори були проти закриття провадження у справі.
Представник відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Харківській області проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив суд залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, не направили своїх представників для участі у вказаному засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки.
В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого ст.273 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.
Присутні в судовому засіданні представники учасників справи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.
За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Дублянський спиртовий завод", визнано безспірними вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 4436513,50 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шаматріна Є.М.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2018 року затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Дублянський спиртовий завод", призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 17.09.2018, зобов'язано розпорядника майна письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення, призначено підсумкове засідання суду на 25.09.2018, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому її розгляд неодноразово відкладався, судом продовжувалася процедура розпорядження майном та переносилася дата підсумкового засідання, зокрема, з огляду на те, що суд визнавав обґрунтованими відповідні клопотання розпорядника майна та кредиторів. Окрім того, судове засідання, призначене на 18.02.2019, не відбулось та справа була призначена до розгляду на 19.03.2019 у зв'язку з перебуванням судді Яризька В.О. в щорічній відпустці.
24.09.2018 розпорядником майна було подано клопотання про продовження процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання, оскільки не було сформовано комітету кредиторів, який відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" приймає рішення про перехід до наступної судової процедури.
Ухвалою суду від 08.10.2018 задоволено клопотання розпорядника майна та продовжено процедуру розпорядження майном боржника на дві місяці, відкладено розгляд справи у підсумковому засіданні на 12.11.2018.
Ухвалою суду від 17.10.2018 задоволено заяву арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. про звільнення його від виконання обов'язків розпорядника майна ДП "Дублянський спиртовий завод"; звільнено арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича від виконання обов'язків розпорядника майна ДП "Дублянський спиртовий завод"; призначено розпорядником майна ДП "Дублянський спиртовий завод" арбітражного керуючого Бережного Олександра Івановича.
12.11.2018 розпорядником майна був наданий до суду протокол зборів кредиторів ДП "Дублянський спиртовий завод" (т.6, а.с.228), які відбулись 09.11.2018 та на яких було обрано комітет кредиторів у складі: ТОВ "Глобалінвест", ТОВ "Лайла Леон", ТОВ "Укрнафтсервіс", ГУ ДФС у Харківській області (ухвалою суду від 25.09.2019 здійснено заміну кредитора - ГУ ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області), Резнікова С.І.
Також до суду був наданий протокол №1 засідання комітету кредиторів від 09.11.2018 (т.6, а.с.231), на якому комітетом кредиторів ДП "Дублянський спиртовий завод" прийняті наступні рішення:
- провести незалежну аудиторську перевірку, доручити арбітражному керуючому Бережному О. І. провести незалежну аудиторську перевірку боржника шляхом укладання договору на проведення незалежної аудиторської перевірки з акредитованим аудитором на конкурсній основі;
- звернутись до господарського суду Харківської області з клопотанням про введення процедури санації боржника, керуючим санацією призначити арбітражного керуючого Бережного Олександра Івановича ( свідоцтво № 728 від 09.04. 2013 року);
- звернутись до юридичної особи ТОВ "Асмур" з пропозицією надати документи, що підтверджують фінансову можливість юридичної особи прийняти участь у відновленні платоспроможності боржника та вирішити питання про залучення юридичної особи ТОВ "Асмур" в якості інвестора після введення процедури санації боржника господарським судом Харківської області на окремому засіданні комітету кредиторів ДП "Дублянський спиртовий завод".
18.12.2018 розпорядником майна до суду надано звіт (т.7, а.с.12), в якому зазначено про те, що було направлено листи до Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики про можливість введення процедури санації та реалізації майна, не задіяного у виробничій діяльності; на час подання звіту відповіді не отримано.
14.02.2019 розпорядником майна був поданий звіт (т.7, а.с.81) із інформацією про те, що Кабінетом Міністрів України внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про демонополізацію та впровадження ринкових засад функціонування спиртової галузі"; додатком до проекту є зміни, що вносяться до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
18.02.2019 розпорядником майна надано протокол №2 засідання комітету кредиторів від 15.02.2019 (т.7, а.с.87), на якому оголошено перерву до 01.03.2019.
18.03.2019 розпорядником майна надано до суду протокол № 2 засідання комітету кредиторів від 01.03.2019 (т.7, а.с.110), на якому прийняті рішення:
- провести незалежну аудиторську перевірку, доручити арбітражному керуючому Бережному О. І. провести незалежну аудиторську перевірку боржника шляхом укладання договору на проведення незалежної аудиторської перевірки з акредитованим аудитором та опублікувати оголошення на проведення конкурсу з визначення аудиторської компанії;
- розглянути питання про укладання мирової угоди після проведення повної інвентаризації майна боржника;
- створити комісію з інвентаризації у складі: ТОВ "Глобалінвест", ТОВ "Укрнафтосервіс", арбітражного керуючого Бережного О.І., головою комісії обрано ТОВ "Глобалінвест", інвентаризацію розпочато з 01.03.2019.
Крім того, розпорядником майна був наданий протокол № 3 засідання комітету кредиторів від 18.03.2019, на якому вирішено:
- у разі надходження пропозицій зобов'язати розпорядника майна скликати засідання комітету кредиторів для затвердження аудиторської фірми;
- продовжити проведення інвентаризації на 10 днів та звернутись до господарського суду з клопотанням про відкладення судового засідання, що призначено на 19.03.2019 у зв'язку з необхідністю завершення інвентаризації.
18.03.2019 розпорядник майна надав звіт (т.7, а.с.121), в якому повідомив суд, що ним, зокрема, на виконання рішення комітету кредиторів було опубліковано оголошення про проведення конкурсу з визначення аудиторської фірми для проведення незалежного аудиту. До звіту додана копія сторінки з оголошенням з газети "ПреМьер" від 13.03.2019.
24.06.2019 розпорядником майна надано до суду протокол №4 від 24.06.2019 засідання комітету кредиторів (т.7, а.с.234), на якому прийняті рішення:
- затвердити звіт розпорядника майна;
- для прийняття оптимального рішення в інтересах кредиторів та боржника щодо процедури банкрутства звернутись до господарського суду Харківської області з клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 25.06.2019.
У звіті, затвердженому комітетом кредиторів, який також було подано до суду розпорядником майна 24.06.2019 (т.7, а.с.238), зазначено, що на підприємстві проводяться ремонтні роботи з метою відновлення роботи підприємства, що дозволить перейти до погашення кредиторської заборгованості, орієнтовний термін завершення ремонтних робіт - серпень 2019 року.
Аналогічна інформація містилася і в звітах від 19.08.2019 (т.8, а.с.22), від 20.09.2019 (т.8, а.с.51).
08.10.2019 розпорядником майна надано до суду протокол № 6 засідання комітету кредиторів від 07.10.2019 (т.8, а.с.83), на якому прийнято рішення про перехід до процедури мирової угоди, доручено розпоряднику майна за два тижні розробити проект мирової угоди, направити проект усім кредиторам, органу управління для вивчення та надання зауважень.
У судовому засіданні 09.10.2019 розпорядник майна просив суд відкласти розгляд справи, оскільки для узгодження умов мирової угоди необхідний додатковий час.
Однак місцевий господарський суд оскаржуваною ухвалою закрив провадження у справі - з наведених вище підстав.
Надаючи оцінку вказаному висновку місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів не погоджується з ним з огляду на наступне.
Станом на день розгляду апеляційної скарги, а саме 05.12.2019, втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на підставі п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Водночас, зважаючи на конституційний принцип незворотності дії в часі законів та нормативно-правових актів, закріплений у ст.58 Конституції України, до правовідносин, які є предметом розгляду в даному апеляційному провадженні, суд застосовує положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) в редакції, чинній на час розгляду справи місцевим господарським судом та постановлення оскаржуваної ухвали від 09.10.2019.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Статтею 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або закривається провадження у справі.
До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень:
схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;
відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації;
подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником;
подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.
У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном.
Частинами 4 та 5 вказаної статті передбачено, що у разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.
У разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень або прийняте рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд має право винести ухвалу про введення процедури санації у випадках:
якщо є достатні підстави вважати, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнято на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та встановлена реальна можливість відновити платоспроможність боржника;
якщо після проведення засідання комітету кредиторів виявились обставини, які дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена;
в інших випадках, передбачених цим Законом.
В оскаржуваній ухвалі суд зазначав, що підприємство боржника знаходиться в процедурі розпорядження майном з 21.05.2018, тобто один рік та чотири місяці, за цей час відновлення платоспроможності боржника за допомогою існуючого механізму банкрутства не відбулося, вимоги кредиторів не задоволені, щодо боржника не було укладено мирову угоду, яка була б затверджена господарським судом, так і не виключено боржника у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Отже, на думку господарського суду, подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства (санації), призведе лише до порушення прав як боржника, так і поточних кредиторів, та заподіяння їм додаткових збитків.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, наведених в апеляційній скарзі обставин та пояснень розпорядника майна в судовому засіданні 05.12.2019, на підприємстві було проведено ремонтні роботи з метою підготовки для відновлення роботи, на комітеті кредиторів було прийнято рішення про необхідність відновлення роботи підприємства, що надасть можливість для поступового погашення кредиторської заборгованості, тобто самі кредитори вважали процедуру розпорядження майном, а потім і мирову угоду єдиним способом відновлення платоспроможності підприємства і погашення кредиторської заборгованості, оскільки закриття провадження у справі про банкрутство фактично унеможливлює ефективне відновлення роботи підприємства та, відповідно, задоволення вимог кредиторів у повному обсязі.
Як було встановлено вище, 07.10.2019, під час дії процедури розпорядження майном, комітетом кредиторів було прийнято рішення про перехід до процедури мирової угоди, доручено розпоряднику майна за два тижні розробити проект мирової угоди, направити проект усім кредиторам, органу управління для вивчення та надання зауважень - у зв'язку з чим у судовому засіданні 09.10.2019 розпорядник майна просив суд відкласти розгляд справи.
Однак місцевий господарський суд, закривши провадження у справі 09.10.2019, не надав учасникам справи можливості для укладення мирової угоди у встановленому порядку.
За таких обставин, посилання в оскаржуваній ухвалі на те, що учасники провадження - засновник підприємства Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, Міністерство агропромислової політики України, до сфери управління якого відноситься боржник, не вжили відповідних заходів та кроків, направлених на відновлення платоспроможності боржника, не представили суду порядку проведення розрахунків з кредиторами боржника, враховуючи особливості провадження у справах про банкрутство таких підприємств - колегія суддів вважає необґрунтованими та передчасними.
Окрім того, зазначивши в оскаржуваній ухвалі, що у разі подальшого здійснення процедури банкрутства в даній справі буде порушено права як боржника, так і поточних кредиторів, та заподіяно їм додаткових збитків, місцевий господарський суд не мотивував, у чому полягатиме порушення прав боржника, не дослідив, яким є розмір поточної кредиторської заборгованості тощо. Натомість, із матеріалів справи не вбачається наявності у підприємства-боржника тривалої поточної кредиторської заборгованості.
Також місцевим господарським судом не наведено посилань на жодну із норм статті 83 Закону про банкрутство, якою встановлено перелік підстав для закриття провадження у справі. Колегія суддів додатково зазначає, що стаття 90 Кодексу України з процедур банкрутства (що набрав чинності з 21.10.2019) "Закриття провадження у справі про банкрутство" також не містить підстав для закриття провадження, про які зазначає місцевий господарський суд.
Натомість суд в оскаржуваній ухвалі послався на висновки, викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №910/3704/13.
Як вбачається із вищевказаної постанови, судами в ході розгляду справи №910/3704/13 (в якій, на відміну від даної справи №922/1200/18 стадія розпорядження майном була дійсно тривалою - понад 6 років) було встановлено, що комітетом кредиторів питання про можливість укладення мирової угоди розглядалось, проте, вирішено не було - тоді як у даній справі №922/1200/18 таке питання було вирішено кредиторами.
Тобто правовідносини в обох справах не є подібними.
Окрім того, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно із вказаною постановою Верховного Суду від 21.11.2018 справу №910/3704/13 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В ході нового розгляду зазначеної справи ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2019 у справі №910/3704/13, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019, задоволено заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про залишення заяви про закриття провадження у справі без розгляду. Відмовлено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України в задоволенні заяви про закриття провадження у справі.
Постановою Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №910/3704/13 вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін. У вказаній постанові Верховним Судом викладено наступну правову позицію щодо розумності строків судового розгляду (про необхідність дотримання яких зазначає місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі в даній справі №922/1200/18)
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Разом з тим, на державні органи покладено обов'язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').
Верховним Судом у зв'язку з цим наголошено, що провадження у справі про банкрутство може бути закрито виключно в разі наявності передбачених спеціальним законом підстав, проте норми, які передбачають закриття провадження у справі про банкрутство, скаржником не наведені.
Як було встановлено вище, у даній справі №922/1200/18 місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не послався на жодну з норм законодавства про банкрутство, якою передбачено підстави закриття провадження у справі; станом на час апеляційного перегляду вказаної ухвали відповідним законодавством також не передбачено закриття провадження у випадку надмірної (на думку суду) тривалості процедури розпорядження майном боржника, наявності припущень щодо ймовірного порушення прав поточних кредиторів тощо.
Щодо посилань місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі на постанову Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №19/30-06, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у вказаній справі №19/30-06 судами було встановлено наступне: процедура розпорядження майном боржника ДП "Івашківський спиртзавод" триває більш як 12 років і за цей час комітетом кредиторів та боржником не було укладено мирової угоди з поданням її на затвердження до господарського суду; орган управління майном боржника - Міністерство аграрної політики та продовольства України не вбачало перспективи продовження процедури банкрутства, реальних шляхів укладення будь-якої мирової угоди та погашення кредиторської заборгованості, у зв'язку з чим зазначило про відсутність виділення коштів з Державного бюджету України для погашення боргів підприємства-боржника.
Натомість, у даній справі №922/1200/18 кредиторами було вирішено питання щодо укладення мирової угоди, орган управління майном боржника не зазначав про відсутність шляхів укладення будь-якої мирової угоди та погашення кредиторської заборгованості - тобто правовідносини в обох справах не є подібними.
У судовому засіданні 05.12.2019 представник відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Харківській області заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, однак жодного письмового чи усного обґрунтування відповідних вимог ним не надано.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що аргументи апелянта знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, натомість іншими учасниками справи не наведено переконливих доводів, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що постановлена передчасно, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи - а саме, щодо можливості відновлення платоспроможності боржника шляхом укладення мирової угоди в порядку, передбаченому законодавством про банкрутство, чинним на момент постановлення оскаржуваної ухвали.
Частиною 3 ст.271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Розглянувши клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про здійснення процесуального правонаступництва (вх.№11156 від 26.11.2019, т.8, а.с.228), яке було направлено поштою 22.11.2019, тобто в межах встановленого ухвалою від 11.11.2019 строку (до 25.11.2019), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з приписами ст.43 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що Міністерство аграрної політики та продовольства брало участь у даній справі як орган управління боржника, Державного підприємства "Дублянський спиртовий завод".
Як було встановлено вище, заявником клопотання надано належні докази на підтвердження тих обставин, що Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 №829 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" реорганізовано Міністерство аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, перейменовано Міністерство економічного розвитку і торгівлі на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Отже, у відповідності до вищенаведених процесуальних норм, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання та про заміну учасника провадження у справі №922/1200/18 - Міністерства аграрної політики та продовольства на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 52, 269, п.6 ст.275, п.1 ч.1 ст. 280, ст.282 ГПК України, колегія суддів
Клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України задовольнити. Замінити учасника провадження у справі - Міністерство аграрної політики та продовольства - на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалінвест" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.10.2019 у справі №922/1200/18 скасувати.
Справу № 922/1200/18 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.12.2019
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна