30 жовтня 2019 року Справа № 160/7065/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі судового засідання - Чорній М.В.
за участю: представника позивача - ОСОБА_3 представника відповідача - Бохан О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
У липні 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просив: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу у розмирі 125 190 грн. №ДН-№ДН-2494/267/АВ/ТД-ФС/520 від 04.06.2019 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що інспекційне відвідування проводилось протягом 14-15 травня 2019 року, саме у той день Шостим апеляційним адміністративним судом по справі № 826/8917/17 було ухвалено постанову про визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка по суті і була підставною для інспекційних відвідувань ти невиїзних інспектувань суб'єктів господарювання, які використовують найману працю. Постанова набрала законної сили з дня її проголошення. Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Втрата чинності Постанови №295, на день перевірки та складанню акту про інспекційного відвідування є протиправною.
Крім того відповідач порушив вимоги Постанови КМУ Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17 липня 2013 р. №509, у частині безпосередньої його участі у розгляді акту інспекційного відвідування. Постановою передбачено п.6, що розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Позивач зазначає, що він не був, будь-яким вище переліченим способом, повідомлений відповідачем про дату, час і місце розгляду рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Що у свою чергу позбавило його можливості довести свою позицію і відсутність складу правопорушення, а тому спірна постанова №ДН-№ДН-2494/267/АВ/ТД-ФС/520 від 04.06.2019 року підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити у повному обсязі з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що порушення виявлені під час перевірки позивача вірні та відповідають дійсності, під час перевірки встановлено факт знаходження ОСОБА_2 на робочому місці за адресою здійснення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в «ІНФОРМАЦІЯ_1» - АДРЕСА_1 без оформлення трудових відносин між працівником та роботодавцем та свідчить про фактичний допуск одного працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). За вказане порушення було винено постанову №ДН-№ДН-2494/267/АВ/ТД-ФС/520 від 04.06.2019 року про накладення штрафу на позивача у розмірі 125 190 грн.
Щодо направлення рішення про розгляд справи № ДН-2494/267/АВ/ТД від 22 травня 2019 року, Головним управлінням 23 травня 2019 року зазначене рішення було направлено на поштову адресу позивача ( АДРЕСА_2) засобами поштового зв'язку ДД ПАТ "Укрпошта", відповідно до вимог Постанови КМУ від 17.07.2013 р. № 509 Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. 05 липня 2019 року відправлення повернуто Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області, що свідчить про ухилення позивача від отримання рішення щодо розгляду справи від 22 травня 2019 року. За таких обставин, відповідач вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, складена на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування і слід відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 21.03.2006 по 25.06.2019 року позивач був зареєстрований, як фізична особа підприємець.
Так, у період з 14.05.2019 року по 15.05.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), внаслідок чого було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН-2494/267/АВ від 15.05.2019 року.
Акт інспекційного відвідування №ДН-2494/267/АВ від 15.05.2019 року, підписаний позивачем із запереченнями, відповідачу надані копія договору.
04.06.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено спірну постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-2494/267/АВ/ТД-ФС/520, яким вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125 190 грн.
Правомірність та обґрунтованість постанови про накладення адміністративного штрафу №ДН-2494/267/АВ/ТД-ФС/520 від 04.06.2019 року є предметом позову, який передано на розгляд суду.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до преамбули Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 20.09.2007 р. № 877-V цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
16 травня 2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі за текстом - Порядок № 295, який був чинний на час проведення перевірки), положення якого узгоджуються з нормами Закону № 877-V.
Відповідно до п.1 Порядку №295 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п.2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, в тому числі Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до п.п.4 п.5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться, в тому числі, за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.
В силу Порядку про здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295 Проведення інспекційних відвідувань та організацій, невиїзних інспектувань та відповідно до ч.5 вищезазначеним Порядком, інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією:
- Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");
- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сум підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника. Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.
Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.
Так, згідно з листом виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 25.04.2019 р. №2204/19, який став підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, робочою групою 25.04.2019 р. було проведено обстеження суб'єктів господарювання, в тому числі «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, діяльність в якому здійснює Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Під час інспекційного відвідування, розпочатого 14.05.2019 р. о 09 год. за місцем провадження підприємницької діяльності (АДРЕСА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»), позивач не знаходився, проте на об'єкті відвідування знаходився ОСОБА_2 . У письмовому поясненні ОСОБА_2 зазначив, що працює стажером майстра з ремонту взуття у «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 два тижні з режимом роботи з 8.30 год. по 18.00 год., заробітну плату отримує готівковим способом у розмірі 20% від отриманого за виконану роботу прибутку. При оформленні замовлення на ремонт взуття замовнику надається квитанція із вказанням дати та суми замовлення. На бланках вказаних квитанцій, виконаних друкованим способом, міститься назва суб'єкта підприємницької діяльності «ЧП ОСОБА_1», адреса «АДРЕСА_1» та номер телефону для зв'язку з майстром з ремонту взуття НОМЕР_2, саме який належить ОСОБА_2 (у письмовому поясненні ОСОБА_2 зазначений номер телефону НОМЕР_2 як особистий).
Інспектором праці було за телефоновано позивачу за номером (066) 1542019, повідомлено про початок проведення інспекційного відвідування та необхідність надання до інспектування необхідних документів та отримання під особистий підпис копії направлення на проведення інспекційного відвідування. 14.05.2019 р. о 13.00 год. позивачу надано під особистий підпис копію направлення на проведення інспекційного відвідування від 13.05.2019 р. № 79-н, права та обов'язки об'єкта відвідування під час проведення інспекційних відвідувань або проведення невиїзних інспектувань, питання до пояснення причин знаходження на робочому місці («ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин.
15.05.2019 р. ФОП ОСОБА_1 інспектору праці було надано письмове пояснення, в якому зазначено, що з особистих підстав він був відсутній в Україні в період з березня по травень 2019 року, у зв'язку з чим особисто надав ключ від «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_1), в якій здійснює підприємницьку діяльність, своєму знайомому - ОСОБА_2 . З письмового пояснення позивача, ОСОБА_2 з власної ініціативи приходив до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою перевірки цілісності обладнання для ремонту взуття без обслуговування відвідувачів. Також позивач зазначив, що ОСОБА_2 не має відношення до підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_1 та не приймав участі в її здійсненні.
Вищевказане свідчить про недотримання роботодавцем порядку оформлення трудових відносин з найманими працівниками, що є порушенням вимог ч.1 ст.21, ч. 1, ч.3 ст.24 КЗпП України, згідно яких, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області керуючись ст.259 КЗпП України, ст.53 Закону України «Про зайнятість населення», ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року № 509, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, винесло постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 125 190 грн.
Між тим, згідно з п.6-7 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п.6 Порядку).
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (п.7 Порядку).
Суд вважає, що постанову про накладення штрафу від 04.06.2019 року №ДН-2494/267/АВ/ТД-ФС/520 прийнято відповідачем з порушенням вищезазначеного Порядку № 509.
Так, згідно із пунктом 6 Порядку № 509, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
В силу, вимог п.6, 7 Порядку № 509 посадова особа органу Держпраці перед початком розгляду справи мала б пересвідчитися у своєчасному та належному повідомленні суб'єкта господарювання про розгляд справи, та, у випадку виявлення порушення строків та порядку повідомлення, відкласти розгляд справи на інший день для належного повідомлення суб'єкта господарювання та забезпечення його прав на участь у розгляді справи. Зі змісту даних пунктів Порядку вбачається, що органи Держпраці не мають права розглядати справу про накладення штрафу без присутності суб'єкта господарювання, якщо він не був проінформований належним чином і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з п.8 Порядку № 509, розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку № 509, приймає відповідне рішення.
Згідно з п.8 Порядку постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітитки, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Проте, позивача не було повідомлено вчасно про розгляд справи про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області. Судом враховано, що відповідачем було направлено на адресу позивача рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН-2494/267/АВ/ТД від 22 травня 2019 року. Відповідачем надано до суду конверт, який повернувся на адресу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області із відміткою «За закінченням терміну зберігання», який повернувся на адресу відповідача лише 03 липня 2019 року.
Таким чином, позивач не був взагалі повідомлений про розгляд вказаної справи, а тому у зв'язку з прийняттям оскаржуваної постанови без його участі, також вбачається з тексту самої постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-2494/267/АВ/ТД-ФС/520 від 04.06.2019 року, що порушує гарантовані чинним законодавством України права позивача та є порушенням встановленої Порядком №295 від 26.04.2017 року та № 509 від 17.07.2013 року процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
За таких обставин, порушенням порядку розгляду справи про накладення штрафу позивача було позбавлено права на захист, гарантований п.8 Порядку №509, яким передбачено право суб'єкта господарювання надати пояснення, заявити клопотання, прийняти участь у досліджені доказів.
У межах спірних правовідносин адміністративним судом не вирішується питання доцільності притягнення позивача до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, станом на момент їхнього прийняття або вчинення, за наслідками чого суд може визнати протиправними рішення та дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язати його вчинити певні дії.
Крім того, суд враховує й той факт, що 14.05.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом було винесено постанову по справі №826/8917/17, якою, з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 року по справі №826/8917/17, постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визнано нечинною.
Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Враховуючи зміст резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №826/8917/17, з урахуванням викладених положень законодавства України, постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повністю втратила чинність 14 травня 2019 року.
З огляду на викладене, станом на 14 травня 2019 року (дата початку проведення перевірки) та 15 травня 2019 року (дата складення акту перевірки) правові підстави для проведення інспекційного відвідування на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 року №295, у відповідача були відсутніми.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд вважає, що позов ФОП ОСОБА_1 слід задовольнити, лише з підстав порушення процедури притягнення відповідачем позивача до відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов задоволено, сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн., підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 04.06.2019 року №ДН-2494/267/АВ/ТД-ФС/520, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення складений 08.11.2019 року.
Суддя К.С. Кучма