Номер провадження: 22-ц/813/7352/19
Номер справи місцевого суду: 520/12815/19
Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.
Доповідач Сегеда С. М.
29.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Комлевої О.С.,
Цюри Т.В.,
за участю:
секретаря Ющак А.Ю.,
представника АТ «Укрсоцбанк» - адвоката Байрамова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 червня 2019 року про забезпечення позову ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Комунальне підприємство «Агенція державної реєстрації», про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності,
встановив:
05 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до АТ «Укрсоцбанк», третя особа КП «Агенція державної реєстрації», про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності.
Разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно: садові будівлі, загальною площею 269,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0,046га, що розташована за вказаною адресою, оформлені у власність AT «Укрсоцбанк» державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації», індексний номер 46917342 від 15.05.2019 року та індексний номер 46916676 від 17.05.2019 року, та заборони AT «Укрсоцбанк» вчиняти будь які-дії з цим майном, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 червня 2019 року заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі задоволено частково.
Заборонено АТ «Укрсоцбанк» вчиняти будь-які дії з майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою, площею 0,046 га, що розташована за вказаною адресою, оформленим у власність AT «Укрсоцбанк» державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації», індексний номер 46917342 від 15.05.2019 року та індексний номер 46916676 від 17.05.2019 року.
У частині заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно: садові будівлі, загальною площею 269,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0, 046 га, що розташована за вказаною адресою, оформленим у власність AT «Укрсоцбанк» державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації», індексний номер 46917342 від 15.05.2019 року та індексний номер 46916676 від 17.05.2019 року, відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Укрсоцбанк» ставить питання про скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 07 червня 2019 року про забезпечення позову та постановлення нової, якою відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до АТ «Укрсоцбанк», третя особа КП «Агенція державної реєстрації», про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності.
Таким чином, предметом позовних вимог є як рішення державного реєстратора про перереєстрацію нерухомого майна: садових будівель, загальною площею 269,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,046га, що розташована за вказаною адресою, так і право власності на вказане нерухоме майно.
У зв'язку з цим, разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, оформлені у власність AT «Укрсоцбанк» державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації», індексний номер 46917342 від 15.05.2019 року та індексний номер 46916676 від 17.05.2019 року, та заборони AT «Укрсоцбанк» вчиняти будь які-дії з цим майном, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із вимог, передбачених ч. 1 ст. 149 ЦПК України, згідно яких суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню можливого рішення суду.
У відповідності до п.4 постанови Пленум Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Так, у заяві про забезпечення позову заявник посилався на те, що 15.05.2019 року державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» було оформлено у власність АТ «Укрсоцбанк» нерухоме майно, індексний номер 46917342 від 15.05.2019 року та індексний номер 46916676 від 17.05.2019 року, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 до АТ «Укрсоцбанк», третя особа КП «Агенція державної реєстрації», про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності.
З підстав викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, у частині заборони АТ «Укрсоцбанк» вчиняти будь які-дії з майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою, площею 0, 046 га, що розташована за вказаною адресою, оформленим у власність AT «Укрсоцбанк» державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації», індексний номер 46917342 від 15.05.2019 року та індексний номер 46916676 від 17.05.2019 року.
При цьому суд правомірно виходив із того, що заявником належно обгрунтовані підстави для вжиття такого заходу забезпечення позову, надані належні та допустимі докази, які підтверджують вірогідність здійснення дій АТ «Укрсоцбанк» щодо спірного майна, у зв'язку з чим суд дійшов правильного висновку про те, що невжиття такого заходу забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
Крім того, відмовляючи в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: садові будівлі загальною площею 269,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0, 046 га, що розташована за вказаною адресою, суд виходив із того, що заявником не доведено необхідність застосування одночасно обох видів забезпечення позову.
Що стосується доводів представника заявника апеляційної скарги - АТ «Укрсоцбанк» адвоката Байрамова О.В. про те, що на теперішній час саме АТ «Укрсоцбанк» є власником вищевказаного нерухомого майна, а тому позовні вимоги є необгрунтованими, з посиланням на те, що малолітня особа ОСОБА_2 не має ніякого відношення до спірного нерухомого майна, є необгрунтованими і безпідставними, виходячи з наступного.
Так, як вбачається з матеріалів справи, мати позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13), а тому звернення до неї ПАТ Укрсоцбанк» 12.04.2011 року і ухвалення судового рішення відносно особи, яка померла на день звернення до суду, є незаконним.
Звертаючись до суду із даним позовом, неповнолітня особа - ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , ставить питання про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності на спірне нерухоме майно, яким є садовий будинок, загальною площею 269,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0, 046 га, що розташована за вказаною адресою.
При цьому, слід враховувати, що на день смерті спадкодавця, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , її сину - позивачу у справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було менше 3-х років (а.с.14), а тому в силу ст. 1220, ч.4 та ч.5 ст. 1269 ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину з моменту смерті своєї мами - тобто 03.01.2009 року.
Таким чином, зазначені обставини свідчать про те, що на час ухвалення рішення Київського районного суду м. Одеси у справі № 2-3974/11 від 18 травня 2012 року, власником іпотечного майна була не ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її малолітній син - позивач по даній справі ОСОБА_2 , в інтересах якої звернувся до суду його батько - ОСОБА_1 .
Тому саме з посиланням на зазначені обставини, малолітній ОСОБА_2 , в інтересах якого звернувся до суду його батько - ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності на спірне нерухоме майно, яким є садовий будинок, загальною площею 269,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 0, 046 га, що розташована за вказаною адресою.
З огляду на викладене, доводи адвоката Байрамова О.В., який є представником АТ «Укрсоцбанк», про те, що малолітній ОСОБА_2 є неналежним позивачем у справі, не довів суду свого порушеного права, а тому суд не мав права забезпечувати його позов, є безпідставними і необгрунтованими.
Таким чином, виходячи з того, що вищевказане спірне нерухоме майно є предметом судового розгляду, суд першої інстанції обгрунтовано і законним чином забезпечив позовні вимоги позивача у спосіб, який вказаний в оскаржуваній ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 07.06.2019 року.
Що стосується доводів адвоката Байрамова О.В. про те, що суд не вирішив питання щодо зустрічного забезпечення, то колегія суддів зазначає, що оскільки з моменту відкриття спадщини у справі, малолітній ОСОБА_2 став власником спірного нерухомого майна, то у суду були відсутні правові підстави для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення, які передбачені ч.3 ст. 154 ЦПК України.
В інших випадках зустрічне забезпечення є правом суду, а не обов'язком, а тому колегія суддів в даному випадку не вбачає правових підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, п.1 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 червня 2019 року про забезпечення позову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.12.2019 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
О.С. Комлева
Т.В. Цюра