10 грудня 2019 року
Київ
справа №640/21726/18
адміністративне провадження №К/9901/31133/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі №640/21726/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Славутський солодовий завод» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення, податкового повідомлення-рішення,
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс великих платників податків ДФС 07.11.2019 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем до касаційної скарги долучено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі №640/21726/18 з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що відсутність належного фінансування та систематичне проведення безспірного списання коштів з рахунків Офісу великих платників податків ДФС позбавило відповідача можливості сплатити судовий збір при первинному зверненні до суду, що стало причиною повернення такої касаційної скарги заявнику. Офіс великих платників податків ДФС вказує, що відповідач з об'єктивних та незалежних від його волі обставин (відсутність належного фінансування, арешт рахунків та проведення процедури безспірного списання, яка потребує час на здійснення) не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі. Податковий орган також вважає, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (надання платіжного документа про сплату судового збору) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду, є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації права повторного звернення до закінчення річного строку) та відкриття касаційного провадження у даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зав'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду заяву із зазначенням інших обґрунтованих підстав на підтвердження поважності причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 18.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, на адресу суду надійшла заява Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на касаційне оскарження. Мотивуючи вказану заяву відповідач зазначає, що Львівське управління, де позивач перебуває на податковому обліку, є відокремленим підрозділом Офісу великих платників податків ДФС, а тому процедура сплати судового збору та перенаправлення платіжних доручень потребує додаткового часу. Відповідач вказує, що у зв'язку з відсутністю у період з 19.09.2019 по 07.11.2019 кошторисних призначень щодо оплати послуг для пересилки конвертів Товариству з обмеженою відповідальність «Нова Пошта» через постійні арешти коштів Львівського управління, та враховуючи постійні кадрові зміни в Офісі великих платників податків ДФС, документ про сплату судового збору №2592 від 19.09.2019 за подання касаційної скарги у даній справі надійшов на адресу скаржника лише 07.11.2019. На переконання Офісу великих платників податків ДФС, саме непереборні та об'єктивні перешкоди, що не залежали від волі відповідача, унеможливили повторне звернення з касаційною скаргою в межах визначених нормани КАС України процесуальних строків. Відповідач вважає, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору) та своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного оскарження. На думку скаржника, порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.
Разом з тим, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Недостатність бюджетних асигнувань, а також процедура проведення безспірного списання коштів з рахунку суб'єкта владних повноважень може бути причиною, що ускладнює здійснення розрахунків по окремих видах витрат, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.
Відсутність у відповідача коштів на пересилання між своїми структурними підрозділами поштової кореспонденції не може бути підставою для несвоєчасного подання касаційної скарги, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, який здійснює свою діяльність на професійній основі, зазначені обставини є питанням внутрішньої організації роботи відповідача та не можуть бути належними доказами того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.
Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження судового рішення доводи відповідача щодо кардових змін в Офісі великих платників податків ДФС, оскільки питання організації претензійно-позовної роботи працівниками відповідних структурних підрозділів повинні вирішуватись з урахуванням такого фактору та жодним чином не повинно впливати на його процесуальний обов'язок дотримання цього строку. Неухильне виконання своїх професійних обов'язків суб'єкта владних повноважень не повинно ставитись в залежність від кадрових питань та організації правової роботи податкового органу.
Організація та контроль за дотриманням належного стану здійснення претензійно-позовної роботи в установі покладається на її керівника, а тому обставини, пов'язані з роботою працівників структурних підрозділів суб'єкта владних повноважень, позбавлені об'єктивного критерію і не надають заявнику можливості упродовж будь-якого необмеженого після спливу строку апеляційного оскарження часу реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
В поданні повторної касаційної скарги лише 07.11.2019 з урахуванням сплати судового збору 20.09.2019, про що свідчить платіжне доручення №2592 від 19.09.2019, не вбачається наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити Офісу великих платників податків ДФС у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі №640/21726/18.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі №640/21726/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Славутський солодовий завод» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення, податкового повідомлення-рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
....................
....................
......................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду