Номер провадження: 22-ц/813/6578/19
Номер справи місцевого суду: 521/18949/18
Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.
Доповідач Комлева О. С.
10.12.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суду у складі головуючого судді Комлевої О.С., перевіривши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державного реєстратора Кравець Олександра Володимировича, Комунальне підприємство «Агенція державної реєстрації» за участю третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та скасування реєстрації права власності, -
встановив:
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державного реєстратора Кравець О.В., КП «Агенція державної реєстрації» за участю третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та скасування реєстрації права власності.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року було відкрито провадження у справі.
Не погодившись з ухвалою суду, в частині недотримання правил підсудності, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для розгляду до Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 липня 2019 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху, з наданням апелянту строку, у відповідності до ч. 3 ст. 357 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку, оскільки, зазначені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, про те, що копію ухвали апелянт не отримував поштою, не є поважними причинами, так як вони спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 04 грудня 2018 року, отримала копію ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року про відкриття провадження разом з позовною заявою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, 21 листопада 2018 року ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами справи, що підтверджується розпискою.
24 липня 2019 року копія ухвали Одеського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху була направлена ОСОБА_1 , за адресою, яка зазначена апелянтом в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 , проте рекомендоване поштове повідомлення на адресу суду не повернулося (а.с. 155-158, 165).
15 жовтня 2019 року, копія ухвали вдруге була направлена ОСОБА_1 , за зазначеною адресою, проте вказана ухвала адресату вручена не була, оскільки на адресу суду із поштового відділення був повернутий конверт з позначкою: «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 166-167).
21 листопада 2019 року ОСОБА_1 знову була направлена копія вказаної ухвали від 24 липня 2019 року.
Однак, копія ухвали ОСОБА_1 , за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі вручена не була, так як на адресу суду була повернута копія ухвали від 24 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, з позначкою кур'єрської служби про відмову адресата від одержання поштового відправлення (а.с. 168-170).
Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
ОСОБА_1 до апеляційного суду заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження не надала, не цікавилася рухом своєї апеляційної скарги та у встановлений строк, недоліків апеляційної скарги не усунула.
Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувшись до суду з апеляційною скаргою ще 27 червня 2019 року, не виконала вимоги ухвали, якою апеляційна скарга була залишена без руху та не цікавилася її рухом, що приводить до висновку про затягування розгляду справи та зловживання своїми процесуальними правами, що унеможливлює розглянути справу, у передбачені Цивільним процесуальним кодексом строки.
Згідно ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
У зв'язку з вищенаведеним, оскільки апелянт, зазначивши в апеляційній скарзі, що оскаржуваною ухвалою суду порушені її права, однак не скориставшись своїм процесуальним правом на розгляд справи, вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк не виконав, а саме не надала до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку, в якій повинна була вказати поважні причини пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 слід відмовити, апеляційну скаргу повернути апелянту, та справу повернути до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2018 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державного реєстратора Кравець Олександра Володимировича, Комунальне підприємство «Агенція державної реєстрації» за участю третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та скасування реєстрації права власності.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева