Номер провадження: 22-ц/813/1627/19
Номер справи місцевого суду: 515/1188/16-ц
Головуючий у першій інстанції Тимошенко С. В.
Доповідач Черевко П. М.
27.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Черевка П.М.
Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,
за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування -
26 липня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 в с.Ониськове Комінтернівського району Одеської області. За життя вона заповіла йому земельну ділянку площею 4,44 га, яка розташована на території Баш- танівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 064999, виданого Татарбунарською райдержад- міністрацією 18.06.2004 р. на ім'я ОСОБА_4 . Після смерті він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але у вчиненні нотаріальної дії з приводу видачі свідоцтва на спадщину за законом йому було відмовлено з причини відсутності оригіналу правовстановлюючого документу, тому ним розміщено у районній газеті відповідне оголошення. Зважаючи на дані обставини, просив визнати за ним право власності на земельну ділянку.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Баштанівка Татарбунарського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 4,44 га, що розташована на території Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 064999, виданого Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області 18.06.2004 р. на ім'я ОСОБА_4 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням судуОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно копії заповіту від 18.06.2004 р., посвідченого державним нотаріусом Татарбунарської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, яким заповіла ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,44 га, що розташована на території Баштанівської сільської ради, на підставі Державного акту серії ІІ-ОД № 064999.
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ониськове Комінтернівського району Одеської області.
З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 064999 та додатків до неї вбачається, що земельна ділянка площею 4,44 га, що розташована на території Баштанівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передана у приватну власність ОСОБА_4
Нотаріусом відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності по- мерлої на нерухоме майно, та відповідної реєстрації цього права.
Копія газети "Татарбунарський вісник" № 20 від 21.05.2016 р. (а.с.11) містить оголошення про недійсність Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 064999, ви- даного на ім'я ОСОБА_4 .
Як передбачено ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За змістом ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом померлої ОСОБА_4 , перешкодою в отриманні позивачем свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку є те, що оригінал державного акту на право приватної власності на землю втрачено.
Скаржник посилається на те, що ОСОБА_3 не було визначено додатковий строк для прийняття спадщини та на те, що він дізнався про існування зазначеного рішення суду лише після залучення ОСОБА_3 до участі у розгляді справи №515/1462/18 за позовом ОСОБА_2 до Баштанівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку.
Проте колегія судів не погоджується з зазначеним виходячи з наступного.
Ухвалою по данній справі від 14 грудня 2017 року було витребувано у приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області Гайдаржи А.А. матеріали спадкової справи в якій є рішення Татарбунарського районного суду Одеської області по справі №515/510/16-ц яким ОСОБА_3 було визначено додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Підсумовуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності правильним є висновок суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, та визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 4,44 га, розташованої на території Баштанівської сільської ради, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , оскільки позовні вимоги ґрунтуються на приписах закону, та надані позивачем докази на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, є належними, достовірними та допустимими.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив обставини у справі, надані докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не підтверджені жодними належними та допустимими доказами і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Таким чином, висновок суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з матеріалами справи, у зв'язку із чим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375 , 381-384 ЦПК України апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 серпня 2016 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09.12.2019 року.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький