Ухвала
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 711/3011/19
провадження № 61-21257ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» про відшкодування втраченої субсидії,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» (далі -
КПТМ «Черкаситеплокомуненерго») про відшкодування втраченої субсидії в розмірі 25 940, 23 грн. Крім того, просив притягнути керівництво
КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» до кримінальної відповідальності.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 липня
2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2019 року залишено без змін.
22 листопада 2019 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у цивільній справі № 711/3011/19, в якій просив:
- дати правову оцінку невиконанню КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» рішення Апеляційного суду Черкаської області від 13 листопада
2017 року та укладеного договору поставки тепла 23 серпня 2017 року;
- рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати;
- розрахувати реальну втрату субсидії станом на дату касаційного суду;
- стягнути з КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» втрачену субсидію в сумі 26 789, 96 грн + 1 569, 02 грн за кожен зимовий місяць + 339, 89 грн на літній місяць, з 15 жовтня 2019 року до дати засідання.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2019 року встановлено в сумі 1 921 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» )
Ціна позову у справі № 711/3011/19 становить 25 940, 23 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2019 року (1 921 х 100 = 192 100 грн).
Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі.
Верховним Судом не встановлена наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
Сама по собі незгода ОСОБА_1 із оскаржуваними судовими рішеннями, не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 711/3011/19.
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia).
Крім того Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_1 подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі; справа № 711/3011/19 розглянута судами першої та апеляційної інстанцій, які мали повну юрисдикцію; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не доведена, а судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності керівництва КПТМ «Черкаситеплокомуненерго», то вказане питання має вирішуватись в порядку кримінального, а не цивільного судочинства.
Крім того, викладаючи в касаційній скарзі вимоги, які виходять за межі заявленого позову, ОСОБА_1 не врахував, що відповідно до частини другої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 23 жовтня 2019 року у цивільній справі № 711/3011/19.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович