Єдиний унікальний № 937/7753/19 Головуючий в 1 інст. - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/1184/19 Доповідач в 2 інст. - ОСОБА_2
Категорія ст. 170 КПК України
6 грудня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Успіх 2020-84», - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Успіх 2020-84» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 5 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019081280000106 від 6 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,-
Як вбачається з матеріалів провадження, до слідчого судді звернулась прокурор Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019081280000106 від 6 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Згідно клопотання під час досудового розслідування встановлено факт здійснення будівництва багатоповерхового житлового будинку на території м. Мелітополя за відсутності правоустановчих документів на земельну ділянку яка розташована за адресою: м. Мелітополь, вул. Університетська 84.
Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради народних депутатів від 13.10.1983 № 464/2 заводу ім. 23 Жовтня відведено земельну ділянку площею 1,0 га для проектування та будівництва 150-квартирного житлового будинку по вул. М. Горького (у послідуючому присвоєно адресу вул. Свердлова, 84, а потім перейменовано на АДРЕСА_1 ).
В подальшому, в 2007 та 2011 роках ТОВ «Продмаш» зверталось до КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» із заявами про надання довідки-характеристики на об'єкт незавершеного будівництва, загальною площею 4000 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , для укладення договору оренди.
Згідно з довідкою-характеристикою КП «Мелітопольське МБТІ» №2822 від 06.06.2007, виданою ТОВ «Продмаш», готовність незавершеного будівництва об'єкта нерухомого майна будівлі А-9, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 складає 3% і її інвентарна вартість станом на 05.06.2007 становить 256851 грн., крім того, на земельній ділянці знаходиться огорожа № 1, убиральня Б інвентарною вартістю 15835 грн.
Відповідно до інформації КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 19.07.2016 станом на 01.01.2013 незавершений будівництвом житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 , мав готовність 3%.
Разом з цим, 09.09.2016 державним реєстратором виконавчого комітету Мелітопольської міської ради ОСОБА_8 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію за ОСОБА_9 права власності на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво житлового будинку А-9 загальною площею 1296, 7 кв.м., готовністю 10% з огородженням АДРЕСА_3 . Підставою для виникнення права власності є рішення Мелітопольського міськрайонного суду № 320/4218/16-ц від 22.07.2016.
Встановлено, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду по справі №320/4218/16-ц від 22.07.2016 позов ОСОБА_9 до Мелітопольської міської ради про визнання права власності задоволено повністю; визнано за ОСОБА_9 право власності за набувальною давністю на об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок (площею забудови 1296,7 кв.м, готовність 10%) А-9 з огородженням № 1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
5 серпня 2018 року за № ЗП 112192170116 надано дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкт «Продовження незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ».
Згідно з інформацією КНП «ТМО «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» ММР ЗО ОСОБА_9 знаходився на лікуванні в терапевтичному відділенні ВП лікарні №1 з 12 жовтня 2018 року по 8 листопада 2019 року, о 21 год. 30 хв. 8 листопада 2019 року констатована смерть.
В подальшому, 6 листопада 2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Семенівської сільської ради ОСОБА_10 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію права власності на вказане незавершене будівництво житлового будинку А-9 загальною площею 1296,7 кв.м за ТОВ «Успіх 2020-84» на підставі акту прийому-передачі майна.
Постановою прокурора незавершене будівництво, розташоване в м. Мелітополі Запорізької області по вул. Університетській 84, визнано речовим доказом.
З метою забезпечення збереження доказів вчинення кримінального правопорушення, встановлення особи правопорушників, повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин його вчинення, встановлення завданих збитків, збору доказів злочинної діяльності та запобігання можливому відчуженню об'єкту незавершеного будівництва житлової нерухомості невстановленими особами, прокурор просив накласти на нього арешт.
Слідчий суддя задовольнив клопотання про накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Університетська 84, оскільки вказане майно у відповідності до ст. 98 КПК України визнано речовим доказом та необхідне для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Успіх 2020-84» - адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з диспозиції ст. 197-1 КК України вбачається, що будівництво та земельна ділянка мають бути самовільно захопленими, але з боку ТОВ «Успіх 2020-84» не було вчинено жодних дій, які б свідчили про самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, а тому відсутній факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.
Також зазначає, що за Статутом ТОВ «Успіх 2020-84» їх діяльність пов'язана з будівництвом споруд та будівель, а тому реконструкцію об'єкту незавершеного будівництва житлової нерухомості вони здійснюють на законних підставах, маючи всі необхідні дозволи та технічну документацію.
Крім того, право власності на сам об'єкт нерухомості від ОСОБА_9 до ТОВ «Успіх 2020-84» перейшло законно, а його перебування на лікуванні в терапевтичному відділенні не було перешкодою для вчинення певних дій його уповноваженим представником ОСОБА_11 , який і здійснив дії на відчуження об'єкту на користь ТОВ «Успіх 2020-84» від імені ОСОБА_9 , у зв'язку з чим, право власності на нерухоме майно було отримано на законних підставах.
5 серпня 2019 року ТОВ «Успіх 2020-84» отримало Дозвіл на виконання будівельних робіт з метою продовження незавершеного будівництва, яке з огляду на ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» може здійснюватись за відсутності документа, що засвідчує право власності, а тому відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватись як її самовільне зайняття.
Таким чином, оскільки ТОВ «Успіх 2020-84» набуло право власності на нерухомість на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал від 1 листопада 2018 року, який не визнаний недійсним, то відсутність договору оренди не може бути підставою для обмеження права ТОВ «Успіх 2020-84» як власника нерухомості на користування та розпорядження нею.
Звертає увагу, що прокурор не надав доказів на підтвердження факту самовільного будівництва та самовільного зайняття земельної ділянки, а також заподіяння значної шкоди, яка є обов'язковою ознакою інкримінованого складу злочину.
Вважає, що зазначене кримінальне провадження свідчить про наявність ознак рейдерства з боку правоохоронних органів, оскільки за допомогою суду блокується законна господарська діяльність ТОВ «Успіх 2020-84», що веде до значних негативних наслідків, оскільки Товариство не може зареєструвати за собою право власності на квартири та здійснити їх відчуження на користь дітей-сиріт.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_7 підтримала подану нею апеляційну скаргу. Зазначила, що 06.11.2018 право власності на об'єкт нерухомості було зареєстровано за ТОВ «Успіх 2020-84», а потім товариство отримало всі дозволи. 04.09.2019 товариство отримало сертифікат готовності і лише 06.09.2019 відомості про правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію. На думку адвоката, у такому випадку не може йти мови ні про самовільне будівництво, ні про самовільний захват земельної ділянки. Вказує на те, що товариство сплачувало податок на землю, люди інвестували в будівництво квартир. Товариство перемогло у тендері - 80 квартир повинні передати дітям-сиротам. Посилаючись на п.1 ч. 2 ст. 132 КПК України, зазначає що за відсутності обґрунтованої підозри не можуть застосовуватися жодні заходи забезпечення кримінального провадження.
Прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги. Зазначила, що відповідно до запитів ТОВ «Продмаш» станом на 01.01.2013 готовність об'єкта незавершеного будівництва становила 3%. Тому вважає неприйнятним твердження апелянта про те, що здійснювалася реконструкція, адже фактично відбулося нове будівництво.
Заслухавши доповідь судді, представника ТОВ «Успіх 2020-84», яка підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, вислухавши прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та провівши судові дебати, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З ухвали слідчого судді випливає, що суд врахував правові підстави для накладення арешту на майно, перевірив його мету та завдання такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як вбачається з клопотання прокурора, воно подано у зв'язку з необхідністю збереження речового доказу - об'єкта кримінально протиправних дій.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 197-1 КК України за якою здійснюється досудове розслідування, кримінально караним діянням є самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першої цієї статті.
Доводи адвоката щодо правомірності набуття права власності на об'єкт незавершеного будівництва ОСОБА_9 та наступного набуття права власності ТОВ «Успіх 2020-84», колегія суддів враховує у сукупності з іншими даними, у тому числі із відомостями про надання у рамках даного кримінального провадження слідчому тимчасового доступу до матеріалів справи № 320/4218/16-ц, за наслідком розгляду якої судом було визнано право власності за ОСОБА_9 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84534784), а також наявністю спору щодо права власності на зазначене майно ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Апелянтом не спростовані відомості, викладені у листі Міськрайнного управління у Мелітопольсокому районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 860/119-19 від 21.08.2019, щодо відсутності інформації про наявність правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку (а.с. 16), та висновки, що звідси випливають, про самовільність зайняття земельної ділянки, що утворює об'єктивну сторону, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та є одним із обов'язкових елементів злочину, передбаченого ч. 3 цієї статті.
Посилання апелянта на ч. 1 ст. 377 ЦК України та на відповідні правові позиції Верховного Суду колегія суддів відхиляє, адже у ОСОБА_9 було відсутнє право користування чи право власності на земельну ділянку.
За наведеного колегія суддів вважає, що на теперішній час наявна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, такої міри обґрунтованості, яка відповідає початковій стадії досудового розслідування, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, сприятиме досягненню дієвості цього провадження.
Постановою прокурора від 26.09.2019 об'єкт незавершеного будівництва визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 40-41).
Колегія суддів вважає, що вказаний об'єкт відповідає критерію речового доказу, зазначеного у ст. 98 КПК України, як об'єкт кримінально протиправних дій, а тому накладення арешту з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За наведеного, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, який врахував правові підстави для накладення арешту на майно, перевірив його мету, фактично врахував наслідки арешту майна для ТОВ «Успіх 2020-84» і баланс між інтересами слідства та інтересами інших осіб, адже слідчий суддя обрав найменш обтяжливій спосіб арешту майна - лише заборону його відчуження.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості ТОВ «Успіх 2020-84» зареєструвати за собою право власності на квартири та здійснити їх відчуження, підтверджує наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, та свідчить про правильність висновків слідчого судді.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч.1 ст.170 КПК України має тимчасовий характер і повинно бути негайно припинено, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є об'єктом кримінально-протиправних дій, доказом кримінального правопорушення.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «Успіх 2020-84» - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 5 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019081280000106 від 6 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 937/7753/19