Постанова
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 646/4626/17
провадження № 61-35154св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, адміністрація Основ'янського району Харківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , та касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2017 року у складі судді Теслікової І. І. та постанову апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2018 року у складі суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, про знесення самочинно збудованої надбудови у вигляді третього (мансардного) поверху.
Позов мотивовано тим, що вона мешкає у квартирі АДРЕСА_1 . Напроти її будинку, на першому і на другому поверсі, будинку літ. «Г-2» за адресою: АДРЕСА_2 , проводяться будівельні роботи. У зв'язку з проведенням цих робіт у мешканців будинку, в якому проживає позивач, виникають незручності, оскільки від будівництва виникає постійний шум, підіймається пил та бруд, який при цьому осідає на вікнах та підвіконні. Крім того, будівництво третього поверху погіршить житлові умови мешканців будинку, а саме: буде закривати оглядовість та погіршиться природне освітлення.
Посилаючись на викладені обставини просила зобов'язати ФОП ОСОБА_2 знести самочинно збудовану надбудову у вигляді третього (мансардного) поверху на двоповерховому будинку літ. «Г-2» по АДРЕСА_2 за власний рахунок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного судум. Харкова від 09 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено позовних вимог. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише у тому випадку, коли використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності за здійснення самочинного будівництва та неможливості перебудови об'єкта нерухомості, чи відмови від здійснення перебудови. ОСОБА_1 не доведено, що відповідачем порушуються її права, оскільки вона не є власником або користувачем будинку де здійснюються будівельні роботи. Також, позивачем не надано належних доказів того, що будівництво третього (мансардного) поверху погіршить житлові умови мешканців будинку, зокрема, буде закрито оглядовість та погіршиться природнє освітлення. Крім того, місцевий суд виходив із того, що відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України, правом заявляти позов про знесення самочинного будівництва наділені відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, які не зверталися до суду з таким позовом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2018 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що будь-яких доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивачем не надано. Підставами звернення до суду із даним позовом було те, що у зв'язку з проведенням будівельних робіт робіт у мешканців будинку виникають незручності, оскільки від будівництва виникає постійний шум, піднімається пил та бруд та у зв'язку з будівництвом третього поверху погіршаться житлові умови, зокрема, буде закрито оглядовість та погіршиться природне освітлення. Ураховуючи, що реконструкція спірних приміщень закінчена, отже будь-який шум, пил та бруд відсутні. Будь-яких доказів того, що в результаті будівельних робіт буде закриватись оглядовість та погіршиться природнє освітлення квартири позивача не надано. При цьому від призначення та проведення експертного дослідження представник позивача відмовився.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції було встановлено, що позивач проживає за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 . У спірному приміщені у квартирі АДРЕСА_1 вона буває періодично.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 - позивача у справі
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, судами не в повному обсязі були встановлені обставини, які мають значення для розгляду справи, не було надано належної оцінки доказами, на які посилалась позивач та треті особи, не були враховані показання свідків та пояснення третіх сторін у справі, які просили задовольнити позов та апеляційну скаргу. Суди не врахували, що будівельні роботи щодо будівництва третього (мансардного) поверху у будинку АДРЕСА_4 ведуться незаконно та порушують права позивача, яка є власником квартири АДРЕСА_5 . В результаті фактичного збільшення кількості поверхів двоповерхового будинку АДРЕСА_2 погіршились житлові умови, оскільки у будинок позивача не поступає природнє освітлення та закривається оглядовість. У зв'язку із завершенням будівництва зменшилась площа двору, яка належить до площі загального користування будинку, крім того відповідач самовільно переставила залізні ворота у двір. Внаслідок зазначених дій зменшилась ринкова вартість квартири позивача. Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що була скасована відповідна декларація на проведення будівельних робіт, тому будівництво є незаконним і здійснювалось без будь-якої проектної документації.
Доводи касаційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради(далі - Інспекція) на звернення мешканців будинку АДРЕСА_2 , було проведено позапланову перевірку щодо будівельних робіт за вказаною адресою, якою було встановлено проведення будівельних робіт без необхідних дозвільних документів та з порушенням будівельних норм. Наказом Інспекції від 16 червня 2017 року № 188 декларація про початок виконання будівельних робіт за вищезазначеною адресою була скасована. Враховуючи виявлені порушення Інспекцією було складено протокол від 26 жовтня 2017 року та видано припис про усунення відповідачем усунути до 27 грудня 2017 року допущені порушення, який виконано не було.
Відзиви на касаційні скарги на час розгляду справи не надходили.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Суди установили, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником нежитлового приміщення 1-го поверху № 1-14,16,I, II, III, IV і літ «Г-2», загальною площею 204,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 16 жовтня 2015 року, власником нежитлового приміщення другого поверху № V, 20-; -34, 23а, 31а, які розташовані в нежитловій будівлі літ. «Г-2», є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 2015 року та акту прийому-передачі від 17 квітня 2015 року, виданого Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Згідно листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 17 березня 2017 року рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 15 травня 2007 року № 421 громадянину ОСОБА_5 надано дозвіл на реконструкцію нежитлових приміщень першого поверху № 1-14, 16-19, I, II, III, IV і літ. «Г-2» по АДРЕСА_2 під офісні приміщення. Термін дії рішення до 01 квітня 2009 року. Робочий проект реконструкції нежитлових приміщень першого поверху № 1-14,16-19, I, II, III, IV літ. «Г-2» під офісні приміщення по АДРЕСА_2 управлінням містобудування та архітектури погоджено (№ 4/08 від 25 березня 2008 року). Згідно з вказаним робочим проектом для організації роботи офісних приміщень передбачалось на площі першого поверху розташувати: кабінети, кімнату персоналу, коридор, санвузол, кімнату інвентаря для придбання та топкову. Вхід до офісних приміщень передбачався з боку вул. Кооперативної, для чого планувалось виконати реконструкцію існуючого входу. Документи щодо виконання робіт відсутні.
