Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 287/63/16-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4805/289/18
Провадження № 51 - 2278 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014060260000255 від 12 травня 2014 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Старі Велідники Овруцького району Житомирської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за ст. 190 ч. 1, ст. 27 ч. 5, ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_6 - адвоката
ОСОБА_7 на вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від
09 листопада 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 січня
2019 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ємільчинського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2018 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 27 ч. 5, ст. 358 ч. 1 КК України (в редакції Закону від 05 квітня 2001 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень;
- за ст. 358 ч. 3 КК України (в редакції Закону від 05 квітня 2001 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень;
- за ст. 190 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
На підставі статей 49, 74 КК України ОСОБА_6 звільнено від покарання, призначеного за ст. 358 ч. 3, ст. 190 ч. 1 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 196 гривень 56 копійок процесуальних витрат за проведення судової експертизи.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
У жовтні 2009 року ОСОБА_6 з метою заволодіння державними коштами шляхом обману домовилась із ОСОБА_8 про виготовлення на її ім'я документів, а саме : виписки із акту огляду МСЕК, довідки до акту огляду МСЕК та експертного висновку медичної комісії, відповідно до яких вона є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, що пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, з метою їх подальшого використання при оформленні пільгової пенсії та соціальних виплат. З цією метою ОСОБА_6 передала ОСОБА_8 паспорт громадянина України та картку фізичної особи-платника податків на своє ім'я, чим сприяла вчиненню злочину.
Протягом жовтня 2009 року невстановлена досудовим розслідуванням особа підробила виписку із акту огляду МСЕК від 10 листопада 2009 року серії ЖИА
№ 110544 та довідку до акту огляду МСЕК від 10 листопада 2009 року серії ЖИА
№ 110544, які в подальшому передала ОСОБА_8 , а той в свою чергу передав ОСОБА_6 .
26 січня 2010 року ОСОБА_6 в управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації за адресою: Житомирська область,
м. Олевськ, вул. Привокзальна, 5, для оформлення виплати компенсації, як особі що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед інших документів надала працівнику управління копії довідки до акту огляду МСЕК від 10 листопада 2009 року серії ЖИА № 110544, використавши завідомо підроблений документ. З урахуванням зазначених документів ОСОБА_6 було виплачено пільги та компенсацію, як постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії, у розмірі 5431 гривня
77 копійок.
01 березня 2010 року ОСОБА_6 в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі за адресою: Житомирська область, м. Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, 31, для оформлення пільгової пенсії, як особі, яка має другу групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, серед інших документів надала працівнику фонду виписку із акту огляду МСЕК від
10 листопада 2009 року серії ЖИА № 11054. З урахуванням зазначених документів ОСОБА_6 було призначено пільгову пенсію, як особі, яка має другу групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, та у період часу з листопада 2009 року по вересень 2011 року їй виплачено 18 330 гривень 42 копійки.
Всього у період часу з листопада 2009 року по вересень 2011 року ОСОБА_6 шляхом обману заволоділа державними коштами в сумі 23 762 гривні 19 копійок.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30 січня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу її захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 , даючи свою оцінку доказам у справі, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що поза межами строку досудового розслідування органом досудового розслідування винесено постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 04 лютого 2016 року та прокурором затверджено і скеровано до суду обвинувальний акт від 23 лютого 2016 року. Указує на те, що стороною обвинувачення не підтверджено, а судом не перевірено законність походження речових доказів, які вилучалися в ході досудового розслідування іншого кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, та висновку техніко-криміналістичної експертизи, постанова про призначення якої в матеріалах кримінального провадження відсутня. Вважає, що не доведено співучасть
ОСОБА_6 у виді пособництва у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України. Звертає увагу на те, що в порушення вимог
ст. 290 КПК України стороні захисту не відкривалися речові докази, а саме: пенсійна справа з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі та особова справа з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог
ст. 419 КПК України не перевірив усіх доводів апеляційної скарги захисника.
Перший заступник прокурора Житомирської області ОСОБА_9 на спростування доводів сторони захисту надіслав копії протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23 лютого 2016 року та повідомлення.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Захисник ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі в інтересах ОСОБА_10 посилався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати вирок суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Серед доводів апеляційної скарги захисник указував на те, що не доведено співучасть ОСОБА_6 у виді пособництва у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України, судом не перевірено законності походження доказів, а саме висновку техніко-криміналістичної експертизи, пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі та особової справи з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, а також на порушення вимог ст. 290 КПК України при відкритті стороні захисту матеріалів кримінального провадження.
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (ст. 290 частини 1, 2, 3 та 12 КПК України).
Із матеріалів кримінального провадження видно, що в межах досудового розслідування кримінальної справи № 187052/11 щодо службових осіб управління Пенсійного фонду України в Олевському районі за ознаками злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, 06 жовтня 2011 року в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі проведено виїмку, у тому числі виписки з акту огляду МСЕК від
10 листопада 2009 року серії ЖИА № 11054, та проведено її експертне дослідження - висновок експерта від 21 травня 2014 року № 1/604. У зазначеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 за відповідними запитами органом досудового розслідування отримано пенсійну справу з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі та особову справу з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації. Огляд зазначених документів слідчим здійснено 22 травня 2014 року за участю двох понятих. Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 03 листопада 2015 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 повернуто прокурору. Постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 04 лютого 2016 року, тобто у період часу, коли обвинувальний акт було повернуто прокурору, зазначена виписка, пенсійна та особова справи були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12014060260000255.
Із обвинувального акту від 23 лютого 2016 року, скерованого повторно до суду після усунення недоліків, та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014060260000255 видно, що ОСОБА_6 та її захиснику ОСОБА_7 05 лютого 2016 року надано доступ до матеріалів досудового розслідування, однак зазначений протокол у матеріалах кримінального провадження відсутній. На підтвердження відкриття стороні захисту матеріалів розслідування суди першої та апеляційної інстанцій послалися на протоколи від 16 червня 2014 року та
05 серпня 2014 року, проте з них не вбачається, що стороні захисту було надано доступ до всіх матеріалів досудового розслідування.
Суд апеляційної інстанції належно не перевірив зазначених доводів сторони захисту та не надав мотивованих відповідей на них, зазначивши при цьому лише про те, що будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд поклав в обґрунтування вироку, не вбачається.
Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК України при розгляді апеляційної скарги захисника засудженої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 і дійшов до передчасного висновку про законність вироку суду першої інстанції.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга захисника
ОСОБА_7 - задоволенню частково.
При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 січня 2019 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3