Єдиний унікальний номер 227/2721/19
Номер провадження 22-ц/804/2886/19
10 грудня 2019 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Кішкіної І.В.,
суддів Азевича В.Б., Гапонова А.В.
розглянувши цивільну справу №227/2721/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про збільшення розміру виплат у зв'язку з спричиненням шкоди здоров'ю за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 вересня 2019 року,
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 вересня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
10 жовтня 2019 року зазначена справа № 227/2721/19 надійшла до Донецького апеляційного суду (м. Бахмут).
Автоматизованою системою документообігу суду 10.10.2019 року у даній справі визначено склад колегії судів для розгляду цієї справи: суддя-доповідач Кішкіна І.В., судді Азевич В.Б., Халаджи О.В..
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 14 листопада 2019 року призначення розгляду справи у судовому засіданні на 10 грудня 2019 року о 10.30.
10 грудня 2019 року суддя Халаджи О.В. подала заяву про самовідвід, в обґрунтування якого зазначила, що вона була головуючою при розгляді справи в Донецькому апеляційному суді між тими ж сторонами у тому ж спорі, що на підставі статей 36, 37 ЦПК України виключає можливість участі як судді по справі.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року задоволено самовідвід судді Халаджи О.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 грудня 2019 року у даній справі визначено склад колегії судів для розгляду цієї справи: суддя-доповідач Кішкіна І.В., судді Азевич В.Б., Гапонов А.В.
10 грудня 2019 року суддя Гапонов А.В. подав заяву про самовідвід, в обґрунтування якого зазначив, що він був учасником колегії при розгляді справи в Донецькому апеляційному суді у справі між тими ж сторонами з аналогічним позовом, що на підставі статей 36, 37 ЦПК України виключає можливість участі як судді по справі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до частин 1, 2 статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Враховуючи зазначене, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності судді Гапонова А.В., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, колегія суддів вважає, що заява про самовідвід судді Гапонова А.В. підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись статтями 33, 36, 39, 40, 41 ЦПК України,
Задовольнити заяву судді Донецького апеляційного суду Гапонова Андрія В'ячеславовича про самовідвід у цивільній справі № 227/2721/19 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про збільшення розміру виплат у зв'язку з спричиненням шкоди здоров'ю.
Справу передати для повторного автоматизованого розподілу з метою заміни судді ОСОБА_2 .
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді І.В. Кішкіна
В.Б. Азевич
А.В. Гапонов