про повернення апеляційної скарги
10 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/12015/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Обрізка І. М.
суддів -Іщук Л. П.
Онишкевича Т. В.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі № 460/190/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування вимоги,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали, апелянт подав клопотання про продовження процесуального строку, мотивуючи його тим, що станом на 04.12.2018 року залишок коштів на рахунку по КЕКВ 2800 становить 490,37 грн., однак заплановано надходження коштів у грудні 2019 року в сумі, необхідній для сплати судового збору; при цьому, в клопотанні не вказано строк, на який скаржник просить продовжити термін на усунення недоліків.
Продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, що поширюється і на суб'єктів владних повноважень, які є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України.
Враховуючи положення Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, скаржник не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору і виконання грошових зобов'язань за виконавчими документами щодо стягнення коштів з податкового органу.
Колегія суддів також звертає увагу на прецеденту практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
У справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia, заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, 8225/78, п. 57).
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (CASE OF UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85).
Ст. 296 КАС України передбачає обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Згідно з приписами Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Крім цього, додана скаржником до клопотання виписка по рахунках не містить відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджує виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж продовженого строку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені податковим органом у клопотанні обставини, пов'язані із фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно із наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, апелянт отримав копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху - 25 листопада 2019 року, однак у визначений строк недоліків апеляційної скарги не усунув.
Оскільки на час постановлення цієї ухвали, апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 та п.1 ч.4 ст.169 КАС України апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Разом з тим, особі, яка подавала апеляційну скаргу, необхідно роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне подання апеляційної скарги в порядку, встановленому процесуальним законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання Головне управління ДФС у Рівненській області ДФС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі № 460/190/19 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич