ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
09 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 5016/1284/2012(5/45)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
при секретарі - Лук'ященко В.Ю.
за участю представників:
скаржника - Некрасов О.М.
ліквідатора - Сербін І.І.
ТОВ "Торговий дім "Аннона" - Панченко С.В.
прокурора Коломійчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” (зареєстрована в Белізі)
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.06.2019, суддя в І інстанції Давченко Т.М. повний текст якої складено 27.06.2019 в м. Миколаєві
за скаргою Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” на дії ліквідатора банкрута
у справі № 5016/1284/2012(5/45)
про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Миколаївський суднобудівний завод “ОКЕАН”
У провадженні господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 5016/1284/2012(5/45) про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Миколаївський суднобудівний завод “Океан”.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.07.2012 за заявою Відкритого акціонерного товариства "Малярно-ізоляційне підприємство "Райдуга" порушено провадження у справі №5016/1284/2012(5/45) про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" (далі - ПАТ "МСЗ "Океан").
Постановою господарського суду Миколаївської області від 25.11.2015, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2016, ПАТ "МСЗ "Океан" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника Сербін Ірину Іванівну.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 1 758 938 506,67грн.
Компанія “Бельмонт Індастріз ІНК” звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду з заявою про приєднання до апеляційної скарги компанії “Пойзантер Холдінгз ЛТД” на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 у справі № 5016/1284/2012(5/45), яка обґрунтовувалася тим, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 23.06.2016, якою затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ “МСЗ “Океан” на загальну суму 1758938506,67 грн., вирішив питання про права та інтереси компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” щодо кредиторських вимог до ПАТ “МСЗ “Океан”.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 апеляційне провадження за заявою компанії «Бельмонт Індастріз ІНК» про приєднання до апеляційної скарги компанії «Пойзантер Холдінгз ЛТД» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 про затвердження реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства “Миколаївський суднобудівний завод “Океан” у справі №5016/1284/2012(5/45) - закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України з огляду на те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що компанія "Бельмонт Індастріз ІНК" у 2016 вже скористалась правом на оскарження ухвали господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 в частині її виключення з реєстру вимог кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан».
Постановою Верховного Суду від 01.10.2019 касаційні скарги Компанії “Пойзантер Холдінгз ЛТД” та Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 5016/1284/2012(5/45) залишено без задоволення, а ухвалу - без змін. 13.03.2019 Компанія “Бельмонт Індастріз ІНК” звернулася до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії ліквідатора ПАТ “МСЗ “Океан” -арбітражного керуючого Сербін І.І. за вх. № 3930/19, в якій з посиланням на ч. 4 ст. 40,, ч. 12 ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” просила усунути арбітражного керуючого Сербін І.І. від виконання обов'язків ліквідатора ПАТ “МСЗ “Океан”, визнати Компанію “Бельмонт Індастріз ІНК” конкурсним кредитором та внести її вимоги у сумі 625 586 019,53 грн. у реєстр вимог кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан», затверджений ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 у справі № 5016/1284/2012(5/45).
Вимоги скарги обґрунтовувалися тим, що ліквідатором Сербін І.І. під час розгляду даної справи надано суду недостовірну інформацію щодо неправомочності кредитора - компанії “Бельмонт Індастріз ІНК”, що призвело до незаконного виключення судом вимог названої компанії з реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.06.2019 повернуто скаргу Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК”, зареєстровану в господарському суді Миколаївської області 13.03.2019 за вх. № 3930/19, та додані до неї документи скаржнику.
Ухвала мотивована тим, що у Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” відсутні передбачені ч. 11 ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” правові підстави для звернення до суду зі скаргами на дії ліквідатора в даній справі у зв'язку з відсутністю у скаржника статусу учасника даної справи.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Компанія “Бельмонт Індастріз ІНК” звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу № 5016/1284/2012(5/45) для продовження розгляду скарги Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” вх. № 3930/19 від 13.03.2019 на дії ліквідатора ПАТ “Миколаївський суднобудівний завод “Океан” - арбітражного керуючого Сербін І.І. до господарського суду Миколаївської області.
Підставами для скасування оскаржуваної ухвали скаржник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідність викладених у ній висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує те, що відповідно до визначень, які містяться у статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» компанія “Бельмонт Індастріз ІНК” є конкурсним кредитором ПАТ «МСЗ «Океан», і, відповідно, - учасником у справі про банкрутство № 5016/1284/2012 (5/45). Законодавець не пов'язує наявність у особи статусу учасника справи про банкрутство із наявністю або відсутністю його вимог у реєстрі вимог кредиторів боржника. Статус конкурсного кредитора (учасника у справі про банкрутство) пов'язано лише із наявністю у особи підтверджених у встановленому порядку документами вимог щодо грошових зобов'язань до боржника.
Повернення скарги компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” на дії ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» порушує право вказаної компанії на судовий розгляд її справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ПАТ “МСЗ “Океан” Сербін І.І. заперечує проти її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення скаржника та учасників справи, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон про банкрутство).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним Кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених Законом про банкрутство.
Частиною 5 ст. 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ч. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
В силу ст. 1 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали) учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Крім того, цією ж статтею Закону про банкрутство визначено:
- Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
- Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
- Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Однак, Законом про банкрутство встановлено певні особливості та порядок набуття статусу конкурсного кредитора.
При цьому, положеннями статей 23 та 25 Закону про банкрутство на господарський суд покладено обов'язок щодо розгляду заяв з вимогами конкурсних кредиторів.
Згідно з ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
За змістом ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:
розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.
У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.
Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
Отже, законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредиторами боржника та включенням їх до реєстру вимог кредиторів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 грошові вимоги компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” були виключені з реєстру вимог кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан», що свідчить про відсутність у цієї Компанії статусу конкурсного кредитора та учасника провадження у даній справі.
Разом з тим, частиною 11 статті 41 Закону про банкрутство встановлено, що дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Отже, в силу особливостей справи про банкрутство, особами, які мають право оскаржити дії ліквідатора, є учасники такої справи, що обумовлено необхідністю попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
За таких встановлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про те, що у Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” відсутні передбачені частиною 11 ст. 41 Закону про банкрутство правові підстави для звернення до суду зі скаргою на дії ліквідатора у даній справі.
Посилання скаржника на те, що вимоги Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” у сумі 625 586 019,53 грн., визнані ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.04.2013 у даній справі, не спростовані, колегія суддів не бере до уваги, оскільки судом установлено, що у наступному ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.06.2016 вказані грошові вимоги компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” були виключені з реєстру вимог кредиторів ПАТ «МСЗ «Океан».
Не заслуговує на увагу також твердження скаржника, що повернення скарги Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” на дії ліквідатора ПАТ «МСЗ «Океан» порушує право вказаної компанії на судовий розгляд її справи, оскільки доступність правосуддя для кожної особи забезпечується в порядку, встановленому законами України.
У рішенні від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що “право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням”; вони дозволяються опосередковано, оскільки, право на доступ до суду “за своєю природою потребує регулювання державою”.
При цьому колегією суддів не приймаються і не розглядаються решта вимог апеляційної скарги, враховуючи що дані питання виходять за межі перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Посилання скаржника на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту апеляційний господарський суд не вбачає.
Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, отже, оскаржувана ухвала скасуванню або зміні не підлягає.
З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 1 921 грн. покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24 червня 2019 у справі № 5016/1284/2012(5/45) залишити без змін, а апеляційну скаргу Компанії “Бельмонт Індастріз ІНК” ( вх. № 2583/19 від 10.07.2019) - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 10.12.2019
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Діброва Г.І.
Савицький Я.Ф.