Справа № 548/1734/19
Провадження №2-а/548/34/19
03.12.2019 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Миркушіної Н.С.,
за участю секретаря судового засідання- Калініченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Крупнова О.В. та поліцейського СРПП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Зінченка Вадима Васильовича про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Мотивує позов тим, що постановою серії ДПО18 №057148 від 08.08.2019 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керував транспортним засобом без відповідної категорії посвідчення водія та постановою серії НОМЕР_1 від 08.08.2019 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він керував транспортним засобом, який не зареєстрований в установленому закорном порядку.
Вважає, що оскаржувані постанови винесені без належного з'ясування обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та не підтвердженні відповідними доказами.
Тому позивач просить скасувати вищевказані постанови та закрити провадження у справах.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідачі поліцейський СРПП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Крупнов О.В. та поліцейський СРПП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Зінченко В.В. в судове засідання не з'явилисяподали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Тому відповідно до ч.9 ст.205 КАС України з метою уникнення затягування розгляду справи, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).
З копії оскаржуваної постанови серії ДПО18 №057148 від 08.08.2019 року вбачається, що позивач 08.08.2019 року о 13:40 годин в м.Хорол Полтавської області по вул.Льва Толстого, керував транспортним засобом Хонда Діо державний номерний знак б/н, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1. а ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність та на підставі даної норми на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Згідно п.2.1. а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того з копії оскаржуваної постановисерії ДПО18 №057161 від 08.08.2019 року вбачається, що позивач 08.08.2019 року о 13:40 годин в м.Хорол Полтавської області по вул.Льва Толстого, керував транспортним засобом Хонда Діо державний номерний знак б / н, який не зареєстрований в Україні в установленому порядку протягом 10 діб з моменту придбання, чим порушив п.30.1 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність 121 ч.6 КУпАП та на підставі даної норми на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
Згідно п.30.1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Згідно ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згіднозі ст.9 КпАП України адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Здійснюючи розлогий аналіз ч.4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві - обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто суть частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зводиться до того, що безпосередньо в судовому засіданні відповідач, суб'єкт владних повноважень, повинен довести правомірність своїх дій.
Разом з тим, у матеріалах справи, як довід щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень наявні лише оскаржені постанови.
Однак, такі постанові розкривають лише суть вчинених дій та заходи реагування щодо них, проте аж ніяк не слугують доказом в адміністративній справі, оскільки приймаються на підставі узагальнення та оцінки суб'єктом владних повноважень усіх доказів в адміністративній справі, що свідчать про наявність чи відсутність у діях особи ознак адміністративного правопорушення.
Відповідачем всупереч наведеному не надано суду будь-яких доказів у справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова, а також в постанові не наведено доказів, на яких ґрунтуються висновки про вчинення особою адміністративного правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення доводів висловлених позивачем.
Дотримання усіх вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розгляду адміністративних справ належними доказами не підтверджено. Відтак, факт виконання суб'єктом владних повноважень вимог процесуального законодавства, а отже і правомірності прийнятого рішення відповідачем не наведено, з огляду на відсутність доказів у матеріалах справи та не представлення їх суду для вивчення та оцінки в ході розгляду справи.
Оскільки законодавство України чітко не гарантує презумпцію невинуватості у справах про адміністративні правопорушення, Конституційний суд України (Справа № 1-34/2010) визнав, що презумпція невинуватості поширюється на справи про адміністративні правопорушення.
Таким чином, вина позивача у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП не доведена, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень.
Отже, постанови у справі про адміністративні правопорушення складені відповідачами передчасно, без дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передувала б ухваленню постанови, тобто не у відповідності до вимог ст. ст. 279, 283 КУпАП та п. п.9, 10 розділу ІІІ згаданої Інструкції.
Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає достовірними обставини, повідомлені позивачем і жодним чином не спростовані відповідачами. За таких обставин, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд приходить до висновку про протиправність постанов про адміністративні правопорушення і з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а справи про адміністративні правопорушення закриттю.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, вони ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245, 251, 257, 258, 268, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 6,9, 20, 77, 78, 90, 209, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Крупнова О.В. та поліцейського СРПП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Зінченка Вадима Васильовича про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, задоволити повністю.
Скасувати постанову від 09.08.2019 року серія ДП018 №057148 про накладення
адміністративного стягнення за ознаками ч. 2 ст. 126 КУпАП на ОСОБА_1 , винесену поліцейським СРПП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Зінченко Вадимом Васильовичем, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Скасувати постанову від 09.08.2019 року серія ДП018 №057161 про накладення
адміністративного стягнення за ознаками ч. 6 ст. 121 КУпАП на ОСОБА_1 , винесену поліцейським СРПП Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області Крупновим О.В., провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст. 286 КАС України та розділом ІІІ глави 1 КАС України протягом 10 днів до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 03.12.2019 року.
Суддя : Н.С. Миркушіна