Відповідно до листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 07 квітня 2017 року № 4353/0/226-17, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна - нежитлові приміщення № V, 20-:-34, 23в, 31а у літ. «Г-2», загальною площею 218,8 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу належать ОСОБА_2 .
Під час проведення позапланової перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, із залученням представника адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради (акт № 307 від 27березня 2017 року) будівельні роботи не проводились, здійснювався вивіз будівельного сміття.
04 квітня 2017 року Інспекцією зареєстровано деклараціюза № 082170932806 про початок виконання будівельних робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. «Г-2» за адресою: АДРЕСА_2 . Замовник - ФОП ОСОБА_2
Згідно листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 22 травня 2017 року в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, розміщеному на офіційному веб-сайті Держарбудінспекції України («www.dabi.gov.ua», розділ «реєстр дозвільних документів»), відсутня інформація щодо зареєстрованих документів стосовно виконання будівельних робіт та перепланування першого поверху в будинку «Г-2» за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході позапланової перевірки зазначеного об'єкта встановлено факт виконання будівельних робіт у двоповерховій нежитловій будівлі літ. «Г-2», а саме: у нежитлових приміщеннях другого поверху демонтовані вікна та двері, внутрішнє оздоблення, демонтована існуюча конструкція двоскатної покрівлі, над рівнем другого поверху виконаний монолітний залізобетонний пояс по периметру будівлі і розпочато роботи по влаштуванню стін з керамічної цегли на висоту орієнтовно 1,20 м з улаштуванням віконних отворів (будівництво мансардного поверху).
Згідно листа ФОП ОСОБА_7 ним розроблено проектну документацію об'єкту «Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. «Г-2» за адресою: АДРЕСА_2 . Проектна документація щодо будівництва мансардного поверху ним не розроблялась. Про виконані роботи з відхиленням від робочої проектної документації ФОП ОСОБА_7 повідомлено замовника та зроблено відповідний запис в журналі авторського нагляду.
Листом від 08 червня 2017 року інженер технічного нагляду Аль Канаш І . В. повідомила, що договір на проведення технічного нагляду укладений, але технічний нагляд на об'єкті нею не здійснювався, оскільки замовник не попередив про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до листа Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради від 08 червня 2017 року вихідні дані для проектування, а саме: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 для проектування вказаного об'єкту не надавались.
Згідно листа Департаменту територіального контролю від 06липня 2017 року № 9427/0/226-17 у зв'язку з встановленням факту виконання будівельних робіт з будівництва мансардного поверху над будинком літ «Г-2» по АДРЕСА_2 , які не передбачені зареєстрованою 04квітня 2017 року за № ХК 0823170932806 декларацією про початок виконання будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. «Г-2» за адресою: АДРЕСА_2 , наказом Інспекції від 16 червня 2017 року № 188 скасовано реєстрацію зазначеної декларації.
Відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Одним із способів захисту вказаного права є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.
Зокрема, відповідно до статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.
Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров'ю людини, тощо.
Відповідно до вимог статті 1 ЦПК України в редакції 2004 року завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України в редакції 2004 року).
З урахуванням цих норм суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, виходячи із підстав позову та встановлених обставин, і залежно від встановленого вирішити питання про обґрунтованість позовних вимог.
Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги тим, що у зв'язку з проведенням ФОП ОСОБА_2 будівельних робіт у позивача та мешканців будинку, в якому вона проживає, виникають незручності, оскільки від будівництва виникає постійний шум, піднімається пил та бруд, який осідає на вікнах та підвіконні. Також внаслідок будівництва третього (мансардного) поверху погіршаться житлові умови мешканців будинку, зокрема, погіршиться оглядовість та природне освітлення квартир.
Судом апеляційної інстанції установлено, що реконструкція спірних приміщень закінчена, отже шум, пил та бруд від будівництва на даний час відсутні. Доказів того, що в результаті вищевказаних робіт погіршились житлові умови, а саме: закрито оглядовість та погіршилось природнє освітлення позивачем не надано. Від призначення та проведення експертизи представник позивача відмовився.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що позивач проживає за місцем реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , у квартирі АДРЕСА_1 вона буває періодично.
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі, передбачені законодавством, заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Під час вирішення справ про знесення об'єктів самочинного будівництва суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
За таких обставин, установивши, що права позивача самочинним будівництвом, яке здійснено відповідачем порушені не були, а уповноважений на це орган, якому делеговані повноваження щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, із таким позовом в межах цієї справи до суду не звертався, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову про знесення відповідачем самочинно збудованого нерухомого майна, що є крайньою мірою заходу усунення порушень особою відповідних норм забудови.
Встановлення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради порушень відповідачем вимог пункту 2 частини першої статті 34 та частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо виконання будівельних робіт без відповідних дозвільних документів також не можуть свідчити про порушення відповідачем прав позивача та є підставою для звернення до суду із самостійним позовом.
Інші доводи касаційних скарг не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є достатньо мотивованими та такими, що відповідають нормам закону.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.
Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 містить клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів не вбачає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень в даній справі, а відтак заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , та касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 22 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. А. Калараш
В. М. Сімоненко