Справа №585/16/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/731/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
09 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07.06.2019 року, якою ОСОБА_8 відмовлено в задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, -
03.01.2019 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області звернувся ОСОБА_8 , засуджений 21.03.2014 року вироком Сумського районного суду Сумської області за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі з клопотанням про зарахування у строк покарання строку перебування його в ДУ «Сумський слідчий ізолятор (№ 25)» при розгляді його клопотання щодо звільнення його по амністії, а саме період з 07.06.2018 року по 19.12.2018 року.
07.06.2019 року ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про те, що зазначений засудженим ОСОБА_8 період перебування в ДУ «Сумський слідчий ізолятор (№ 25)» не є періодом його попереднього ув'язнення та не підпадає під зарахування згідно ч.5 ст. 72 КК України.
З таким судовим рішенням засуджений ОСОБА_8 не погодився, вважав його незаконним та в поданій ним апеляційній скарзі з послідуючими доповненнями, просив колегію суддів, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання зарахувати строк його перебування в ДУ «Сумський слідчий ізолятор (№ 25)» період з 02.09.2016 року по 21.08.2017 року та з 07.06.2018 року. Наголошував на слабкому здоров'ї, захворюванні тяжкими хворобами, та стверджував про те, що перебуваючи в ДУ «Сумський слідчий ізолятор (№ 25)» він знаходився в закритому приміщенні, був позбавлений можливості частіше перебувати на відкритому повітрі і взагалі умови його тримання під вартою не відповідали ні вимогам Міністерства юстиції України ні Міністерства охорони здоров'я України. Переконаний в тому, що тримання в таких умовах підлягає зарахуванню згідно ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які вимоги апеляційної скарги засудженого підтримали, просили їх задовольнити та зарахувати у строк покарання вказані засудженим періоди перебування його в ДУ «Сумський слідчий ізолятор (№ 25)» відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, думку прокурора, який проти задоволення вимог апеляційної скарги засудженого заперечив, просив оскаржувану ухвалу суду залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Законом України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" від 26.11.2015 внесені зміни до п.5 ст. 72 КК України та встановлено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі у межах кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк тримання особи під вартою як запобіжний захід на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду кримінального провадження.
Згідно п. 24 ст.3 КПК України поняття судове провадження включає провадження в суді першої інстанції, в апеляційному та в касаційному порядку.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вироком Сумського районного суду Сумської області від 21.03.2014 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України та засуджено до покарання у виді 8 років позбавлення волі (а.о.с. 21).
22.04.2014 року, відповідно до розпорядження, вказаний вирок суд набрав законної сили та звернений до виконання (а.о.с. 25).
02.02.2016 року ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона засудженому ОСОБА_8 зараховано як відбуте покарання термін перебування під вартою з дня затримання по день набрання законної сили вироку суду, що відповідає 8 місяцям 17 дням позбавлення волі (а.о.с. 33).
Розглядаючи клопотання засудженого ОСОБА_8 суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні його клопотання, оскільки період, який він просив зарахувати в строк покарання - з 07.06.2018 року по 19.12.2018 року, згідно ч.5 ст. 72 КК України, припадає на час коли обвинувальний вирок суду відносно нього вже набрав законної сили, а в ДУ «Сумський слідчий ізолятор (№ 25)» ОСОБА_8 перебував з метою забезпечення його участі в судових розглядах його клопотання щодо звільнення по амністії про що сам він вказував в клопотанні.
З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки відповідно до ч.1 Закону України " Про попереднє ув'язнення " від 30.06.1993 року (зі змінами та доповненнями) попереднє ув'язнення - це запобіжний захід, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8 про безпідставне не здійснення зарахування судом у строк його покарання, часу перебування в установі попереднього ув'язнення - ДУ «Сумський слідчий ізолятор (№ 25)» для розгляду його клопотання про амністію, слід визнати помилковими, оскільки вони суперечать вказаним нормам закону, який чітко зупиняє дію ч.5 ст. 72 КК України моментом набрання винесеним відносно такої особи вироку законної сили. При цьому, посилання засудженого на захворювання тяжкими хворобами та на невідповідність умов тримання його під вартою не можуть виступити підставою для задоволення вимог його клопотання, оскільки суперечать як положенням ч.5 ст. 72 КК України так і положенням Закону України " Про попереднє ув'язнення " від 30.06.1993 року (зі змінами та доповненнями).
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що вказаний засудженим ОСОБА_8 в апеляційній скарзі інший період ув'язнення - з 02.09.2016 року по 21.08.2017 року, на відміну від періоду з 07.06.2018 року по 19.12.2018 року, не виступав предметом дослідження суду першої інстанції, оскільки в поданій ним до суду скарзі засуджений не порушував питання про зарахування вказаного періоду.
За таких обставин, ухвала суду відносно ОСОБА_8 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, так як і підстав для задоволення вимог апеляційної скарги засудженого.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 червня 2019 року, якою засудженому ОСОБА_8 відмовлено в задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4