2/754/2147/19
Справа № 754/11151/18
Іменем України
02 грудня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Таран Н.Г.
за участю секретаря: Раєвського П.А.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу. У відповідності до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до відомостей наданих на запит суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак 17.05.2013 року знятий з реєстраційного обліку як померлий.
Ухвалою суду від 01.11.2018 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
23.11.2018 року на виконання вказаної вище ухвали, на адресу суду представником позивача подано заяву про усунення вказаних в ухвалі суду недоліків та подано клопотання про витребування доказів, зокрема:
- від П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори - витяг зі спадкового реєстру та відомості про факт видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер, осіб, які подали заяву про прийняття спадщини, а також які вже прийняли спадщину, склад спадщини, наявне спадкове майно, його вартість, тощо;
- від Центру надання адміністративних послуг Деснянської РДА в м. Києві, інформацію щодо осіб, що були зареєстровані та проживали на момент смерті за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Деснянського районного суду від 28.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду, одночасно задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази:
- від П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори - витяг зі спадкового реєстру та відомості про факт видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер, осіб, які подали заяву про прийняття спадщини, а також які вже прийняли спадщину, склад спадщини, наявне спадкове майно, його вартість, тощо;
- від Центру надання адміністративних послуг Деснянської РДА в м. Києві, інформацію щодо осіб, що були зареєстровані та проживали на момент смерті за однією адресою: АДРЕСА_1 .
22.01.2019 року Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією надано копію по квартирної картки на кВ. АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що на день смерті ОСОБА_1 - 29.04.2013 року в даній квартирі ніхто не був зареєстрований, 16.08.2013 року у квартиру зареєстрована власник ОСОБА_2 .
23.01.2019 року на адресу суду надійшла відповідь 15 Київської ДНК з якої вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 заведена за претензією ПАТ КБ «Правекс-Банк». Спадкоємці, які прийняли спадщину або відмовились від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Згідно з ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (стаття 46 ЦПК України).
Відповідно до ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, що досягли повноліття, а також юридичні особи.Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому цим Кодексом, надано повну цивільну дієздатність.
Враховуючи вимоги ст.ст. 46, 47 ЦПК України відповідач повинен мати процесуальну правоздатність та процесуальну дієздатність.
Виходячи з норм ст.ст. 46, 47 ЦПК України фізична особа наділяється цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю, які припиняються у момент смерті особи.
Виходячи з вищенаведеного, відповідачем не може бути померла особа.
Згідно ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виникає спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
З власної ініціативи суд позбавлений можливості залучити правонаступника померлої особи, оскільки із отриманих відповідей наданих відповідно до ухвали суду за клопотанням представника позивача - спадкоємці майна померлого, які прийняли спадщину - відсутні.
У звязку з вищевикладеним ухвалою суду від 12.09.2019 року після відкриття провадження у вищевказаній справі позовну заяву було залишено без руху та на надано позивачу строк для усунення недоліків 5 (п'ять) днів. При цьому, судом в ухвалі суду наведено всі недоліки, які позивачу належало усунути.
Копія зазначеної ухвали для відома та виконання направлялась на адресу позивача, зазначену в позовній заяві та була останнім отримана 18.10.2019 року, що підтверджується рекомендованим листом з відміткою про вручення.
В судове засідання, що було призначене на 02.12.2019 року представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Разом з тим, станом на 02.12.2019 року, вимоги ухвали суду від 12.09.2019 року не виконані, недоліки не усунуто.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимого ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до вимог ч.ч. 12,13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не усунуто зазначені в ухвалі суду від 12.09.2019 року недоліки, тому позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 175,177, 187 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.ст.353-356 ЦПК України.
Суддя: Н.Г. Таран