Справа № 747/413/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/865/19
Категорія - ч.2 ст.286 КК України Доповідач ОСОБА_2
05 грудня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12016270260000353 від 22.12.2016 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_6 на вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 25.09.2019, по кримінальному провадженню щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сильченкове, Талалаївського району Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України
за участю учасників судового провадження
прокурора ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_6
законного представника потерпілого ОСОБА_9
представника потерпілого адвоката ОСОБА_10 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
За вироком Талалаївського районного суду Чернігівської області від 25.09.2019 ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ч.1 ст.76 КК України, обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Запобіжний захід ОСОБА_7 ухвалено до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь комунального некомерційного підприємства «Роменська центральна районна лікарня» 7 559 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 41 копійку у відшкодування коштів затрачених на лікування потерпілого.
Стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 8 563 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 61 копійку у відшкодування майнової шкоди та 100 000 (сто тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_11 49 000 (сорок дев'ять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів у розмірі 4 622 (чотири тисячі шістсот двадцять дві) гривні 10 копійок.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 22.12.2016, близько 10 години, керуючи автомобілем марки «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на 206 км автодороги Київ-Суми в напрямку м. Ромни Сумської області, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, не вибрав безпечної швидкості руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при завершенні обгону автомобіля «Renault Trafic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на слизькій ділянці дороги, що має заокруглення, не впорався з керуванням в результаті чого автомобіль почало заносити і він виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем марки «BMW 550і», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_11 , яка рухалася в зустрічному напрямку по зустрічній смузі руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки BMW 550і», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_11 згідно висновку судово-медичної експертизи № 202 від 05.05.2017 отримала тілесне ушкодження, яке відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинив тривалий розлад здоров'я.
Також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи № 203 від 05.05.2017 отримав тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких, за ознакою втрати органа.
Таким чином ОСОБА_7 в даній дорожній обстановці порушив вимоги п.2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п.10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) та п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним ) Правил дорожнього руху України.
Зазначені порушення правил дорожнього руху стали причиною та умовою настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що настали в результаті ДТП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просив змінити вирок місцевого суду в частині стягнення з обвинуваченого на його користь моральної шкоди, збільшивши її суму до 300 000 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що внаслідок отриманих травм в результаті ДТП він втратив орган, невідворотну функцію організму, до даного часу потребує лікування та подальшої реабілітації. Вказані наслідки ушкоджень носять постійний, невиправний характер. Він позбавлений можливості навчатись, вести звичайний спосіб життя. Вказав, що не вірить у щире каяття ОСОБА_7 .
У своїх запереченнях на апеляційну скаргу потерпілого, прокурор та обвинувачений просили відмовити у її задоволенні з підстав необґрунтованості.
Позиції учасників судового провадження
Потерпілий ОСОБА_6 , його представник та захисник у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити з підстав викладених у ній.
Обвинувачений та прокурор просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги потерпілого.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив ухвалюючи судове рішення
Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілого ОСОБА_6 , його представника та захисника, думку прокурора та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ст.404 КПК).
В апеляційній скарзі вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, кваліфікація його дій та призначене покарання, не оспорюється, у зв'язку з чим вирок суду в цій частині не переглядається.
Переглядаючи вирок щодо заявлених ОСОБА_6 вимог про зміну вироку з підстав необхідності збільшення відшкодування завданої злочином моральної шкоди, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Так, вирішуючи питання про обґрунтованість вироку в частині визначеної суми відшкодування завданої злочином моральної шкоди, колегія суддів виходить із того, що згідно з положеннями ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи з обставин кримінального провадження, потерпілий зазнав великих страждань, пов'язаних з порушенням звичного способу життя, внаслідок отримання тілесних ушкоджень та необхідності лікування.
Ці обставини об'єктивно враховані судом при визначенні обсягу задоволення заявлених потерпілим вимог про відшкодування моральної шкоди, а тому з рішенням суду в цій частині колегія суддів погоджується.
Встановлений у вироку суду розмір моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. є справедливим і співрозмірним щодо зазначених обставин та сторін кримінального провадження, а тому підстави для його збільшення у колегії суддів відсутні.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що потреба у проведенні подальшого лікування, на яку вказує ОСОБА_6 , не є підставою для збільшення розміру відшкодування завданої злочином моральної шкоди, оскільки має бути стягнена після понесення відповідних витрат як матеріальна.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку в частині задоволеного судом цивільного позову ОСОБА_6 , який зміні з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст.376, 404 ,407,419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 25.09.2019, по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_7 , без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4