Номер провадження: 11-сс/813/1958/19
Номер справи місцевого суду: 947/28308/19 1-кс/947/15515/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02.12.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
потерпілої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2019 року у кримінальному провадженні №12019160000000858 від 23.09.2019 року, -
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та продовжено строк тримання під вартою до 17.01.2020 року включно, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
З представлених апеляційному суду матеріалів убачається, що 15.11.2019 року до Київського районного суду м. Одеси з клопотанням звернувся старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погодженим з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019160000000858 від 23.09.2019 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2019 року задоволено вказане клопотання слідчого та відносно підозрюваного ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 17.01.2020 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Мотивуючи прийняте рішення про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризику у виді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби, посилаючись на незаконність та невмотивованість ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказує, що за час періоду досудового слідства підозрюваний не змінив свого ставлення до вчиненого ним злочину. Щиро розкаявся, давав покази, бажає відшкодувати шкоду завданим злочином. Також, захисник, зазначив, що жодним чином не вмотивовано в оскаржуваній ухвалі не можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника, підозрюваного і потерпілу, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12019160000000858 від 23.09.2019 року за фактом вчинення злочину, за наступних обставин.
22.09.2019 року у невстановлений досудовим розслідуванням час водій ОСОБА_8 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи технічно несправним автомобілем «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у денний час доби та в умовах необмеженої видимості здійснював рух по асфальтованому, покриттю проїзної частини вул. Вернидуба в селищі Усатове Біляївського району Одеської області, по якій організований двосторонній дворядний рух у кожному напрямку, напрямки якого розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3, з боку автодороги «Об'їзна дорога» у напрямку вул. Київське шосе, по правій смузі свого напрямку руху, із перевищенням дозволеної швидкості близько 60-70 км/год., чим перевищив дозволену швидкість руху 50 км/год. в населених пунктах, чим порушив вимоги п. 12.4. «Правил дорожнього руху» України.
Наближаючись до розташованого праворуч будинку № 62 по вул. Вернидуба, водій ОСОБА_8 грубо порушив пункти: 1.5., 2.3. «б»; 12.1.;12.3., зазначених Правил. Які виразилися у тому, що водій ОСОБА_8 діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху - автопоїзд у складі силового тягача «DAF XF105.410», реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «PEISCHL 3 ESPOS», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який стояв у правій смузі попутного йому напрямку руху, заходів що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, відволікся від керування, своєчасно не зменшив швидкість руху свого автомобіля аж до його зупинки, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди та допустив наїзд правою передньою частиною керованого «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 на задню ліву частину напівпричепу «PEISCHL 3 ESPOS», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Після наїзду водій ОСОБА_8 на автомобілі «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у порушення вимог п. 2.10 ПДР України, навмисно не залишився на місці події, заходів для надання медичної допомоги потерпілому не прийняв, швидку медичну допомогу для надання первинної допомоги потерпілому не викликав, в органи поліції про дорожньо-транспортний випадок не повідомив, прізвища й адреси очевидців події не записав, заходів до забезпечення схоронності слідів події не прийняв, а зник з місця пригоди та у зв'язку з механічними пошкодженнями автомобіля був вимушений зупинитися біля будинку № 8 по пров. Матросова у селище Усатове.
Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «ВАЗ-2106» - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна голови та шиї, крововиливів в м'які тканини голови, множинних переломів лицевих кісток, закритої травми грудної клітки та органів грудної порожнини у вигляді садна грудної клітки, переломів 2 - 4 лівих ребер, забою легенів, розриву грудного відділу аорти з крововиливом у плевральні порожнини (по 700 мл), садна правої кисті, які відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть потерпілого на місті події.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України, та сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, під час досудового розслідування у кримінальному проваджені щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя виконав вимоги ст.199 КПК України, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою.
З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що на стадії розгляду слідчим суддею питання про продовження строку тримання під вартою, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Мотивуючи неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою слідчий зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019160000000858 від 23.09.2019 року не закінчено та задля його завершення необхідно провести ряд слідчих дій, які буде неможливо здійснити у разі ухилення підозрюваного від досудового розслідування та суду, незаконного впливу підозрюваним на потерпілу та свідків, перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.
Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обґрунтованість пред'явленої на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_8 підозри, яка була повідомлена у відповідності до вимог Глави 22 Кримінального процесуального закону України, необхідність завершення досудового розслідування, а також існування ризиків, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виправдовує продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 , та дають апеляційному суду можливість прийти до висновку про обґрунтованість рішення слідчого судді про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.
Апеляційним судом встановлено, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано врахував, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, відсутність у нього місця роботи, та той факт, що існуючі ризики не зменшились, у зв'язку з чим дійшов вірного висновку про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_8 , не працює, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який є тяжким злочином, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди з місця події зник, заходів для надання медичної допомоги потерпілому не прийняв, швидку медичну допомогу для надання первинної допомоги потерпілому не викликав, керував несправним автомобілем та без передбаченого законом дозволу, а саме не маючи посвідчення водія.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як слідчим суддею районного суду, так і апеляційним судом, встановлено не було.
Разом з тим, спростовуються твердження захисника щодо невмотивованості в оскаржуваній ухвалі не можливість застосування домашнього арешту, оскільки слідчий суддя врахувавши, обставини передбачені ст. 178 КПК України, дійшов висновку про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, з яким апеляційний суд погоджується, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження.
Окрім того, прокурор повідомив апеляційному суду, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено і обвинувальний акт передано для розгляду до суду, у зв'язку з чим, апеляційний суд приймає до уваги ту обставину, що необхідність тримання ОСОБА_8 під вартою буде перевірено судом першої інстанції в підготовчого провадження у найкоротший термін.
З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , виходячи з вимог ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України, та з урахуванням наявності на даній стадії досудового розслідування обґрунтованої підозри у скоєнні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, існування ризиків та необхідністю проведення ряду слідчих дій органом досудового розслідування та виконанню вимог ст.290 КПК України, у слідчого судді існували підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2019 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4